Малкольм Гладуелл (; 3 вересня 1963, Гемпшир) — канадський журналіст, поп-соціолог. З 1987 по 1996 рік працював журналістом у Washington Post, очолював нью-йоркське бюро газети. З 1996 року є штатним автором журналу The New Yorker. Здобув популярність завдяки своїм книгам «Переломний момент» (англ. The Tipping Point, 2000), «Спалах» (англ. Blink, 2005), «Генії і аутсайдери» (англ. Outliers: The Story of Success, 2008) і «Що бачила собака» (англ. What the Dog Saw: And Other Adventures, 2009).
Книги і статті Малкольма Гладуелла часто стосуються несподіваних наслідків досліджень у соціальних науках і знаходять широке застосування у науковій роботі, зокрема у галузях соціології, психології і соціальній психології. Деякі з його книг займали перші рядки в списку бестселерів газети The New York Times. У 2005 році журнал Time назвав Гладуелл одним з 100 найбільш впливових людейИ Дмитрий Лисицин Интервью: Малкольм Гладуэлл, автор книги «Переломный момент». — «Секрет фирмы», 30.06.2006.. У 2007 році письменник отримав першу премію Американської Соціологічної асоціації за видатні досягнення за звітами в соціальних питаннях. У 2007 році він також отримав почесний ступінь доктора філології Університету Ватерлоо.
Ранні роки Малкольм Гладуелл народився в місті Фархем (Хемпшир, Велика Британія). Його батько Грехем Гладуелл, англієць, почесний професор Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада), а мати Джойс має ямайські коріння і працює психотерапевтомa b «4». Faces of America. PBS. 2010-03-03. No. 4, season 1.. У 1969 році вона опублікувала книгу «Коричневе обличчя, великий пан» (англ. Brown Face, Big Master). За визнанням Малкольма Гладуелла, саме мати стала для нього прикладом для наслідування«A conversation with Malcolm Gladwell». Charlie Rose. 2008-12-19. Retrieved 2009-01-17..
У віці шести років сім'я Гладуелл перебралася з Великої Британії в КанадуAdams, Tim (2008-11-16). «The man who can't stop thinking». The Guardian (London).. У школі Малкольм демонстрував успіхи в спорті, бігу на середні дистанції. У 1978 році він став переможцем чемпіонату, який проводився серед шкіл ОнтаріоRadiolab «Race». Radiolab. 2008-11-28. Retrieved 2009-01-17.. Навесні 1982 року він вступив стажистом в Національний центр журналістики в Вашингтоні«Books and Articles by NJC Alumni». Young America's Foundation. Retrieved 2009-10-17.. У 1984 році отримав диплом історика у Коледжі Трійці при Університеті Торонто«Books by Malcolm Gladwell». Biblio. Retrieved 2009-01-17..
Кар'єра Малькольм Гладуелл почав свою кар'єру журналістом у щомісячному виданні The American SpectatorZengerle, Jason (2008-11-09). «Geek Pop Star». New York Magazine. Retrieved 2009-01-17.. Пізніше писав для журналу Insight on the News, виданні Церкви Об'єднання, заснованої Мун Сон Меномa b Shafer, Jack (March 19, 2008). «The Fibbing Point». Slate. Retrieved Dec. 28, 2009..
У 1987 році він прийшов працювати в газету Washington Post. Згодом очолив нью-йоркське бюро газети, де пропрацював до 1996 року. Станом на 2017 рік є штатним автором журналу The New Yorker.
Його книги «Переломний момент» і «Спалах» стали міжнародними бестселерами. Гладуелл отримав $1 млн за «Переломний момент» — тільки в США було продано більше двох мільйонів екземплярів книгиa b Donadio, Rachel (2006-02-05). «The Gladwell Effect». The New York Times. Retrieved 2009-01-17.McNett, Gavin (2000-03-17). «Idea epidemics». Salon.com. Retrieved 2009-01-17.. Книга «Спалах» також великим тиражем розійшлася«Gladwell: 'I was an outsider many times over'». Times Online. June 2009.. Його третя книга «Генії і аутсайдери» побачила світ 18 листопада 2008 року«Outliers: The Story of Success (Hardcover)». Amazon.com. Retrieved 2009-01-17.. Його остання книга «Що бачила собака» вийшла 20 жовтня 2009 року, у ній були зібрані його найкращі статті, які він написав як автор журналу The New YorkerSample, Ian (17 October 2009). «What the Dog Saw by Malcolm Gladwell». London: The Guardian. Retrieved 27 October 2009..
Рецензії на книги Авторитетне ділове видання Fortune назвало «Переломний момент» «чарівною книгою, яка змушує поглянути на світ з абсолютно іншої сторони», а San Francisco Chronicle назвало її «одним з найбільш очікуваних документальних творів».Kelly, Erin (March 6, 2000). «Bookshelf». Fortune. Retrieved Dec. 28, 2010.Hawthorne, Christopher (March 5, 2000). «The Massive Outbreak of an Idea». San Francisco Chronicle. Retrieved Dec. 28, 2010. The Daily Telegraph назвав її «незвичайним дослідженням такого малозрозумілого феномену як соціальна епідемія»Thompson, Damian (May 9, 2000). «Are You a maven or a connector?». London: Daily Telegraph. Retrieved Dec. 28, 2010.. Стівен Пінкер пише, що Гладуелл є письменником «надзвичайно обдарованим… Він уникає заїжджених тем, простого моралізування і звичайних істин, заохочуючи своїх читачів думати знову і думати по-іншому. Його проза є відвертою, доповнено зрозумілими поясненнями і дає відчуття того, що ми розмовляємо з експертами».
Рецензуючи «Спалах», газета Baltimore Sun назвала Гладуелла «найбільш оригінальним американським журналістом з часів молодого Тома Вульфа»Fuson, Ken (January 16, 2005). «The Bright Stuff». The Baltimore Sun. Retrieved Dec. 28, 2010.. Фархад Ванью у виданні Salon описав книгу як «справжнє задоволення. У кращих традиціях Гладуелл „Спалах“ до країв наповнений дивовижними відкриттями, що стосуються нашого світу і нас самих»Manjoo, Farhad (January 13, 2005). «Before you can say». Salon. Retrieved Dec. 28, 2010..
The Economist назвав "Геніїв " і « аутсайдерів» «захоплюючим читанням з важливим посилом»«How did I do that?». The Economist. December 11, 2008. Retrieved Dec. 28, 2010.. Девід Леонхардт написав у книжковому огляді для The New York Times: «У безкрайньому світі документальної літератури Малкольм Гладуелл — видатний талант, який існує сьогодні», а «Генії і аутсайдери» «змушують розмірковувати над винахідливими теоріями протягом днів після прочитання»Leonhardt, David (November 30, 2008). «Chance and Circumstance». The New York Times Book Review. Retrieved Dec. 28, 2010..
Baltimore Sun стверджує, що збірник «Що бачила собака» «робить те, що він уміє робити найкраще — знаходити точки перетину науки і суспільства, щоб пояснити, як ми потрапили туди, де ми зараз знаходимося»Reimer, Susan (October 5, 2009). «Pill Inventor Gave Women Protection But Lost His Religion». The Baltimore Sun. Retrieved Dec. 28, 2010.. Іен Семпл написав Guardian: «Книга збирає воєдино фрагменти, з яких складається блискуче свідоцтво мистецтва Гладуелла. Там є глибина його досліджень і ясність його аргументів, але широкий спектр тем, до яких він звертається, по-справжньому вражає»Sample, Ian (October 17, 2009). «What the Dog Saw by Malcolm Gladwell». London: The Guardian. Retrieved Dec. 28, 2010..
Критики Гладуелла зазвичай роблять акцент на тому, що він є журналістом, а його роботи не відповідають високим стандартам академічної літератури. Наприклад, його звинувачують у використанні логічних трюків і когнітивної упередженості. Критики вважають, що його методи вибору прикладів призводять до необачних узагальнень і порушення причинно-наслідкового зв'язку між подіями«The Accidental Guru». Fast Company. Retrieved 2009-08-04.«What is Malcolm Gladwell talking about?». The New Republic. Retrieved 2009-08-04.«Dear Malcolm, Why So Threatened?». Wired Magazine. Retrieved 2009-08-04.. В одній з рецензій на книгу «Генії і аутсайдери» Гладуелла звинуватили у насадженні «расистської псевдонауки» та використання окремих прикладів для поспішних узагальнень щодо раси і класового статусу«Malcolm Gladwell's Outliers: Poignant Social Science or Racist Pseudoscience?». jweekley. Retrieved 2010-06-29., а в іншій, опублікованій у виданні The New Republic, останню її главу назвали «непроникною для всіх форм критичного мислення». Гладуелла також критикують за використання випадкових розрізнених фактів і загальному недоліку точності в його підходіKakutani, Michiko (2008-11-18). «It's True: Success Succeeds, and Advantages Can Help». The New York Times..
Морін Ткачик і Стівен Пінкер«Gladwell for Dummies». The Nation. 2009-11-04. Retrieved 2009-11-19. ставлять під сумнів цілісність підходу Гладуелла. Навіть віддаючи належне письменницькому таланту автора, Пінкер описує своє ставлення до Гладуелла як до «генію другого плану, який ненавмисно демонструє небезпеки статистичної аргументації» і звинувачує його в «виборі кращих історій, казуальної софістики і помилкової дихотомії». Пінкер дорікає письменника в нестачі експертизи: «Коли освіта письменника щодо предмета полягає в тому, що він інтерв'ює експертів, він буде схильний робити узагальнення, які є банальними, тупими або фальшивими».
The Independent дорікає Гладуелла у викладі «очевидних» відкриттівTonkin, Boyd (2008-11-21). «Book Of The Week: Outliers, By Malcolm Gladwell». The Independent (London). Retrieved 2010-05-12.. The Register звинувачує Гладуелла в слабкій аргументації і стверджує, що він «гидує фактами» і «зробив кар'єру завдяки тому, що вручає прості і порожні істини людям, огортаючи їх у барвисті обороти і імпрессіоністськи додаючи науковий метод».
Бібліографія
укр. пер: «Поворотний момент. Як дрібні зміни спричиняють великі зрушення»
укр. пер: «Спалах! Сила несвідомих думок, або Як не заважати мозку приймати рішення»
укр. пер: «Неординарні. Історії успіху»
укр. пер: «Розмови з незнайомцями. Що слід знати про людей, яких ми не знаємо»
Примітки
Посилання Переводы статей М. Гладуэлла из журнала «The New Yorker» Гладуэлл Малкольм на БизнесТаймс Перевод статьи М. Гладуэлла о риске в бизнесе