Марі Діонн Ворвік (; 12 грудня 1940, Іст-Орендж, Нью-Джерсі, США) — американська співачка, піаністка, акторка й телеведуча. Лауреатка премії «Ґреммі» за життєві досягнення.
Життєпис Дочка одного з шефів фірми «Chess». Співати почала в хорі баптистської церкви «New Hope Baptist Church» міста Ньюарк. Пізніше грала на фортепіано у гурті «Drinkard Singers», куди її рекомендувала мати, а також навчалась у «Hart School of Music» міста Гартфорд штату Коннектикут. Під час навчання Ворвік створила разом з сестрою Ді Ді та тіткою Сіссі Г'юстон формацію «The Gospelaires», яку щоразу запрошували для співпраці різні популярні виконавці, наприклад, «The Drifters». Завдяки цьому познайомилась з відомими авторами пісень Бертоном Бакараком та Голом Дейвідом.
Її перший сольний сингл «Don't Make Me Over» (1963), який видала фірма «Spepter», був делікатним прикладом «відшліфованого» ритм-енд-блюзу і відкрив шлях класичним сьогодні творам у її виконанні, таким як «Anyone Who Had A Heart» та «Walk On By». Велично опрацьовані композиції Бакарака становили досконалу основу для легкого і досконалого фразування Ворвік. Цей стиль пізніше знайшов своє відображення у таких творах як «You'll Never Get To Heaven (It You Break My Heart)», «Reach Out For Me» (обидва 1964).
Попри те, що багато синглів артистки потрапляли в топ-лісти, мало якому з них вдавалось досягти топ-10. До того ж характерні соул-почуття у її виконанні поступово почали зникати. Коли автори, що співпрацювали з Ворвік, почали дедалі більше наближатись до музики середньої течії, вона також повернула у бік безпечного, але дуже вишуканого підходу до музики. Відбилось це у таких хітах як «І Say A Little Prayer» (1967) та «Do You Know The Way To San Jose?» (1968).
1971 року Ворвік залишила як свою фірму, так і наставників, віддавши перевагу «Warner Brothers», однак попри кілька цікавих спроб ця співпраця не мала значного успіху. Водночас Ворвік додала до імені літеру «є», а найвищого успіху в цей період вона досягла 1974 року хітом «Them Came You».
1979 року співачка перебралась до фірми «Arista», де співпраця з Баррі Маніловом завершилася великим комерційним успіхом, а записаний за участю гурту Bee Gees альбом «Heartbreaker» приніс кілька хіт-синглів. Успіхом закінчилась також співпраця з Лютером Вандроссом, підсумком якої стала пісня «How Many Times Can We Say Goodbye?». Під час запису сингла «That's What Friends Are For» до Діонн Ворвік приєднались Елтон Джон, Гледіс Найт та Стіві Вандер, і він відразу посів перше місце як у категорії ритм-енд-блюз, так і у категорії поп американського чарту.
У 1980-х вокалістка утримувала високі позиції завдяки співпраці з Джеффрі Озборном, а також Кешифом та Говардом Г'юттом з гурту Shalamar. Активність артистка не знизила і в 1990-х, беручи участь у різних концертах та заходах.
Дискографія 1963: Presenting Dionne Warwick 1963: Anyone Who Had A Heart 1964: Make Way For Dionne Warwick 1965: The Sensitive Sound Of Dion Warwick 1966: Here I Am 1966: Dionne Warwick In Paris 1966: Here Where There Is Love 1967: On Stage & In The Movies 1967: The Windows Of The World 1967: Dionne Warwick's Golden Hits, Part 1 1968: Magic Of Believing 1968: Valley Of The Dolls 1968: Promises, Promises 1969: Soulful 1969: Greatest Motion Picture Hits 1969: Dionne Warwick's Golden Hits, Part 2 1970: I'll Never Fall In Love Again 1970: Very Dionne 1971: Love Machine 1971: The Dionne Warwick Story — Live 1972: From Within 1972: Dionne 1973: Just Being Myself 1975: Them Came You 1975: Track Of The Cat 1977: A Man & A Woman 1977: Only Love Can Break A Heart 1977: Love At First Singt 1979: Dionne 1980: No Night So Long Dionne 1981: Hot! Live & Otherwise 1982: Friends In Love 1982: Haertbreaker 1983: How Many Times Can We Say Goodbye 1983: The Best Of Dionne Warwick 1983: So Amazing 1985: Friends 1985: Finder Of Lost Loves 1985: Without Your Love 1987: Reservations For Two 1987: The Original Soul Of Dionne Warwick 1989: Greatest Hits 1979—1990 1989: The Love Songs 1990: Dionne Warwick Sings Cole Porter 1993: Friends Can Be Lovers
Вибрана фільмографія
Примітки