Перворо́дний гріх () — християнський богословський термін на позначення першого гріха, який здійснили Адам і Єва, а також наслідків цього гріха, присутнього в кожній людині. У другому значенні первородний гріх найчастіше позначає стан гріха, у якому перебуває людство з моменту гріхопадіння людини, котре сталося через переступ Адама і Єви у Едемі, тобто через непослух, який виразився у споживанні з дерева пізнання добра і зла. Цей стан гріха передався усьому людству і продовжується у втраті природної святості та справедливості, які мали Адам і Єва до того, як з'їли заборонений плідOriginal sin // The Oxford dictionary of the Christian Church / Cross, Frank Leslie; Livingstone, Elizabeth A., eds.; 3rd rev. ed. — Oxford: Oxford University Press, 2005. — ISBN 978-0-19-280290-3.. Богословське вчення про первородний гріх і його наслідки називається - амартологія.
Опосередковано концепція первородного гріха як спадкового вперше з'являється у Іренея Ліонського бл. 180 року у його полеміці з гностиками«У особі першого Адама ми образили Бога, не послухавши Його заповідь» (Проти єресей, V, xvi, 3)., однак власне поняття «первородний гріх» ввів західний богослов Авґустин Аврелій у полеміці проти пелагіанства. Авґустин спирався на послання апостола Павла (Рим. 5:12–21 та 1 Кор. 15:21–22) та Книгу Псалмів (Пс. 51:5)Peter Nathan. The Original View of Original Sin // Vision.org. Retrieved 24 January 2017.Original Sin Explained and Defended: Reply to an Assemblies of God Pastor // Philvaz.com. Retrieved 24 January 2017.Are Babies Born with Sin? // Topical Bible Studies. Retrieved 13 October 2013.Original Sin — Psalm 51:5 // Catholic News Agency. Retrieved 13 October 2013.. Інші ранні західні отці церкви III–IV століть (Тертулліан, Кипріан Карфагенський, Амвросій Медіоланський та Амброзіастер) також підтримували цю концепцію. Східні отці церкви це поняття ніколи не вживали, і в православній церкві його стали використовувати лише з XIX століття і з суттєвими застереженнями.
Погляди Авґустина були популярні серед протестантських реформаторів, зокрема Мартін Лютер і Кальвін пов'язували первородний гріх із «пожаданням», спрямуванням до зла, яке, на їхню думку, зберігалося навіть після хрещення і повністю знищувало свободу, хоча на думку Авґустина первородний гріх лише ослаблював свободу волі, але не знищував її повністюOriginal sin, 2005..
У сучасній римо-католицькій церкві притримуються доктрини первородного гріха на основі позицій АвґустинаCatechism Catholic Church 405. У сучасній Православній церкві термін вживають на позначення первісної пошкодженості людської природи, але заперечують особисту юридичну відповідальність за цей гріхГрех первородный // Православная энциклопедия.. У протестантських деномінаціях погляди на поняття дуже різноманітні — від повного заперечення, до ключового значення у теології.
Походження терміна
Термін «перворідний гріх» () був запропонований св. Августином (пом. 430) і на сьогодні повсюдно прийнятий християнством.
Однак, слід зауважити, що в ужиток православного богослов'я термін «перворідний гріх» увійшов лише з початку XIX ст., а в богословському лексиконі східних св. Отців такого терміна взагалі немає. Що стосується Символу віри, то хоча там і говориться про хрещення «у прощення гріхів», але нічого не говориться про «перворідний гріх». Так що за своїм походженням доктрина, що розглядається — західна (латинська).
Нині, як правило, богослови вживають термін «перворідний гріх» у двох значеннях: по-перше, як саме порушення заповіді в Едемі і, по-друге, як пошкоджений злом стан людської істоти внаслідок цього порушення. Так, архієпископ Макарій (Булгаков) приводить таке визначення:
Крім цього:
деякі богослови схильні ототожнювати Перворідний гріх з сіменем тління (див. Архімандрит Аліпій. Архімандрит Ісая. Догматичене богослів'я. Свято-Троїцька Сергієва Лавра. 1997. Ст. 249.); в простонародді перворідним гріхом вважається перше совокуплення прабатьків — Адама і Єви.
Ушкодженість людства
Ще Карфагенський Собор 252 року обґрунтував необхідність хрещення малят тим, що хоча такі не згрішили індивідуальним чином, проте вже успадкували від падшого Адама природне тління. «Не повинно забороняти хрещення малятку, яке, лише народившись, ні в чому не згрішило, а лише, походячи по плоті від Адама, прийняло заразу древньої смерті через само народження».
Згідно з християнською доктриною в результаті початкового, перворідного гріха прабатьків — Адама і Єви — жало гріха проникає в кожну людину без винятку. В результаті цього всяка людина з'являється на світ в єстві, вже зараженим тлінням, а воля її з ранньої молодості виявляє зручноприхильність до укоризненого гріха. Таким чином, для всіх нащадків прабатьків перворідний гріх видається на зовнішній погляд не як особистий гріх людини, але як спільна порочність, гріховність, як стан, що характеризується деформованою по відношенню до здорового стану прабатьків — Адама і Єви — духовно-тілесною сферою.
Псалмопівець Давид красномовно говорить про це в покаянному псалмі: «Ось, я в беззаконні зачатий, і в гріху родила мене мати моя» (Пс. 50, 7). Цими словами Писання підтверджує, що, по суті, вже в момент зачаття людина стає «перворідно грішною».
Наслідки гріховності
Пошкодженість перворідним гріхом характеризується:
наявністю тілесних страждань і біологічної смерті, нахилом волі до зла, проблемами міркувальної сфери, втраченістю надприродних дарів (особливої близькості з Богом).
Перворідний гріх в ісламі у стосунку до Біблії
Іслам вчить що усі люди є невинними при народжені і що вони стають грішними коли вони свідомо вчиняють гріх. Однак, на думку деяких критиків, таке трактування суперечить Біблії (яку мусульмани шанують як святу книгу), де не лише пророк Давид (якого мусульмани шанують під іменем Давут) говорить, що «в гріху породила мене мати моя і в беззаконні зачатий я» але й Бог у 2 заповіді до людства говорить через Мойсея (Муса в ісламській традиції), що карає провини батьків на дітях третього і четвертого поколінь, що означає, що діти можуть нести успадковані гріховні тягарі батьків чи прадідів:
Слід однак наголосити на вищезгаданій тисячекратній різниці між карою та милістю Бога. Хоча, успадковані гріховні тягарі цього типу відносяться до категорії родинних гріхів на відміну від перворідного, з яким вони ділять рису власне гріховної успадкованості.
Див. також Гріхопадіння Дерево життя Дерево пізнання добра та зла Спасіння Смертний гріх Список гріхів в християнстві
Англійські посилання Article «Original Sin» in Catholic Encyclopedia The Book of Concord (www.bookofconcord.org): The Defense of the Augsburg Confession, Article II: Of Original Sin; from an early Protestant perspective, part of the Augsburg Confession. The United Methodist Church: Original Sin (Sermon 44) by John Wesley: A perspective from one of the founders of Methodism. Original Sin on Orthodox wiki which claims that the Catholic Church teaches that everyone bears the guilt of Adam's sin
Примітки
Література Original sin // The Oxford dictionary of the Christian Church / Cross, Frank Leslie; Livingstone, Elizabeth A., eds.; 3rd rev. ed. — Oxford: Oxford University Press, 2005. — ISBN 978-0-19-280290-3. Грех первородный // Православная энциклопедия. — Т. 12. — С. 345—355.