Чудсько-Псковське озеро (, , ) — озеро на кордоні Естонії та Росії, 3550 км² (з'єднується з південною частиною — Псковським озером), глибина до 15 м, витік річки Нарва, що впадає у Фінську затоку. Четверта за площею прісна водойма в Європіsee The United Nations World Water Development Report.

Опис Площа 3616 км². Середня глибина 7,1 м, найбільша — 15 м.

Озеро складається з трьох частин: Чудське озеро () — площею 2670 км²; Псковське озеро () — площею 710 км²; Тепле озеро () — площею 236 км²; озеро-протока, з'єднує два попередні озера. За іншими даними площа озер становить:Рыбный промысел / Водные биоресурсы // Государственный комитет Псковской области по природопользованию и охране окружающей среды Чудське озеро () — площею 2613 км² (73 %); Псковське озеро () — площею 709 км² (20 %); Тепле озеро () — площею 236 км² (7 %), із загальною площею 3616 км².

На озері безліч островів, найбільшими є острів Порка () і Талабські острови. В озеро впадає близько 30 річок. Найбільшими є: Велика і Емайигі. Витікає одна річка — Нарва. Берег низинний, утворений торф'яником. Дно мулисте.

Клімат Озеро замерзає наприкінці листопада — початку грудня. Чудське скресає пізніше, аніж Псковське і Тепле озеро. Льодохід припадає на кінець квітня — початок травня.

Історія Озеро є залишком від великої стародавньої льодовикової водойми, яка існувала у минулі геологічні періоди на місці сучасного.

Взимку 1242 року, у південній частині озера, відбулася битва війська васала Золотої Орди Олександра Невського з тевтонськими лицарями, яка увійшла в історію як Льодове побоїще.

Фізико-географічна характеристика

Історія формування озера Озеро — це релікт великої льодовикової водойми, що знаходилась на місці сучасної Географічний енциклопедичний словник: Географічні назви — М.: Радянська енциклопедія. 1983, З. 488.. У палеозої 300—400 мільйонів років тому вся територія сучасного басейну Фінської затоки була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 метрів) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів та діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовика (Останнє Валдайське заледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступу льодовика утворилося Літоринове море, рівень якого був на 7 — 9 м вище сучасного. Рівні льодовикових водойм поступово знижувалися, а їх площа зменшувалася.

Береги, рельєф дна та гідрографія озера Береги Чудсько-Псковського озера мають плавні обриси та утворюють лише одну значну затоку — Раскопельську. Майже всюди до низьких берегів озера, що утворені переважно торфовищами, прилягають розлогі низовинні та заболочені простори, які затоплюються під час весняних повеней. У періоди найбільших розливів площа затоплення досягає 1000 км²Соколов А. А. Гідрографія СРСР . : Гидрометеоиздат, 1952. Західний берег Псковського озера біля села Красна Гірка високий та стрімкий. Західний берег Чудського озера низовинний, місцями заболочений, східний — більш підвищений. Трапляються піщані дюни і пагорби, порослі борами. Вздовж піщаних берегів на 200—300 м тягнеться смуга мілководдя.

Економіка Міста, що розташовані на берегах озера, відносно невеликі і включають Муствее (населення 1 286 осіб), Калласте (населення 920 осіб) і Гдов (населення 3 542 осіб). Найбільше місто Псков (населення 209 840 чоловік) стоїть на річці Великій, за 10 км від озера. На озері ведеться промислове рибальство. Розвинене як вантажне, так і пасажирське судноплавство. Пасажирські судна також обслуговують туристичні тури. Мальовничі береги озера є популярним місцем для туризму та відпочинку, тут розташовано кілька туристичних баз і санаторіїв .

Флора і фауна У прибережній частині озера зростає 54 види прибережно-водних рослин, у тому числі очерет, аїр тростиновий, комиш, рогіз вузьколистий, Butomus і Sium latifolium. Плаваючі рослини зустрічаються рідко і включають тільки стрілицю, глечики жовті і гірчак земноводний.

У озері живуть риби: окунь, судак, лящ, плітка, сиг, Osmerus eperlanus eperlanus m. spirinchus тощо. Водно-болотяні угіддя прибережної смуги озера є важливими місцями для відпочинку і годування лебедів, гусей та качок, що мігрують між Білим морем і Балтійським морем та Західною Європою.

Галерея

Див. також Список найбільших озер світу Озера Росії

Посилання

Ресурси Інтернету

Peipsi Infokeskus Естонський туристичний інформаційний вебсайт Lake Peipus (LAKE, EUROPE)  // «Encyclopaedia Britannica»