Збаразький повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, потім — Тернопільського воєводства Другої Польської республіки у 1921-1939 роках, СРСР (1939—1940 рр.). Територія сучасного Збаразького району Тернопільської області (крім північної частини, що входила до складу Волинського воєводства).

Адміністративний центр — місто Збараж, населення якого становило близько 8 500 мешканців

Географія

Територія становила 740 км². Населення — 65 450.

Збаразький повіт знаходився на північному сході Тернопільського воєводства. З півдня межував зі Скалатським, на заході з Тернопільським повітами Тернопільського воєводства, а на півночі — з Волинським воєводством.

У складі Тернопільського воєводства Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Адміністративний поділ

Законом Польщі 12 лютого 1926 р. присілок «Чагарі-Збаразькі» вилучено з міської гміни (громади) Збараж і утворено самоврядну адміністративну гмінуDz.U. 1926 nr 22 poz. 130 Ustawa z dnia 12 lutego 1926 r. o utworzeniu samodzielnej gminy wiejskiej «Czachary-Zbaraskie» w powiecie zbaraskim. .

1 жовтня 1927 р. вилучено частини гмін (громад) Вищі Луб'янки і Нижчі Луб'янки, та з них утворено самоврядну адміністративну гміну Новий РоговецьRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 lipca 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Nowy Rogowiec w powiecie zbarazkim, województwie tarnopolskiem. .

1 жовтня 1931 р. значна частина земель села Іванчани передані селу КурникиRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 10 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Kurniki i Iwanczany w powiecie zbaraskim, województwie tarnopolskiem. .

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Збаразького у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Збаразькому повіті дотогочасні сільські гміни (самоврядні громади) були позбавлені функції самоврядування і об'єднані в новоутворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям)Dz.U. 1934 nr 64 poz. 571 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu zbaraskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. .

Міста (міські ґміни) м. Збараж

Сільські ґміни Кількість:

1920—1926 рр. — 59

1926—1927 рр. — 60

1927—1934 рр. — 61

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна Луб'янки ВижніГрицівці, Добромірка, Кретівці, Луб'янки Вижні (Вищі Луб'янки), Луб'янки Нижнє (Нижчі Луб'янки), Новий Роговець (з 01.10.1927), Чагарі Збаразькі (з 01.02.1926)72Ґміна ДоброводиБерезовиця Мала, Доброводи, Іванчани, Кобилля, Курники-Іванчанські (Курники), Нетреба, Новики, Опрілівці, Чумалі93Ґміна ЗалужеБазаринці, Глибочок Малий, Залужжя, Зарубинці, Івашківці, Тарасівка64Ґміна КапусцінцєЗарудечко, Капусцінце (Капустинці), Красносєльце (Красносільці), Розношинце (Розношинці), Сєнюхувка (Синягівка), Сєнява (Синява)65Ґміна КошлякиГнилице Вельке (Гнилиці), Голотки, Кошляки, Пальчинце (Пальчинці), Токі (Токи)56Ґміна МаксимувкаКлебанювка (Клебанівка), Куйданце (Киданці), Романове Сьоло (Романове Село), Стриювка (Стриївка), Яцовце (Яцівці)57Ґміна Нове СьолоГнилице Мале (Гнилички), Гущанки, Козярі, Лісечинце (Лисичинці), Лозувка (Лозівка), Нове Сьоло (Нове село), Ободувка (Ободівка), Суховце (Сухівці), Терпілувка (Терпилівка), Шельпаки, Шили118Ґміна СкорикиВоробіївка, Голошинце (Голошинці), Клімковце (Климківці), Мединь (Медин), Пєньковце (Пеньківці), Просовце (Просівці), Скорики79Ґміна ЧерніховцеВалахувка (Валахівка), Зарудзє (Заруддя) (містечко до 1934 р), Збараж Старий, Охримовце (Охримівці), Черніховце (Чернихівці)5 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення У 1907 році греко-католики становили 62 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 69 940 мешканців (42 600 українців-греко-католиків — 60,91 %, 12 540 українців-латинників — 17,93 %, 10 320 поляків — 14,76 %, 605 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,87 %, 3 855 євреїв  — 5,51 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 98-100.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 65 579 населення ніби-то було аж 32 740 (49,92 %) поляків при 29 609 (45,15 %) українців, 3 142 (4,79 %) євреїв і 7 (0,0 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Збаразький і Новосільський райони.

Примітки

Посилання

Powiat ZBARAŻ