Займенник у праслов'янській мові — одна із самостійних частин мови в праслов'янській мові. Сам займенник продовжує традицію індоєвропейського, а саме: Поняття граматичного роду залишалось у формах особового займенника невираженим, що і є їхньою головною рисою, відмінною від неособових; Різні числа особових займенників утворено від різних основ; На такому самому принципі побудовано відношення основ називного й знахідного відмінку; Форми двоїни та множини спочатку відмінювано як утворення від однини; Поряд із наголошеними формами використовувано енклітичні форми.
Історія
Особові й зворотній займенники Уже в спільнослов'янській мові були, імовірно, усі три варіанти наз. відм. однини займенника 1-ї особи: давніші *azъ, *jazъ і новіший ja.Останній майже в усіх слов'янських літературних мовах, окрім хіба що болгарської та македонської, заступив форму *jazъ, утративши кінцевий склад -zъ. У праслов'янській мові форми непрямих відмінків займенника 1-ї особи мають іншу основу.
Складнішим є питання про утворення займенника *my. Праслов'янське *my не утворено безпосередньо з праіндоєвропейської форми, бо неслов'янські мови мають або m-, або n-, чи навіть w-, а кінцвевий -*y зовсім не має відповідників в інших мовах. Існує думка, що *my був самостійною формою наз. відм. множини 1-ї особи. Певне, що було не одна, а дві форми займенника ми — *my i *ny, з яких давнішою, очевидно, є *ny.
У праслов'янській мові особові й зворотні займенники відмінювано так: ВідмінокОднинаДвоїнаМножинаЗворотній1 особа2 особа1 особа2 особа1 особа2 особаНазивний*azъ*ty*vě*va*my*vy —Родовий*mene, *menę*tebe, *tebę*naju*vaju*nasъ*vasъ*sebe, *sebęДавальний*mъně, *mi, *mě*tebě, *tobě, *ti, *tě*nama, *na*vama*namъ, *ny*vamъ, *vy*sebě, *sobě, *si, *sěЗнахідний*mene, *mę*tebe, *tę*na*va*ny, *nasъ*vy, *vasъ*sebe, *sęОрудний*mъnojǫ*tobojǫ*nama*vama*nami*vami*sobojǫМісцевий*mъně*tebě, *tobě*naju*vaju*nasъ*vasъ*sebě, *sobě
Неособові
Указівні займенники Слов'янські й балтійські мови, починаючи з доісторичної доби, усунули одну з найцікавіших особливостей указівного займенника, а саме: називний відмінок однини чоловічого й жіночого роду належав до іншого кореня, на відміну від інших форм. Наприклад: , але . Займенники *оnъ, *ona, *ono належали до групи вказівних займенників, що забезпечували триступеневу характеристику предмета в просторі чи в час: *sь — цей, найближчий, *tъ — той, віддалений, *оnъ — ген той, найдальший. Окремо існували *jь, *je, *ja, що поєднували функції вказівних анафоричних займенників і займенників відносних. Ще в праслов'янській мові *оnъ, *ona, *ono і *jь, *je, *ja, стали виконувати роль особового займенника 3-ї особи.
У праслов'янській мові вказівні займенники відмінювано так: ВідмінокОднинаЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійНазивний*tъ*to*ta*jь*je*ja*sь*se*siРодовий*ta, *toga, *togo, *tova, *tovo*tojě, *toję*ja, *jego, *jega, *jevo, *jeva*jejě, *jeję*si, *sja, *sega, *sego, *seva, *sevo*sejě, *sejęДавальний*tu, *tomu*toji*jemu*jeji*semu*sejiЗнахідний*tъ*to*tǫ*jь*je*jǫ*sь*se*sьjǫОрудний*těmь*tojǫ*imь*jejǫ*simь*sejǫМісцевий*te, *tě, tomь*toji*jemь*jeji*semь*sejiВідмінокДвоїнаЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійНаз.-Знах.*ta*tě*ja*i*sija, *si*sijiРод.-Місц.*toju*jeju*sejuДав.-Оруд.*těmaima*simaВідмінокМножинаЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійНазивний*ti*ta*ty*i*ja*jě, *ję*si*sijě, *sijęРодовий*těchъ*ichъ*sichъДавальний*těmъ*imъ*simъЗнахідний*ty*ta*ty*jě, *ję*ja*jě, *ję*sijě, *siję*si*sijě, *sijęОрудний*těmi*imi*simiМісцевий*těchъ*ichъ*sichъ
Присвійні займенники Усі присвійні займенники творено від основ *mo-, *tvo-, *svo- за допомогою детермінативів -*jь, -*ja: *mojь, *tvoja. Є вагомі підстави вважати, що присвійні займенники 1-ї та 2-ї осіб множини утворено від форми род. відм. множини особових займенників за допомогою детермінативів -*jь, -*ja зі зміною *sj > š: *nasъ + *jь > *nasъ-jь > *nasjь > *našь, *nasъ + *ja > *nasъ-ja > *nasja > *naša.
У праслов'янській мові присвійні займенники відмінювано так: ВідмінокЧоловічий рідСередній рідЖіночий рідЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійНазивний*mojь*moje*moja*svojь*svoje*svoja*našь*naše*našaРодовий*mojego*mojejě, *mojeję*svojego*svojejě, *svojeję*našego*našejě, *našejęДавальний*mojemu*mojeji*svojemu*svojeji*našemu*našejiЗнахідний*mojь*moje*mojǫ*svojь*svoje*svojǫ*našь*naše*našǫОрудний*mojimь*mojejǫ*svojimь*svojejǫ*našimь*našejǫМісцевий*mojemь*mojeji*svojemь*svojeji*našemь*našejiВідмінокДвоїнаЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійНаз.-Знах.*moja*mojě*svoja*svojě*naša*našěРод.-Місц.*moju*svoju*našuДав.-Оруд.*mojema*mojama*svojema*svojama*našema*našamaВідмінокМножинаЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійЧоловічийСереднійЖіночійНазивний*moji*moja*mojě, *moję*svoji*svoja*svojě, *svoję*naši*naša*našě, *našęРодовий*mojixъ*svojixъ*našixъДавальний*mojimъ*svojimъ*našimъЗнахідний*mojě, *moję*moja*mojě, *moję*svojě, *svoję*svoja*svojě, *svoję*našě, *našę*naša*našě, *našęОрудний*mojimi*svojimi*našimiМісцевий*mojixъ*svojixъ*našixъ
Означальні займенники
Праслов'янські форми означального займенника *vьsь (← *vьxь), *vьse (← *vьxo), *vьsa (← *vьxa) утворено за допомогою кореня *vьs- (← *vьx-) і детермінатива -*o- чи -*а-.
Питальні займенники Займенники *kъto і *čьto складаються з кореневих частин на розрізнення осіб *kъ і речей *čь.
У праслов'янській мові питальні займенники відмінювано так: Називний*kъ, *kъto*čь*čьto*čьsoРодовий*ka, *koga, *kogo, *kova, *kovo*či*čьtogo*cьsogoДавальний*komu*čemu*čьtomu*čьsomuЗнахідний*kъ*čь*čьto*čьsoОрудний*cěmь*čimь*čьtěmь*čьsěmьМісцевий*cě, *komь*čemь*čьtоmь*čьsomь
Джерела