Леонід Якович Суворов (21.08.1911 — 01.12.1985) — радянський фізик, фахівець у галузі прикладної ядерної фізики і ядерної енергетики, лауреат Сталінської премії.
Трудова діяльність Народився в Путивлі в родині робітника. У 1925 році почав працювати підручним на Путивльській електростанції. Одночасно навчався в ремісничому училищі. У 1928 році вступив до профтехшколи. Одночасно працював слюсарем у механічних майстернях.
У 1930 році був призначений на посаду механіка-електрика на Путивльській електростанції.
Навчання З 1932 до 1937 року навчання на фізичному факультеті Ленінградського державного університету. По закінченню вишу отримав диплом з відзнакою. Здібного випускника у 1937 році призначили інженером в Інституті радіомовного прийому та акустики.
Наукова діяльність
У 1940 році був призначений науковим співробітником ЛФТІ. З початком війни у 1941 році перебував у евакуації в Свердловську. У 1944 році повернувся і обійняв посаду наукового співробітника Інституту атомної енергії у Москві.
З 1948 року і до останніх днів життя працював в Інституті теоретичної та експериментальної фізики (ІТЕФ).
Наукові інтереси дослідження електрохімічних корозійних властивостей конструкційних матеріалів (в першу чергу — титану і його сплавів), аналіз кінетики росту кристалів, пошук кварків, роботи, пов'язані з кавітацією (поведінка перегрітих рідин, освіта та еволюція бульбашок в полях опромінення при різних температурних режимах і т. ін.).
Доктор фізико-математичних наук. Один із засновників і керівників кафедри прикладної ядерної фізики МІФІ, близько 15 років читав там курс лекцій.
Нагороди та премі
Сталінська премія 1953 року — за розрахункові та експериментальні роботи по створенню атомного котла. Орден Трудового Червоного Прапора (1953), медалі.
Родина Син — Суворов Олександр Леонідович (15.XI.1943 — 18.VI.2005) — фізик, професор МІФІ.
Джерела http://www.eduspb.com/node/1229 http://www.itep.ru/upload/iblock/ded/r8611p.pdf