Анатолій Андрійович Громико (, 15 квітня 1932, Борисов, Білорусь — 25 вересня 2017, Москва, Росія) — радянський і російський дипломат і вчений-міжнародник, фахівець з американістики, африканістики, міжнародних відносин. Кандидат юридичних наук, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (1981). Надзвичайний і повноважний посланник першого класу.
Біографія Народився Анатолій Андрійович 15 квітня 1932 року в місті Борисов Мінської області, Білоруської РСР у родині молодого економіста, майбутнього дипломата і міністра закордонних справ СРСР, Андрія Андрійовича Громико та Лідії Дмитрівни (1911—2004, до шлюбу Гриневич). З 1939 по 1948 роки жив у Нью-Йорку та Вашингтоні, де за відрядженням працював його батько в дипломатичній місії.
У 1954 році закінчив з відзнакою Московський державний інститут міжнародних відносин. 1956 року прийнятий до лав КПСС.
У 1961—1965 роках на дипломатичні роботі, працював першим секретарем, радником посольства СРСР у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії; з 1973 року — радник-посланник посольства СРСР у США; з 1974 року — радник-посланник посольства СРСР у НДР.
З 1965 року — заступник головного редактора головної редакції Агентства друку «Новини». У 1966—1968 роках — завідувач сектором міжнародних відносин Інституту Африки АН СРСР. З 1968 року — завідувач сектором зовнішньої політики Інститут США і Канади АН СРСР. У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему «Прихід до влади і зовнішня політика уряду Кеннеді». 1972 року присвоєне звання професора.
У 1976—1991 роках — директор Інституту Африки АН СРСР. Того ж року обирається президентом Радянської асоціації дружби з народами Африки. З 1977 року — заступник голови Радянського комітету солідарності країн Азії та Африки і член Радянського комітету захисту миру. З 1978 року — член Радянського комітету за Європейську безпеку і співробітництво. З 29 грудня 1981 року — член-кореспондент Академії наук СРСР (відділення економіки).
Після перенесеного інфаркту та операції, з 1992 року працював на Кіпрі у міжнародній науково-громадській організації Центр за світовий діалог та малював картини.
З 2003 року радник-посланець при посольстві Росії у Вірменії. У 2003—2010 роках — керівник Центру оцінок політики, головний науковий співробітник Інституту Африки РАН. Член Наукової ради Президії РАН з проблем Африки.
З 2008 року член Експертної ради і постійний автор міжнародного аналітичного журналу «Геополітика».
З 1 квітня 2010 року — головний науковий співробітник Інституту проблем міжнародної безпеки РАН. З 1 вересня 2010 року — професор кафедри міжнародних організацій і світових політичних процесів Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Президент Руху «За зміцнення світового демократичного правопорядку і на підтримку ООН». Член Спілки художників Росії.
Помер 25 вересня 2017 року. Похований на Троєкуровському кладовищі (ділянка 25).
Наукові та публіцистичні праці Громико Анатолій Андрійович автор ряду праць з соціально-економічних, політичних і міжнародних проблем країн Африки і Північної Америки. Загалом Анатолієм Андрійовичем було написано 186 статей, 50 книг, 53 доповіді на конференціях, 13 тез доповідей, 1 дисертація, 1 навчальний курс.
Нагороди та відзнаки 1976 рік — Орден Дружби народів. 1980 рік — лауреат Державної премії СРСР. 1982 рік — лауреат премії італійської Академії «Сімба». 1985 рік — лауреат премії імені Воровського. 1982 рік — Орден Жовтневої Революції. Почесний член Королівської академії наук Марокко. Член Малагасійської академії наук (Мадагаскар). Почесний доктор Лейпцізького університету.
Родина Був одружений двічі. Уперше з Маргаритою 1955 року, вдруге з Валентиною Олегівною 1966 року, після курортного роману в Сочі.
Син від першого шлюбу: Громико Олексій Анатолійович (1969) — політолог, директор Інституту Європи РАН.
Діти від другого шлюбу: Громико Ігор Анатолійович — постійний представник Російської Федерації при статутних та інших органах СНД у Мінську в 2009—2014 роках. Донька Ганна.
Сестра: Емілія Андріївна (1933), кандидат історичних наук.
Примітки
Література
Посилання
— інтерв'ю з Громико А. А. — список наукових публікацій.