Сопо́шин — село в Україні, у Жовківській міській громаді Львівського району Львівської області.
Географія Сопошин розташований за 25 кілометрів на північ від Львова, за 35 кілометрів від українсько-польського кордону, на роздоріжжі міжнародних автошляхів на Польщу (Львів — Рава-Руська — Варшава), Балтійські країни (Львів — Ковель — Брест). Поряд з автотрасою проходить залізниця Львів — Рава Руська — Варшава.
Розташоване село на межі природних областей: горбогірного пасма Розточчя та сильно заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Межа природних областей збігається тут з багатою геологічною, кліматичною, рослинною і тваринною межею в Європі, поруч з якою проходить Головний європейський вододіл.
Це також древня межа земель та князівств Червоної Руси — Галичини, Волині, Звенигородського, Белзького князівств. Біля підніжжя гори Гарай (365 м) — крутого уступу Розточчя, яка здіймається на 150 метрів над прилеглою рівниною, перетиналися важливі шляхи Червоної Русі. Зі сходу на захід проходив шлях на відтинку між містами Димошин (нині м. Кам'янка-Бузька) та Щекотин (околиці села Глинсько за 5 кілометрів від Жовкви), далі на Янів (тепер Івано-Франкове), Краковець, Краків; з півдня на північ пролягав шлях зі столичного міста Галича (пізніше зі Львова) на Белз і Холм.
Рельєф Біля підніжжя гори Гарай (150 м) гряду прорізує річка Свиня, утворюючи кілька вигинів. В долині річки у давнину існували великі стави (Сопошинський, Середній та Зволинський), які були осушені протягом XIX століття. Заболочені колись території по обидві сторони гряди також поступово осушені і на сьогодні вони повністю забудовані.
Демографія Станом на 2013 р. в Сопошині проживало 1.482 мешканці. Етнічний склад мешканців однорідний. Переважна більшість — українці — 98,4 % (корінні довоєнні сім'ї становлять меншу його частину), в невеликій кількості — росіяни — 1 % (частина російського населення і сімей військовослужбовців виїхала в Росію після утворення незалежних держав на території СРСР), поляки — 0,3 % (майже все довоєнне польське населення вивезено в Польщу 1946 р.), євреї — 0,1 % (майже все довоєнне єврейське населення знищено нацистами в 1943 р.), інші національності — 0,2 %.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська147799.66%російська20.14%білоруська10.06%інші/не вказали20.14%Усього1482100%
Історія Перша письмова згадка про Сопошин відноситься до 1368 року.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Жовківської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жовківського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.
Економіка 19 лютого 2018 року почав діяти завод з переробки меду та продуктів бджільництваНа Львівщині відкрили перший завод з переробки меду.
Пам'ятки Сопошин — село, в якому добре зберігся фільварок пана Кузіцького, є окреме поховання — братська могила 1870 р. (напис зберігся) померлих від тифу.
Релігія Храм Собору Пресвятої Богородиці с. Сопошин
Храм Всіх Святих с. Сопошин
Джерела «Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Сопошин:
Відомі люди У селі народилися: польський композитор і педагог Станіслав Нев'ядомський; український науковець і перекладач Дзюб Іван Петрович; член НСНУ, колишній народний депутат України В'язівський Володимир Михайлович.
Примітки
Джерела Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968. .— S. 77.