Сергій Григорович Герасимець (, 13 жовтня 1965, Київ — 26 вересня 2021, Санкт-Петербург) — радянський та білоруський футболіст та тренер українського походження, нападник.
Клубна кар'єра Вихованець школи «Юний динамівець» (Київ). У київське «Динамо» потрапив за Лобановського, але гравцем дубля став при Юрії Морозову. Після двох років у резервному складі переведений у дочірню команду з міста Ірпінь, з якою тоді працював (за іншими даними — Віктор КолотовКиївська ракета . ), що дав розкритися футболістові, дозволяв грати в технічний футбол.
У 1986 прийняв запрошення й перейшов у донецький «Шахтар». З Донецька пішов, не домовившись з Анатолієм Коньковим. Через деякий час його покликав у Ланчхуті Михайло Фоменко. Він написав заяву про перехід у «Гурію», але попередив: буде пропозиція з вищої ліги — поїде туди. Незабаром така пропозиція надійшла від «Динамо» (Мінськ), куди він і перейшов.
У жовтні 1993 року поїхав грати в Ізраїль за «Бней-Єгуду» з Тель-Авіва. При цьому гравець планував повернутися в київське «Динамо», але клуби не домовилися про ціну за футболіста, тому вибір припав на ізраїльську команду. Дебютував 30 жовтня в грі проти «Хапоеля» з Тель-Авіва. Дебют у гравця вийшов — клуб виграв зрахунком 4:0, а Герасимець після цього став гравцем основи.
Грав також за «Балтику» Калінінград (1997), «Зеніт» Санкт-Петербург (1997—1999), «Каунас» (1999) та «Динамо-Будімпульс» Санкт-Петербург (2000). У 2002 році завершив кар'єру гравця в клубі «Торпедо-МАЗ» (Мінськ).
Кар'єра в збірній Після розпаду СРСР прийняв запрошення Михайла Вергеєнка й почав виступати за збірну Білорусі. У збірній відіграв 25 поєдинків і забив 7 м'ячів. Один з них — у ворота Едвіна Ван дер Сара у відбірковому матчі чемпіонату Європи-96 проти збірної Нідерландів у 1995 році.
Голи за збірну # Дата стадіон Суперник Голи Результат Змагання 1 27 січня 1993 Монументаль, Гуаякіль, Еквадор 1 — 1 1–1 Товариський 2 12 жовтня 1994 Динамо, Мінськ, Білорусь 2 — 0 2–0 кв. Євро-1996 3 29 березня 1995 Базали, Острава, Чехія 1 — 2 2–4 кв. Євро-1996 4 7 червня 1995 року Динамо, Мінськ, Білорусь 1 — 0 1–0 кв. Євро-1996 5 12 листопада 1995 Національний стадіон, Та-Калі, Мальта 1 — 0 2–0 кв. Євро-1996 6 2 — 0 7 7 червня 1998 року Динамо, Мінськ, Білорусь 2 — 0 5–0 Товариський
Кар'єра тренера
На посаді головного тренера працював у командах «Північсталь» Череповець (2004) і «Окжетпес» Кокшетау, Казахстан (2006, 2009—2010). Асистував Анатолію Бишовцю в томської «Томі» (2006) й московському «Локомотиві» (2007). Восени 2008 року підписав контракт з «Динамо» (Санкт-Петербург), де допомагав Едуарду Малофєєву до 2009 року.
12 грудня 2010 року в Москві закінчив 240-годинне навчання на тренерських курсах та отримав ліцензію Pro.
З 2012 року тренував любительський ФК «Отрадне» однойменного міста Кіровського району Ленінградської області.
З червня 2013 року — головний тренер ФК «Пітер».
19 березня 2014 року був призначений на посаду керівника дитячо-юнацьких команд — керівника програми розвитку молодіжного футболу ФК «Тосно». Працював головним тренером молодіжної команди «Тосно» з першості МРО «Північний-Захід» і Ленінградської області. 31 січня 2016 контракт з клубом був розірванийСЕРГІЙ ГЕРАСИМЕЦЬ ТА КЛУБ РОЗРИВАЮТЬ ДОГОВІР ПО СПІВПРАЦІ.
Напередодні сезоном 2016 року очолив новий клуб «Юніор» СПб, заявлений у ЛФЛ, МРО «Північний-Захід».
В травні 2017 року очолив клуб «Анжи-Юніор» з Зеленодольська, який виступає в першості ПФЛ, зона «Урал-Приволжжя»Сергій Герасимець: «Прибрав би Івановича й Нету». Через три місяці покинув клуб. У травні 2018 став головним тренером чергового клубу, створеного міжнародної приватною мережею футбольних шкіл «Юніор» — «Юніор Севан» з першої ліги Вірменії. 13 лютого 2019 року залишив клуб в зв'язку з припиненням співпраці між «Севаном» і мережею шкіл «Юніор».
23 червня 2020 року призначений головним тренером петербурзького аматорського клубу «Ядро».
Раптово помер в ніч з 25 на 26 вересня 2021 року на 56-му році життя.
Особисте життя Син — український футболіст Сергій Герасимець.
Досягнення «Динамо» (Мінськ) Білоруська футбольна вища ліга Чемпіон (3): 1992, 1992/93, 1993/94
Кубок Білорусі Володар (2): 1992, 1993/94
«Зеніт» (Санкт-Петербург) Кубок Росії Володар (1): 1998/99
«Жальгіріс» (Каунас) А-ліга Чемпіон (1): 1999
Індивідуальні Найкращий футболіст року в Білорусі: 1993
Примітки
Посилання
Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)» Профіль гравця на сайті eu-football.info Профіль гравця на сайті «Історія Зеніту» Профіль гравця на сайті bombarder.narod.ru Профіль гравця на сайті football.sport-express.ru Профіль гравця на сайті teams.by Профіль гравця на сайті bombardir.ru Профіль тренера на сайті transfermarkt.co.uk Профіль тренера на сайті soccerpunter.com Профіль тренера на сайті zerozero.pt Профіль тренера на сайті sportbox.ru Профіль тренера на сайті rfpl.org Інтерв'ю Профіль на сайті worldfootball.net Профіль на сайті footballdatabase.eu Профіль на сайті footbook.ru Профіль на сайті sports.ru Профіль на сайті baltika.kaliningrad.ru