Дмитро Буликін (, 20 листопада 1979, Москва) — російський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав в таких клубах, як московські «Локомотив» і «Динамо», леверкузенський «Баєр 04», «Андерлехт» і «Аякс». З «Андерлехта» він двічі віддавався в оренду, в «Фортуну» з Дюссельдорфа і в «АДО Ден Хаг». Зіграв за національну збірну Росії 15 матчів, забив 7 м'ячів. Учасник чемпіонату Європи 2004 року. Експерт телеканалу «Матч ТВ».

Дворазовий володар Кубка Росії. Чемпіон Нідерландів.

Ранні роки Дмитро народився 20 листопада 1979 року в Москві. Його батьки, Олег Сергійович і Лариса Володимирівна були професійними волейболистами, майстрами спорту міжнародного класу. Батько в складі збірної СРСР ставав чемпіоном Європи, виступав за ЦСКАПрофіль на сайті «Збірна Росії з футболу» . Пізніше був завідувачем кафедри фізичного виховання в ГУ-ВШЕМосковські студенти Вишки перемогли на турнірі з міні-футболу «Весна-2007» . Його молодша сестра Ірина колишня тенісистка, віце-чемпіонка Європи з пляжного тенісуТеніс. Дівчата в ударі . Буликін в дитинстві займався волейболом, плаванням, футболом і шахами, має перший юнацький розряд«Калинка-малинка» Дмитра Буликіна .

Клубна кар'єра У 1986 році, у віці семи років, розпочав займатися спортом у футбольній школі московського «Локомотива». Його першим тренером був Віктор Олександрович Харитонов. Через чотири роки разом з командою і тренером перейшов у СДЮСШОР «Трудові резерви». У 1994 році в складі цієї команди виграв Кубок Росії серед юнацьких команд. У 1995—1996 роках грав у СДЮШОР ЦСКА в Євгена Лобокова. У 1994 році був запрошений до збірної Москви, і в її складі виграв чемпіонат Росії серед юнаків.

«Локомотив» (Москва) З 1995 по 1997 рік він виступав у Третій лізі за «Локомотив-д». Наприкінці 1996 року Юрій Сьомін запросив його до дублюючого складу «залізничників».

Його дебют за «Локомотив» відбувся 15 квітня 1997 року. У матчі 1/8 фіналу Кубка Росії проти «УралАЗ», він вийшов на заміну на 74-й хвилині замість Зази Джанашиї. Дебютував у Вищому дивізіоні 9 травня 1998 року в матчі проти новоросійського «Чорноморця», вийшовши на заміну на 75-й хвилині замість Володимира Мамінова. Перший м'яч забив у тому ж році 1 липня вразивши ворота «Балтики» в гостьовому матчі. Всього в тому сезоні він зіграв 14 матчів і забив 3 м'ячі. «Локомотив» завершив чемпіонат на третьому місці.

Крім того, Дмитро виступав в єврокубках. В 1/16 фіналу Кубка кубків, в матчі проти київського ЦСКА, Буликін зробив дубль. І в 1/8 він також забив два м'ячі «Спортінгу».

У 2000 році в фіналі Кубка проти ЦСКА Дмитро забив м'яч, який став переможним.

За три роки, проведених у складі «червоно-зелених», став бронзовим призером чемпіонату Росії, двічі віце-чемпіоном і тричі володарем Кубка Росії. У всіх офіційних турнірах за «Локомотив» він зіграв 89 матчів і забив 24 м'ячі.

Після закінчення контракту з клубом, Буликін став вільним агентом. У нього були варіанти поїхати в «Сампдорію» або «Санкт-Галлен», але в підсумку він вирішив залишитися в Росії і підписав контракт з «Динамо».

«Динамо» (Москва)

У «Динамо» Буликін став грати під керівництвом Валерія Газзаєва. У 2003 році при Вікторі Прокопенко став найкращим бомбардиром команди і удостоївся запрошення в збірну.

Після цього хотів виїхати грати в європейський клуб, пішовши на конфлікт з керівництвом клубу. У серпні 2005 року був виставлений на трансфер «Динамо» за високу ціну, але його ніхто не викупив«Динамо» вимагає за Буликін 1,5 мільйона євро .

У 2006 році в «Динамо» прийшов новий тренер Юрій Сьомін, і Буликін підписав новий контракт на два роки і залишився в «Динамо». Через півроку звільнили Сьоміна, і Дмитра знову виставили на трансфер. У вболівальників за цей час склалася думка, що футболіст спорту віддає перевагу світське життя. Сам Дмитро вважає, що в його «кризі» винен клуб, який відмовляєвся від його послуг на полі й відмовляв іншим клубам у продажу гравця.

У червні 2007 року Буликіним зацікавився один з клубів німецької Бундесліги. Там сподівалися отримати гравця як вільного агента, але він заявляв, що «Динамо» його не відпустить. Керівництво ж клубу говорило, що вони давно готові відпустити Дмитра безкоштовно, а йти не хотів сам гравецьБуликіна запрошують в Бундеслігу , «Спорт-Експрес», 14 червня 2007 року.

«Баєр 04»

Наприкінці серпня 2007 року Дмитро Буликін на правах вільного агента перейшов у леверкузенський «Баєр»Дмитро Буликін підписав контракт з леверкузенським «Баєром» Публікація на сайті NEWSru.com от 28 августа 2007 года. 29 вересня 2007 року Буликін дебютував у чемпіонаті Німеччини, вийшовши на заміну за 9 хвилин до кінця домашнього матчу 8-го туру проти «Баварії» (0:1).

19 грудня 2007 року в матчі групового турніру Кубка УЄФА проти «Цюриха» Буликін, який не забивав в офіційних іграх більше року, зумів оформити дубль (матч закінчився з рахунком 5:0). У матчі-відповіді 1/4 фіналу Кубка УЄФА в Петербурзі Буликін забив м'яч у ворота «Зеніта». Гол виявився єдиним у матчі.

У чемпіонаті Бундесліги він відзначився двома забитими м'ячами — в матчах з «Енергі» (Котбус) й «Баварією» (Мюнхен).

Усього у складі «Байєра» Буликін провів 19 матчів і забив 5 м'ячів.

«Андерлехт» 18 серпня 2008 року Буликін став гравцем бельгійського «Андерлехта», сума трансферу склала € 1 млн. 30 серпня нападник дебютував за бельгійську команду, забивши два м'ячі у ворота «Кортрейка». Але знову через головного тренера Арієля Якобса він змушений був знову покинути клуб«Ден Хаг» може орендувати Буликін.

«Фортуна» (Дюссельдорф) 28 липня 2009 року Буликін на правах оренди перейшов у дюссельдорфську «Фортуну», яка виступала у Другій Бундеслізі. Німецький клуб давно хотів його купити, але не міг домовитися з «Андерлехтом».

У першому ж матчі за новий клуб Дмитро отримав травму. 3 серпня в матчі першого раунду Кубка Німеччини з «Гамбургом», Буликін отримав перелом п'ятої плеснової кістки. В наступних матчах він ускладнив пошкодження, граючи майже два місяці з травмою. 20 вересня забив перший м'яч за німецький клубБуликін забив перший гол за «Фортуну». Наприкінці січня відновив тренування. До завершення сезону Буликін взяв участь тільки у двох матчах.

АДО Ден Гаг 3 серпня 2010 року Буликін перейшов на правах річної оренди в нідерландський клуб «АДО Ден Гаг» . У дебютній грі, яка відбулася 22 серпня, Дмитро відзначився дублем у ворота «ВВВ-Венло», а його команда здобула перемогу з рахунком 3:2. У перших дев'яти матчах в чемпіонаті і Кубку Нідерландів він забив 9 м'ячів. Після закінчення сезону в списку найкращих бомбардирів чемпіонату він з 21 голом посів друге місце, поступившись Бйорну Влемінксу, у якого на рахунку 23 м'ячіTopscorers Eredivisie .

«Аякс»

31 серпня 2011 року Буликін підписав однорічний контракт з амстердамським «Аяксом».

14 вересня Буликін дебютував за «Аякс», вийшовши на заміну в кінцівці зустрічі 1-го туру Ліги чемпіонів проти «Ліона». 18 вересня в поєдинку чемпіонату Нідерландів проти ПСВ Дмитро вийшов на заміну по ходу другого тайму, а на 79-й хвилині забив свій перший м'яч за «Аякс», вирвавши тим самим нічию для своєї команди. 19 лютого 2012 року Дмитро зробив дубль у матчі чемпіонату проти клубу НЕК і вступив в Клуб Григорія Федотова і в Клуб 100 російських бомбардирів.

Всього в першому сезоні за «Аякс» Буликін провів у чемпіонаті Нідерландів 19 матчів, забивши 9 м'ячів. Став чемпіоном Нідерландів 2011/2012 і був визнаний найефективнішим нападаючим чемпіонату Нідерландів 2011/2012. По закінченню контракту «Аякс» і Буликін не стали продовжувати контракт і Дмитро став вільним агентом.

«Твенте» 20 липня 2012 року Дмитро перейшов у нідерландський клуб «Твенте». Контракт був укладений за схемою 1+1.

2 серпня 2012 року відбувся дебют Буликін в новій команді в матчі кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти чеського клубу «Млада Болеслав». Дмитро з'явився на полі на початку другого тайму замість Глайнора Плета й мав декілька хороших можливостей для взяття воріт. 26 серпня Дмитро відзначився першим голом за «Твенте», вразивши ворота клубу НЕК.

«Волга» (Нижній Новгород) 20 вересня 2013 року нижньогородська «Волга» підписала контракт з Буликін за схемою «1+1». Він рідко виходив у стартовому складі, не забив жодного м'яча, і клуб затримував йому зарплату. 5 червня 2014 року Буликін покинув «Волгу». А вже 6 червня 2014 року отримав тренерську ліцензію категорії А, оскільки раніше заявляв, що хотів би в майбутньому тренувати «Динамо». Однак гравець не розглядав варіант завершення кар'єри «» він хотів продовжити грати в Росії або в Нідерландах, проте поверненню в нідерландський чемпіонат завадив ліміт на легіонерів.

Завершення кар'єри 31 березня 2016 року Дмитро Буликін оголосив про завершення професіональної кар'єри. Свій останній матч на професіональному рівні провів 10 березня 2014 року, коли вийшов на заміну в гостьовому матчі «Волги» з «Амкаром» (1:5).

Виступи за збірну У 1998 році Буликін вперше отримав виклик до молодіжної збірної Росії. 10 жовтня дебютував у матчі з однолітками з Франції, в рамках відбіркового циклу на Олімпіаду в Сіднеї. Росіяни перемогли з рахунком 2:1, Дмитро вийшов на заміну на 76-й хвилині замість Ролана ГусєваРОСІЯ — ФРАНЦІЯ — 2:1 . Всього за «молодіжку» зіграв 4 матчі. У 1999 році — з командами ВірменіїВІРМЕНІЯ — РОСІЯ — 0:2 , ІсландіїРОСІЯ — ІСЛАНДІЯ — 3:0 та СловаччиниРОСІЯ — СЛОВАЧЧИНА — 0:1 .

У 2003 році в Росії відбувся матч між збірною Росії і збірної легіонерів РФПЛ. У цьому матчі Дмитро дебютував за національну збірну. Вийшовши на заміну на 38-й хвилині замість Євгена Алдоніна, він забив два м'ячіРОСІЯ — ЛЕГІОНЕРИ РФПЛ — 5:2 .

У тому ж році Георгій Ярцев запросив Буликіна в першу збірну. Він дебютував за неї 6 вересня в гостьовому матчі проти Ірландії, який був відбірковим на чемпіонат Європи. Дмитро провів повний матч, був помітний на полі й взяв безпосередню участь в гольовій атаці своєї командиІРЛАНДІЯ — РОСІЯ — 1:1 .

Уже в наступному матчі, 10 вересня, футболіст відкрив рахунок голам за національну збірну. У поєдинку проти швейцарців Буликін зробив «хет-трик»РОСІЯ — ШВЕЙЦАРІЯ — 4:1 . 11 жовтня знову забив м'яч. На 29-й хвилині матчу зі збірною Грузії Дмитро за рахунку 0:1 зрівняв рахунок. В результаті Росія перемогла 3:1РОСІЯ — ГРУЗІЯ — 3:1 .

У 2004 році Буликін зіграв три неофіційних матчі за збірну. У лютому в Японії, проти олімпійської збірної цієї країни та проти клубу «Сімідзу С-Палс» , і 2 червня матч проти збірної легіонерів РФПЛ .

У 2004 виступав на чемпіонаті Європи. Взяв участь у всіх трьох матчах і забив гол майбутнім чемпіонам Європи, збірної ГреціїГРЕЦІЯ — РОСІЯ — 1:2 .

Останній матч за команду провів у тому ж році. 13 жовтня Росія зазнала найбільшої поразки у своїй новітній історії. У Лісабоні Португалія розгромила росіян з рахунком 7:1ПОРТУГАЛІЯ — РОСІЯ — 7:1 .

Тренерська кар'єра 14 червня 2017 року призначений радником президента ФК «Локомотив». Буликін займеться питаннями стратегії і розвитку дитячо-юнацької системи клубу.

Ігрові характеристики Будучи досить високим і міцним гравцем, Буликін на полі грав на позиції таранного форварда. Також відмінно грав головою. Був надійний в обороні, приходячи в штрафну при стандартних положеннях. Сильними сторонами були швидкість й працездатність. Головні недоліки — відсутність яскраво вираженого дриблінгу та стабільностіНа бумаге наши похуже .

Особисте життя У 2005 році став жити разом зі своєю партнеркою, модельєркою Катериною Полянською, яка раніше була одружена з сином Йосипа Кобзона АндріємСичов вдарив по ... жіночій статі В особистому житті Буликіна назрівають зміни . До цього зустрічався з Оксаною КупцовоюОксана Купцова (подруга Буликін): Зйомка - клас! . 16 жовтня 2007 року Буликін став батьком: у Москві дружина народила доньку АгатуБуликін став батьком , «Спорт-експрес», 20 грудня 2007 року. У 2010 році Катерина народила доньку Віталіну.

У 2000 році брав участь в телегрі «Сто до одного»Сто до одного, РТР (2000) Радянський спорт і Спортсмени .

Знімався разом з Сергієм Овчинниковим, Зауром Хапов і Радославом Батак в кліпі на пісню Non Stop поп-гурту Reflex.