Королівська родина Норвегії — група близьких родичів правлячого монарха Норвегії. У країні існує чітке розрізнення між Королівським домом, — до якого входить лише родина монарха: його дружина, спадкоємиця престолу та його матір, — та Королівською родиною; до неї входять інші діти, онуки, брати або сестри монарха разом з їх чоловіками або дружинами, вдівцями або вдовами.
Королівський дім Норвегії утворився у 1905 році, коли країна після розірвання унії зі Швецією отримала незалежність. Першим королем Норвегії тоді став данський принц Карл під ім'ям Гокон VII. Під час німецької окупації Норвегії у 1940—1945 роках королівський дім жив у вигнанні у Великій Британії. Гокон VII помер у 1957 році; після нього трон перейшов до його сина — Олафа V. Після його смерті у 1991 році на престол зійшов Гаральд V. З 2026 року королем Норвегії є Гокон VIII.
Королівський дім Норвегії належить до дому Глюксбургів — гілки Ольденбурзької династії.
Порядок престолонаслідування У 1905 році було затверджено, що нащадки короля Гокона VII по чоловічій лінії отримають право престолонаслідування. З 1990 року кронпринц Гаральд (чинний король Гаральд V) та всі його нащадки по чоловічій та жіночій лінії також отримали право наслідування норвезького престолу. Діти від попередніх шлюбів його не мають. Також його не можна отримати через шлюб.
Гокон VII був сином Луїзи Шведської (єдиної дочки короля Швеції Карла XV) та короля Данії Фредеріка VIII. Завдяки цьому король Гокон VII, його син та онук (згодом — королі Олаф V та Гаральд V) також отримали право на успадкування данського престолу. Проте вони втратили його через новий закон про престолонаслідування, який було ухвалено в Данії 1953 року.
Королева Мод була дочкою короля Великої Британії Едварда VII та його дружини, данської принцеси Олександри, тому більшість нащадків королеви Мод (уроджені члени королівської родини, брати та сестри короля) є теоретичними спадкоємцями британського престолу. Слід зазначити, що католики та позашлюбні діти не мають права престолонаслідування у Великій Британії.
Титули та предикати
Принци та принцеси Дружина короля є королевою, а дружина кронпринца — кронпринцесою. Для інших людей, які одружуються з членами королівського дому або родини, титули не надаються.
Діти королівської пари — принци та принцеси; те саме стосується і дітей кронпринца та кронпринцеси. Доньки колишніх королів вважаються принцесами.
Предикати (звернення) До короля та королеви слід звертатися Його або Її Величність (Hans majestet та Hennes majestet відповідно). До кронпринца, кронпринцеси та їх старшої доньки (принцеси Інгрід Олександри, 2004) – Його або Її Королівська Високість (Hans Kongelige Høyhet та Hennes Kongelige Høyhet відповідно).
Для членів родини, народжених до 1990 року До 1990 року діти кронпринців мали предикати Його або Її Королівська Високість.
Кронпринц Гокон Магнус ( 1973) був власником цього предикату до сходження на престол 2026 року; такий самий предикат мав і кронпринц Гаральд ( 1937) до того, як став королем у 1991 році.
Принцеса Раґнхільд ( 1930), донька тогочасної кронпринцеси, також мала предикат Її Королівська Високість до того, як покинула королівський дім, одружившись у 1953 році. Принцеса Астрід ( 1932), донька тодішнього короля, також покинула королівський дім після свого одруження у 1961 році. Принцеса Марта Луїза ( 1971), донька чинного короля, була позбавлена цього предикату 1 лютого 2002 року (проте вона все ще зберігає своє право на престол). У зв'язку з їх виходом з королівського дому вони не мають офіційних предикатів у Норвегії, проте за кордоном до них прийнято звертатися Її Високість.
Для членів родини, народжених після 1990 року До доньки чинних короля та королеви, кронпринцеси Інгрід Александри, прийнято звертатися Її Королівська Високість.
Син короля та королеви, принц Сверре Магнус ( 2005), має право на успадкування норвезького престолу після старшої сестри, проте у черзі на британський престол він стоїть перед нею. Він також не має предикату у Норвегії, але за кордоном до нього можуть звертатися Його Високість Сверре Магнус, принц Норвегії.
Онучки чинної королівської пари (доньки принцеси Марти-Луїзи) так само мають право на норвезький та британський престоли, але у них немає титулів або предикатів ні в Норвегії, ані за кордоном.
Королівський дім Норвегії
До Королівського дому Норвегії входять: Король Гокон VIII Королева Метте-Маріт Кронпринцеса Інгрід Александра
Дні народження членів королівського дому, які досягли повноліття, є державними святами, на які прийнято здіймати прапор. Також у ці дні відповідальний підрозділ норвезької армії влаштовує салют.Jf. saluttreglementet pkt. 6.3.
Королівська родина Норвегії та родичі короля До Королівської родини Норвегії входять і члени королівського дому, серед яких — сини королеви та родина сестри короля — принцеси Марти Луїзи.
Родичами короля є інші спадкоємці короля Олафа V та кронпринцеси Марти — принцеси Раґнхільд та Астрід разом з власними родинами.
Родина короля Гокона Його Величність Гокон VIII, король Норвегії (народжений з правом успадкування норвезького та британського престолів) Її Величність королева Метте-Маріт (дружина короля) Її Королівська Високість Інгрід Александра, кронпринцеса Норвегії (донька кронпринца та його дружини; також має право на норвезький та британський престоли) Принц Сверре Магнус (молодший син кронпринца та кронпринцеси; народжений з правом на норвезький та британський престоли, «його високість» за кордоном, у Норвегії не має звернення). Маріус Борґ Гьойбю (син королеви від попереднього шлюбу), 13 січня 1997 Принцеса Марта Луїза (сестра короля; народжена з правом на британський та норвезький (з 1990 р.) престоли; з 2002 р. позбавлена предикату Її Королівська Високість до 2002 р., за кордоном має предикат Її Високість (проте не має предикату у Норвегії), з 2005 року на її день народження не здіймається прапор). Арі Бен (чоловік Марти Луїзи) (народився у Данії в м. Орхус, але так і не отримав громадянства Норвегії) Мод Ангеліка Бен ( 29 квітня 2003 року) Леа Айседора Бен ( 8 квітня 2005 року) Емма Таллула Бен ( 29 вересня 2008 року)
Мод Ангеліка, Леа Айседора та Емма Таллула народжені з правом на норвезький та британський престоли, але не мають офіційних титулів.
Старша сестра короля та її чоловік Принцеса Раґнхільд, пані Лоренцен (1930—2012) (сестра короля Гаральда; мала право на британський престол; Її Королівська Високість до 1953 року, згодом — Її Високість (за кордоном), без офіційного предикату у Норвегії). Ерлінг Свен Лоренцен ( 1923) (чоловік принцеси Раґнхільд)
Нащадки принцеси Раґнхільд Принцеса Раґнхільд, пані Лоренцен (1930—2012) Гокон Лоренцен ( 23 серпня 1954) (син принцеси Раґнхільд; католик у шлюбі, без титулу) Марта Карвало де Фреітас Лоренцен (дружина Гокона Лоренцена, бразилійка) Олаф Лоренцен ( 1985) Кристіан Лоренцен ( 1988) Софія Лоренцен ( 1994) Олаф, Кристіан та Софія — діти Гокона та Марти. Мають право на британський престол, проте не мають офіційних титулів
Інґеборґ Лоренцен Рібейро ( 27 лютого 1957 р.) (донька принцеси Рагнхільд; одружена з католиком, без титулу) Пауло Сезар Рібейро Філо (чоловік Інгеборг Лоренцен, бразилець) Вікторія Рібейро ( 1988) (донька Інґеборґ Рібейро; має право на британський престол, без титулу) Раґнхільд Лоренцен Лонг ( 8 травня 1968 р.) (донька принцеси Раґнхільд; одружена з католиком, без титулу) Аарон Метью Лонґ (чоловік Раґнхільд Лоренцен, американець ірландського походження) Олександра Лонґ ( 2007) (донька Раґнхільд Лоренцен; католичка, без титулу)
Друга старша сестра короля та її чоловік Принцеса Астрід, пані Фернер ( 1932) (сестра короля Гаральда; має право на британський престол; Її Королівська Високість до 1961 р., згодом — Її Високість (за кордоном) без звернення у Норвегії). Юхан Мартін Фернер (1927—2015) (чоловік принцеси Астрід)
Нащадки принцеси Астрід Принцеса Астрід Фернер Катріна Фернер Юхансен ( 1962) (донька принцеси Астрід; має право на британський престол, без титулу) Арильд Юхансен (чоловік Катріни Фернер) Себастьян Фернер Юхансен ( 1990) (син Катріни Фернер Юхансен; має право на британський престол, без титулу) Мадлен Фернер Юхансен ( 1993) (донька Катріни Фернер Юхансен; має право на британський престол, без титулу) Бенедикта Фернер ( 1963) (донька принцеси Астрід; двічі одружена, дітей не має; має право на британський престол, без титулу) Олександр Фернер ( 1965) (син принцеси Астрід; має право на британський престол, без титулу) Марґрет Гудмундсдоттір (дружина Олександра Фернера, ісландка) Едвард Фернер ( 28. березня 1996) (син Олександра Фернера; народився за чотири місяці до шлюбу батьків 27 липня 1996 р.; не має титулу) Стелла Фернер ( 1998) (донька Олександра Фернера; має право на британський престол, без титулу) Елізабет Фернер Бекман ( 1969) (донька принцеси Астрід; має право на британський престол, без титулу) Том Фольке Бекман (колишній чоловік Елізабет Фернер) Бенджамін Фернер Бекман ( 1999) (син Елізабет Фернер Бекман; має право на британський престол, без титулу) Карл-Кристіан Фернер ( 1972) (син принцеси Астрід; має право на британський престол, без титулу)
Національність вказана лише для членів родини, які не були народжені в Норвегії.
Генеалогічне дерево королівської родини Норвегії Див. також:
Примітка
* Член Королівського дому
Перші леді Норвегії У період з 1938 по 1991 Норвегія не мала королеви. Королівський дім у той час представляла кронпринцеса або принцеса Астрід (принцеса Раґнхільд з 1953 року здебільшого проживала у Бразилії). 1905—1938: Королева Мод
1938—1954: Кронпринцеса Марта
1954—1968: Принцеса Астрід Фернер (у 2002 році держава виділила для неї почесну пенсію, щоб «засвідчити заслуги принцеси Астрід, пані Фернер, перед Норвегією». У 2005 році Астрід виконувала представницьку роль у зв'язку із хворобою короля Гаральда)
1968—2026: Соня, кронпринцеса до 1991 року, згодом королева.
з 2026 — королева Метте-Маріт.
Королеви у XIX столітті березень 1808 — січень 1814: Марія Софія Фредеріка, королева Данії та Норвегії у 1808—1814 рр., королева Данії у 1814—1839 рр., королева-вдова у 1839—1852 рр., тітка та «опікунка» наступного короля Данії Кристіана IX (дідуся короля Гокона VII та королеви Мод).
листопад 1814 — лютий 1818: Гедвіґа Єлизавета Шарлотта, королева Швеції у 1809—1818 рр., королева Норвегії у 1814—1818 рр., королева-вдова з лютого по червень 1818 року.
лютий 1818 — березень 1844: Дезіре Кларі, королева Норвегії та Швеції у 1818—1844 рр., королева-вдова у 1844—1860 рр.
березень 1844 — липень 1859: Жозефіна, королева Норвегії та Швеції у 1844—1859 рр., королева-вдова у 1859—1876 рр.
липень 1859 — березень 1871: Луїза, королева Норвегії та Швеції у 1859—1871 рр., бабуся короля Гокона VII, прабабця кронпринцеси Норвегії Марти та короля Олафа.
вересень 1872 — червень 1905: Софія, королева Норвегії та Швеції у 1872—1905 рр., королева Швеції у 1905—1907 рр., королева-вдова у 1907—1913 рр., бабуся кронпринцеси Марти. З січня по листопад 1814 року у Норвегії не було королеви. Король Кристіан Фредерік розлучився з принцесою Шарлоттою Фредерікою Мекленбурзькою (матір'ю Фредеріка VII) у 1810 році. 1815 року Кристіан Фредерік одружився з Кароліною Амалією Аугустенбурзькою, яка була королевою Данії з 1839 по 1848 рік.
Королівський дім у 1938 році Станом на 1 січня 1938 року королівський дім Норвегії налічував сім членів: Його Величність король Норвегії (1872—1905: Його Королівська Високість Карл, принц Данії, 1905—1957: Його Королівська Величність Гокон VII, король Норвегії).
Її Величність королева Норвегії (1869—1896: Її Королівська Високість принцеса Мод Уельська, 1896—1905: Її Королівська Високість принцеса Мод Данська, 1905—1938: Її Королівська Величність Мод, королева Норвегії).