Крайова () — місто у Румунії, адміністративний центр повіту Долж над річкою Жіу.
Назва Існує дві можливі етимології слова «Крайова»: старослов'янське «kral» («король») та слов'янське «krajina» («кордон» або «край»).
Географія Крайова є центральним містом Олтенії. Місто розташоване на відстані 227 км від Бухареста і за 68 км на північ від Дунаю.
Історія 1475 році перша писемна згадка про місто.
За часів правління князя Емануїла Джані-Русета, резиденцію Валахії було перенесено до Крайови у 1770–1771 роках.
Після періоду економічного занепаду у XVIII столітті, з початку XIX століття Крайова відновила своє становище одного з провідних міст Валахії, ставши центром ремесла та торгівлі. Близько 1860 року в Крайові було 4633 будівлі, серед яких 3220 житлових будинків, 26 церков, 11 шкіл та 60 фабрики і майстерень.
Після революції 1989 року, яка принесла відновлення вільного ринку та децентралізацію загального управління, кілька галузей промисловості міста були приватизовані, а ринок відкрився для приватних ініціатив.
Адміністративний устрій Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2021 рік): Ізвору-Рече (483 особи) Мофлень (648 осіб) Поповень (1026 осіб) Ровіне (570 осіб) Фекей (777 осіб) Чернеле (2857 осіб) Чернелеле-де-Сус (483 особи) Шимніку-де-Жос (1277 осіб)
Населення За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 234 140 осіб.
Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 190 634 81,4 % роми 2 639 1,1 % македонці 361 0,2 % угорці 63 <0,1 % італійці 61 <0,1 % албанці 43 <0,1 % німці 32 <0,1 % греки 26 <0,1 % турки 24 <0,1 % серби 20 <0,1 % українці 15 <0,1 % євреї 14 <0,1 % росіяни-липовани 11 <0,1 % болгари 11 <0,1 % вірмени 11 <0,1 % поляки 3 <0,1 % інші народи 220 <0,1 % Також у місті проживають татари, словаки, чехи та русини, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 191 965 82,0 % ромська 1 332 0,6 % італійська 54 <0,1 % угорська 47 <0,1 % німецька 29 <0,1 % турецька 23 <0,1 % сербська 22 <0,1 % грецька 21 <0,1 % українська 14 <0,1 % албанська 11 <0,1 % російська 10 <0,1 % болгарська 8 <0,1 % македонська 8 <0,1 % їдиш 5 <0,1 % польська 4 <0,1 % вірменська 3 <0,1 % інша мова 262 0,1 % Також рідною мовою називали татарську, словацьку, чеську та русинську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 185 289 79,1 % атеїсти 901 0,4 % не релігійні 730 0,3 % римо-католики 671 0,3 % адвентисти 476 0,2 % євангелісти 462 0,2 % свідки Єгови 442 0,2 % п'ятдесятники 369 0,2 % мусульмани 350 0,1 % агностики 344 0,1 % баптисти 194 <0,1 % інша релігія 150 <0,1 % православні (сербська церква) 85 <0,1 % реформати 68 <0,1 % греко-католики 55 <0,1 % євангельські християни 49 <0,1 % лютерани 27 <0,1 % старообрядці 19 <0,1 % євангелісти аугсбурзького сповідання 14 <0,1 % Також у місті проживають іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Культура Після Бухареста Крайова займає друге місце в країні за кількістю історичних пам'яток архітектури: церков, палаців та інших споруд.
Транспорт На сході від Крайови, на відстані 7 км. від центру міста, розташований міжнародний аеропорт. Місто також є великим залізничним центром та пов'язане з іншими румунськими містами. У місті є розвинута трамвайна мережа.
Спорт
Перші футбольні команди в Крайові з'явилися в 1921 році. КС Університатя – футбольна команда. ФК У Крайова 1948 – футбольна команда.
10 листопада 2017 року відкритий новий футбольний стадіон Йон Облеменко на місці колишнього.
Міста-побратими Куопіо, Фінляндія Нантерр, Франція Ліон, Франція Враца, Болгарія Уппсала, Швеція Скоп’є, Північна Македонія
Відомі люди Корнеліу Баба — румунський живописець і графік, почесний член Академії мистецтв СРСР (з 1958). Ніколе Васілеску-Карпен — румунський інженер та фізик. Адольф де Герц — румунський журналіст і перекладач, драматург і поет. Ніку Константінеску (1840—1905) — румунський військовий діяч. Ніколае Петреску (1871—1931) — румунський карикатурист. Єлена Теодоріні (1857—1926) — румунська оперна співачка. Корнеліу Теодоріні (1893—1976) — румунський політик. Джордже Константинеску — румунський вчений, інженер і винахідник.
Світлини
Примітки