Еялет Монастир — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1826—1867 роках з площею 48.907 км². Утворився з еялету Румелія (на теперішніх землях Сербії, Македонії, Албанії, Греції).
Історія У 1826 році внаслідок реформи султана Махмуда II з Румелійського еялету виокремлено самостійні еялети Едірне та Салоніки, а сам еялет Румелія перетворено на еялет Монастир. Того ж року головне місто провінції перенесено до Монастиря (сучасне м. Бітола). З огляду на це нерідко виникає плутанина, оскільки помилково вважається продовження існування Румелійського еялету. У 1828—1829 роках північно-східні райони еялету було окуповано під час російсько-турецької війни, зокрема Софія.
У 1846 року з території еялету виділено в окремі провінції Видин та Ниш. Завданням Монастирських пашів було забезпечення османської влади в центральній частині Балканського півострова. Втім, це було складно зробити з огляду на постійні повстання сербів і чорногорців. Також складна ситуація була на албанських землях. У 1867 році еялет перетворено на Монастирський вілайєт.
Економіка Основу становило сільське господарство, зокрема хліборобство та садівництво. Працювали копальні цінних металів і різних руд. Проте загалом у 1830—1850-х роках міста й санджаки провінції переживали економічно-соціальну кризу. Про розмір податків, що збирали на той час, замало відомостей.
Структура Складався з 4 санджаків: Скутарійського, Охридського, Монастирського та Касторійського.
Очільники невідомо Кесе Ахмед Зекерія-паша, 1836—1840 Мехмед Ділавер-паша, 1840 Юсуф Мухліс-паша, 1840—1842 невідомо Осман Паша (1844—1845) Мехмед Селім Паша (1845—1848) Черкез Хафіз Мехмед Паша (1848—1850) Пасалли Ісмаїл Паша (1850—1851) Мустафа Тосун Паша (1851—1853) Алі Різа Мехмед Паша (1853—1854) Мажар Осман Паша (1858—1859) Ебубекір Рустем Паша (1859—1860 р.) Мустафа Паша Алянак (1860—1863) Махмуд Паша (1863—1864) Ісмаїл Паша (1865—1867)
Джерела James Henry Skene, The three eras of Ottoman history, a political essay on the late reforms of Turkey, considered principally as affecting her position in the event of a war taking place, Chapman and Hall, 1851, p. 75. Houtsma, M. Th.. E. J. Brill's first encyclopaedia of Islam 1913—1936. s. 1178. Erişim tarihi: 4 January 2012.