Почесний кинджал СС () або просто Кинджал СС () — нагорода і парадна зброя СС.
Історія Почесний кинджал СС був введений у грудні 1933 року. З 17 лютого 1934 року заборонили вільний продаж кинджалів СС: зброя замовлялась через Головне управління СС. Кинджал СС був офіційною частиною уніформи, яку носили всі повноправні члени СС. Виробництво кинджалів призупинили в 1940 році, однак в приватних колекціях зустрічаються кинджали, виготовлені в 1940—1943 роках.
Опис Конструкція зброї заснована на швейцарському кинджалі 16-го століття. Центр широкого 33-сантиметрового леза, схожого на вістря списа, має яскраво виражене ребро. Вздовж осі леза зображений девіз СС «Meine Ehre heißt Treue» ().
Хрестовина й вершина руків'я нікельовані; ручка була чорною, інкрусованою срібним орлом NSDAP і символом СС. Металеві піхви покриті чорним глянцевим лаком з посрібленим покриттям і кріпленням. Кинджал СС був введений у 1933 році, в залежності від року виробництва доступні 3 версії: Раннє виробництво (1933—1935): логотип виробника, чорна ручка з чорного дерева, руків'я з римскими цифрами (I-Мюнхен, II-Дрезден, III-Берлін); Середнє виробництво (1936—1938): клеймо виробника з кодом RZM (подвійне маркування), піхви поліровані або пофарбовані у чорний колір, на зворотньому боці немає римських цифр; Пізнє виробництво (1938—1942): лише з кодом RZM, піхви пофарбовані чорним кольором, знаки орла і СС на руків'ї зазвичай виготовлені з алюмінію.
Кинджал старих бійців
21 червня 1936 року представили ще один варіант кинджалу, яким нагороджували офіцерів та унтер-офіцерів СС, які вступили в СС до 1933 року. Цей кинджал був ідентичним моделі 1933 року, але піхви мали ланцюг з прямокутних бляшок, прикрашених черепами і рунами СС, а також додаткові срібні прикраси у вигляду свастик.
Високопоставленим керівникам СС був представлений спеціальний кинджал з написом «На знак сердечної дружби, Г. Гіммлер» (). Було багато варіантів цього кинджалу, який вручав особисто Генріх Гіммлер. Ці кинджали були ідентичні стандартним кинджалам, але виготовлялися з високоякісних матеріалів і мали позолочені написи. Вони були і залишаються рідкістю через низьку кількість випущених.
Основні параметри кинджалів СС +КинджалДовжина в піхвах360-375 ммДовжина без піхов345-350 ммЛезоДовжина220-230 ммШирина34-35 ммМаксимальна товщина5.5 ммРуків'яДовжина110 ммШирина35 ммТовщина21 мм
Умови нагородження Церемонія нагородження відбувалася щороку 9 листопада під час прийняття кандидатів СС в Загальні СС, підрозділи «Мертва голова» чи Частини посилення СС/Війська СС. Перед нагордженням кандидат мав оплатити вартість кинджалу — 8.40 рейхсмарки (незначна на той час сума).
Кинджал носили з парадною чорною формою, носіння з сірою польовою формою заборонялось до 15 лютого 1943 року.
Кинджали СС в масовій культурі
В кінематографі «Безславні виродки» — один із «Безславних виродків», сержант Гуго Штіґліц, використовував кинджал СС для вбивства співробітників гестапо. Також кинджал носив головний лиходій фільму, штандартенфюрер СС Ганс Ланда. «Пекельний бункер» і Пекельний бункер: Чорне Сонце — кинджал носить бригадефюрер СС Гетц, командир есесівців-зомбі. «Хеллбой» — на початку фільму кинджал носив один із злодіїв, оберштурмбанфюрер СС Карл Рупрехт Кронен. «Хеллсінг» — кинджал СС є особистою зброєю унтер-офіцера Шредінгера.
У відеоіграх Velvet Assassin — кинджал є одним із колекційних предметів (у грі називається армійським кинджалом).
Примітки
Див. також Кинджал СА
Джерела Gordon Williamson: The Waffen-SS — A Handbook p. 158 Heinz Höhne : The Order of the Death's Head. The history of the SS. Weltbildverlag, 1992, ISBN 3-89350-549-0, p 140
Посилання Опис кинджалів СС на сайті knife.kiev.ua