Підгаєцький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входила до складу коронного краю Королівство Галичини і Володимирії (Австро-Угорська імперія), Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі та УРСР. Адміністративний центр — місто Підгайці, населення якого становило 6 049 осіб.

Територія сучасного Підгаєцького та заходу Теребовлянського районів Тернопільської області України.

Географія Територія становила 1 046 км².

У складі Австро-Угорщини

У складі ЗУНР Повітовим комісаром був Осип Танчаковський, нотаріальний кандидат, комісар староства. Міським комісаром (бургомістром) був обраний Онуфрій Маркевич, а головою Повітової УНРади — о. Іван Токар, декан і парох у Підгайцях. Делегатом до УНРади був обраний Михайло Содомора.Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

Включений до складу Тернопільського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Географічні дані Підгаєцький повіт знаходився на південному заході воєводства. Із заходу межував зі Станиславівським воєводством. На півдні межував із Бучацьким, на сході — з Теребовлянським, на північному сході — з Тернопільським, на півночі — з Бережанським повітами Тернопільського воєводства.

Рельєф переважно горбистий, на сході — рівнинний. Більшість території Підгаєцького повіту була вкрита нагір'ям Опілля.

Зміни адміністративного поділу

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. .

1 квітня 1927 р. вилучена частина розпарцельованого фільварку сільської гміни Багатківці і з неї утворена самоврядна гміна Воля ГолухівськаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Wola-Gołuchowska» w powiecie podhajeckim, województwie tarnopolskiem. .

15 червня 1934 р. села Щепанів і Вівся передані до Бережанського повіту з ПідгаєцькогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. та Бишів — з Підгаєцького повіту до Станиславівського повіту Станиславівського воєводстваРозпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469.

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Підгаєцького у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни»Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. , 1 серпня 1934 року в Підгаєцькому повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни) містечко Підгайці — місто з 1934 р.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1927 рр. — 63

1927—1934 рр. — 64

1934 р. — 61 Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БілокриницяБілокриниця, Михайлівка22Ґміна ВишнівчикВишнівчик, Гайворонка, Гниловоди, Зарваниця, Котузів, Сапова63Ґміна ГолгочаВолиця, Голгоча, Доброводи, Заставче, Мозолівка, Швейків64Ґміна ГорожанкаГнильче, Горожанка, Дрищів, Пановичі45Ґміна ЗавалівЗавадівка, Завалів, Заставче, Затурин, Кам'яна Гора, Коржова, Маркова, Носів, Середнє, Яблунівка106Ґміна ЗолотникиБурканів, Золотники, Надрічне, Сокільники, Соколів57Ґміна ЛитвинівБоків, Божиків, Волощина, Литвинів, Лиса, Рудники, Словентин (Слов'ятин), Шумляни88Ґміна НовосілкаБекерсдорф, Новосілка, Юстинівка39Ґміна СемиківціБагатківці, Бенева, Воля Голухівська (з 01.04.1927), Ішків, Маловоди, Раковець, Росохуватець, Семиківці, Соснів910Ґміна СільцеВербів, Загайці, Галич, Сільце, Угринів511Ґміна Старе МістоМужилів, Старе Місто, Теляче312Ґміна ТовстобабиТовстобаби1передано до Бережанського повітуВівся (до 15.06.1934), Щепанів (до 15.06.1934)2передано до Станиславівського повітуБишів (до 15.06.1934)1

Населення У 1907 році українці-грекокатолики становили 63 % населення повітуУкраїнці. Частка у населенні повітів.

У 1939 році в повіті проживало 104 890 мешканців (65 400 українців-грекокатоликів — 62,35 %, 26 610 українців-римокатоликів — 25,37 %, 3 250 поляків — 3,1 %, 4 290 польських колоністів міжвоєнного періоду — 4,09 %, 4 815 євреїв — 4,59 % і 525 німців та інших національностей — 0,5  %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 60-62.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 95 663 населення ніби-то було аж 46 710 (48,83 %) поляків при 45 031 (47,07 %) українців, 3 464 (3,62 %) євреїв і 381 (0,4 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на два райони: Золотниківський — зі ґмін Вишнівчик, Золотники, Семиківці; Підгаєцький — місто Підгайці та решта ґмін повіту.

Примітки

Посилання

Powiat: PODHAJCE