Ігор Петрович Мілюкін ( 4 лютого 1967, Глухів, Сумська область, УРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник, тренер.
Кар'єра гравця У футбол розпочав грати в ДЮСШ міста Глухова на Сумщині. Під час турніру в Севастополі в складі збірної області, тренер Володимир Киянченко запросив Ігоря в київський спортінтернат. Пізніше на змаганнях у Херсоні Мілюкіна помітив миколаївський тренер Станіслав Байда й рекомендував його старшому тренеру «Суднобудівника» Євгену Кучеревському. Так у 1984 році, після закінчення десятого класу, Ігор опинився в команді «корабелів».
За дев'ять років, проведених в миколаївській команді, Мілюкін загалом зіграв в її складі 221 матч, забив 17 м'ячів. У 1985 і 1990 роках, як гравець «Суднобудівника», нагороджувався бронзовими та срібними медалями української зони другої ліги чемпіонату СРСР. У сезонах 1992 і 1994/95 виступав у вищій лізі чемпіонату України. У 1996 році завершив ігрову кар'єру через розрив зв'язок колінного суглоба.
Кар'єра тренера Разом з Анатолієм Нераном і Леонідом Ніколаєнком працював у тренерському штабі миколаївського «Водника». Разом з клубом пройшов шлях від першості міста до другої ліги чемпіонату України. Після розформування команди працював заступником директора СДЮСШОР «Миколаїв», потім тренером в іншій миколаївській школі — СДЮШОР № 3.
Посилання Статистика виступів на офіційному сайті ФФУ Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)» Профіль гравця на сайті footbook.ru Правий фланг «Суднобудівника» ев'ять років у формі «Суднобудівника» й «Евіса»