Заліщицький повіт — адміністративна одиниця у складі Західно-Української Народної Республіки, після її окупації та анексії — Польщі та СРСР.

Адміністративний центр це місто Заліщики у якого населення становило близько 5 000 мешканців

Географія Територія становить 718 км². Населення — 66 762 осіб.

Заліщицький повіт з півдня межував по річці Дністер з Буковиною, на заході з Бучацьким, на півночі з Чортківським, на сході з Борщівським повітами.

У складі ЗУНР Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовии комісаром був адвокат д-р Роман Стефанович (УНДП). Делегатом до УНРади обрали Василя Бараника.

Під польською окупацією

Включений до складу Тернопільського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Зміни адміністративного поділу

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 28 березня 1934 р. територія міста Заліщики розширена шляхом приєднання села Старі ЗаліщикиRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 marca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Zaleszczyki w powiecie zaleszczyckim, województwie tarnopolskiem. .

15 червня 1934 р. передане з Заліщицького повіту до Чортківського село МилівціRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. .

1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.

Міста (міські ґміни) м. Заліщики містечко Тлусте — місто з 1934 р.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1928 р. — 55

1928—1934 р. — 54

1934 р. — 52

1934—1939 рр. — 8 Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна ДрогічовкаДрогічовка (Дорогичівка), Латач (Литячі), Хмельова (Хмелева), Сондкі (Садки), Свержковце (Свершківці), Шутромінце (Шутроминці)62Ґміна ЗалєщикиБедриковце (Бедриківці), Добровляни (Добрівляни), Дзвиняч, Жежава, Іванє (Іване-Золоте), Пєчарна (Печорна)63Ґміна КасперовцеВинятинце (Винятинці), Ґрудек (Городок), Голігради, Касперовце (Касперівці), Лисичники, Новосілка Костюкова, Щитовце (Щитівці)74Ґміна КошиловцеБуракувка (Буряківка), Кошиловце (Кошилівці), Ниркув (Нирків) (частина), Поповце (Попівці), Кошиловєцка-Слобудка (Слобідка Кошилівецька), Цаповце (Цапівці)55Ґміна СиньківДунюв (Дунів), Зазулінце (Зозулинці), Колодрубка (Колодрібка), Косьцєльнікі (Костільники), Кулаковце (Кулаківці), Сінькув (Синьків)66Ґміна Тлусте-СелоАнгелувка (Ангелівка), Головчинці, Каролювка (Королівка), Лісовце (Лисівці), Рожанувка (Рожанівка), Слоне (Солоне), Тлусте-Село, Шиповце (Шипівці)87Ґміна УгриньківціБерестек (Бересток), Блищанка, Ворволінце (Ворвулинці), Гиньківці, Дуплиська, Мишкув (Мишків), Теклювка (Теклівка), Угриньковце (Угриньківці), Хартановце (Хартонівці)98Ґміна УстечкоНагожани (Нагоряни), Ниркув (Нирків) (частина), Торське, Усьцєчко (Устечко), Червоногрод (Червоноград)5отримала статус міськоїТлусте (до 01.08.1934)1передано до Бучацького повітуБерем'яни (до 01.04.1928)1передано до Чортківського повітуМилівці (до 15.06.1934)1 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення У 1907 році українці-грекокатолики становили 74 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 76 155 мешканців (55 490 українців-грекокатоликів — 72.86 %, 9 500 українців-римокатоликів — 12.47 %, 2 955 поляків — 3,88 %, 2 295 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3.01 %, 5 865 євреїв — 7.7 % і 50 німців та інших національностей — 0.07 %)Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 97-98 — Вісбаден, 1983. — 205 с..

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 72 021 населення ніби-то було аж 27 549 (38,25 %) поляків при 41 147 (57,13 %) українців, 3 261 (4,53 %) євреїв і 26 (0,0 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу на райони (кожен із кількох ґмін): Заліщицький — з міської ґміни Заліщики та сільських ґмін Заліщики, Касперівці, Синьків і Угриньківці; Товстенський — з міської ґміни Товсте та сільських ґмін Тлусте-Село, Дорогичівка, Кошилівці і Устечко.

Примітки

Джерела Powiat: Zaleszczyki.

Посилання

Powiat: Zaleszczyki.