«Кімна́та» () — американський незалежний драматичний фільм 2003 року, написаний, поставлений, спродюсований Томмі Вайзо, із ним самим у головній ролі, а також із Грегом Сестеро та Джулієтт Деніелл у другорядних ролях. Сюжет фільму зосереджений на мелодраматичному любовному трикутнику між дружнім банкіром Джонні (Вайзо), його оманливою нареченою Лізою (Деніелл) і його найкращим другом Марком (Сестеро), з яким у Джонні виникає конфлікт через Лізу. Значна частина сюжету присвячена низці сюжетних ліній, більшість із яких містить принаймні одного другорядного персонажа, а також лишається нерозвиненою через непослідовну структуру оповіді кінофільму. Стрічка нібито справді має деякі автобіографічні елементи; за словами Вайзо, заголовок натякає на потенціал кімнати, який полягає в тому, що вона може бути місцем, де трапляються як гарні, так і погані подіїThe Room DVD Bonus Features: Q&A ; події п'єси, чий сценарій, зі свого боку, є основою фільму, відбуваються в одній кімнаті.

Деякі видання охрестили «Кімнату» одним з найгірших будь-коли відзнятих фільмів. Росс Морін, доцент кінематографії в Коннектитутському коледжі в Нью-Лондоні (Коннектикут), був першим, хто назвав стрічку «Громадянин Кейн» поганих фільмів». Показана спочатку в обмеженій кількості кінотеатрів у Каліфорнії, «Кімната» швидко стала культовою кінокартиною завдяки своїй дивній і нешаблонній оповіді, технічним та сюжетним ляпам, а також ексцентричній грі Томмі Вайзо. Хоча Вайзо ретроспективно описував свій фільм як чорну комедію, більшість глядачів сприйняла картину як погано прописану драму; деякі актори також дотримуються цієї думки.

«Горе-творець», мемуари Грега Сестеро про знімання «Кімнати», що написані разом з Томом Бісселлом, були опубліковані 2013 року. 1 грудня 2017 за книгою відбулася прем'єра однойменного фільму, зрежисованого Джеймсом Франко, у якому він грає роль Вайзо; як книга, так і фільм отримали широке визнання та численні нагороди. «Кімната» також надихнула фанатів на створення неофіційної відеогри The Room Tribute, що вийшла 2010 року на порталі Newgrounds.

Сюжет Джонні — успішний банкір, він живе в таун-гаусі в Сан-Франциско зі своєю нареченою Лізою, що незадоволена своїми стосунками із Джонні. Вона спокушає його найкращого друга Марка, і між ними починається роман. Коли наближається весілля, а Джонні не отримує підвищення в банку, Ліза вдається одночасно до підбадьорювання Джонні та приниження його перед своєю родиною та друзями, хибно звинувачуючи його в насильстві та, водночас, захищаючи його. Тим часом Джонні, почувши, що Ліза зізналася матері про свою зраду, прикріплює магнітофон до свого домашнього телефону, намагаючись визначити її коханця.

Денні, сусідське хлопчисько, що його Джонні підтримує фінансово й емоційно, потрапляє в сутичку з озброєним наркодилером, Крісом-Р. Коли він погрожує Денні пістолетом, Джонні й Марк рятують хлопця та передають дилера поліції. Денні також відчуває пристрасть до Лізи, і зізнається Джонні в цьому. Джонні падає у відчай та кличе свого та Маркового друга Пітера, що є психологом. Марк також розповідає Пітеру про свій роман із нареченою, відчуваючи себе винним в інтризі. Пітер запитує Марка, чи його роман саме з Лізою, через що Марк кидається на нього.

На вечірці-сюрпризі до дня народження Джонні, коли всі гості виходять на вулицю, один з друзів застає зненацька Лізу, що цілується з Марком. Джонні сповіщає друзів, що вони з Лізою чекають дитину. Пізніше подруга Лізи та друг намагаються серйозно поговорити з нею, і дізнаються, що вона збрехала про дитину. Наприкінці вечірки Ліза показово хизується своїми стосунками з Марком перед Джонні. Останній кидається на Марка.

Після вечірки Джонні у відчаї зачиняється в туалеті. Коли він виходить звідти, то бере програвач, який під'єднав до телефону й починає слухати особисту розмову між Лізою та Марком. Розлючений, Джонні сварить Лізу за зраду. У Джонні трапляється емоційне зрушення, через що він руйнує свій дім та застрелює себе.

Почувши постріл, Денні, Марк і Ліза підіймаються сходами, аби побачити тіло. Марк звинувачує Лізу в смерті Джонні, докоряє за облудні вчинки та наказує їй зникнути зі свого життя. Денні просить Лізу й Марка залишити його з Джонні, і вони йдуть геть, та зрештою вертаються та лишаються заспокоювати один одного, доки не прибуває поліція.

У ролях

Виробництво

Розробка Спершу Томмі Вайзо написав «Кімнату» у вигляді п'єси 2001 року . Згодом він адаптував п'єсу в 500-сторінкову книгу, яку не зміг опублікувати . Розчарований, Вайзо вирішив екранізувати свою роботу, покладаючися на власні сили, аби зберегти творчий контроль .

Вайзо досі приховує, як йому вдалося профінансувати проєкт, але розповів Entertainment Weekly, що зміг заробити певні гроші, завозячи косухи з Кореї. Відповідно до книги «Горе-творець» (книга Грега Сестеро про виробництво «Кімнати»), Вайзо вже був фінансово незалежним, коли почалося виробництво фільму. Протягом декількох років він накопичив великі гроші, займаючись підприємницькою діяльністю та девелопментом нерухомості в Лос-Анджелесі та Сан-Франциско. Вайзо витратив 6 000 000 $ на виробництво та маркетинг «Кімнати». Вайзо запевняв, що фільм був досить дорогим, оскільки довелося замінити багато акторів та членів знімальної групи . За словами Сестеро, Вайзо зробив багато поганих рішень під час зйомок, які були необов'язковими і підвищували кошторис фільму — Вайзо збудував декорації для кадрів, які можна було зняти на локації, купував непотрібне обладнання та знімав сцени багаторазово в різних декораціях. Вайзо також забував свої репліки й позицію в кадрі, тому деякі хвилинні сцени з діалогами доводилося знімати годинами чи навіть днями. Пізніше дії Вайзо спричинили різке зростання бюджету стрічки, за Сестеро.

За словами Сестеро та Грега Еллері, Вайзо орендував студію у Birns and Sawyer і придбав «повний пакет режисера-початківця», який містив у собі дві кіно- та HD-камери . Вайзо не усвідомлював різниці між кіноплівкою завширшки 35 мм і HD. Він хотів бути першим режисером, який зняв цілий фільм одночасно у двох форматах. Він зміг досягти цього, використовуючи спеціально побудований пристрій, який вміщував обидві камери пліч-о-пліч і потребував дві знімальні групи. В остаточній версії були використані лише 35-міліметрові кадри.

Кастинг

Вайзо обирав акторів серед тисяч резюме, а більша частина акторського складу не брала участь у повній стрічці. Сестеро мав обмежений досвід у кінематографі й погодився долучитися до знімання тільки тому, що знав Вайзо певний час перед початком виробництва кінострічки. Згодом Сестеро погодився зіграти Марка, після того як Вайзо звільнив оригінального актора в перший день зйомок. Сестеро почувався некомфортно під час знімання сцен сексу, тому під час них йому дозволили мати на собі джинси.

За словами Грега Еллері, Джулієтт Деніелл «щойно зійшла з автобуса з Техасу», коли почалися зйомки, й «актори з жахом спостерігали», як Вайзо стрибав на Деніелл, одразу ж починаючи «сцену кохання». Сестеро заперечував це, стверджуючи, що сцени сексу були серед останніх знятих. Вайзо казав, що Деніелл спочатку була одною з трьох-чотирьох дублерок персонажа Лізи, і була обрана після того як оригінальна акторка залишила проєкт. За словами Сестеро, оригінальна акторка була латиноамериканського походження та походила з невідомої південноамериканської країни; щодо Деніелл, то вона була ближча до віку Вайзо та його дивного акценту. Деніелл стверджувала, що спочатку їй дали роль Мішель, та згодом вона отримала роль Лізи, коли оригінальна акторка була звільнена через те що її «особистість… не підходить» персонажу . Деніелл підтверджує, що багато акторів звільнили від початку виробництва до зйомок, включно з іншою акторкою, яка грала роль Мішель.

Попри те, що Кайл Вогт (що грав психолога Пітера) повідомив знімальну групу, що має обмежений час для участі в проєкті, не всі сцени за його участі встигли дозняти. Дарма що Пітер повинен був грати ключову роль у кульмінації, Вогт залишив виробництво; його репліки у другій половині фільму передали Еллері, чийого персонажа не представили, не пояснили та не називали у фільмі за ім'ям.

Сценарій Оригінальний сценарій був значно довшим за використаний у фільмі та містив низку затяжних монологів; сценарій коригували на знімальному майданчику самі актори й асистент зі сценарію, який вбачав більшість діалогів незрозумілими. Анонімний член акторського складу розповів Entertainment Weekly, що оригінальний сюжет містив «речі, які були просто незбагненні. Я знаю, що важко уявити, що все було ще гірше. Але саме так воно й було» . Сестеро вказує, що Вайзо прагнув, аби його персонажі казали саме прописані репліки, та імпровізація деяких акторів увійшла в остаточну версію стрічки.

Здебільшого діалоги повторюються, особливо репліки Джонні. Його текст містить деякі кліше: майже кожну розмову він починає зі слів «Oh, hi!» (О, привіт!). Для зневажливого закінчення розмови багато персонажів використовують фразу «Don't worry about it» (не хвилюйся за це); ледь не кожен чоловічий персонаж висловлюється про фізичну привабливість Лізи (навіть присутній безіменний персонаж, чия єдина репліка — це «Lisa looks hot tonight» (Ліза сьогодні гаряче виглядає)). Ліза часто зупиняє розмову з Джонні словами «I don't want to talk about it» (я не хочу говорити про це). Попри значну частину діалогів стосовно прийдешнього весілля Джонні й Лізи, персонажі вживають лише слова «future husband» (майбутній чоловік) or «future wife» (майбутня жінка), аніж «fiancé» (наречений) чи «fiancée» (наречена) .

У «Горе-творці» Сестеро згадує, що Вайзо планував сюжетну лінію, у якій розкривається, що Джонні — вампір (Вайзо захоплювався цими створіннями). Сестеро розповідає, як Вайзо дав завдання знімальній групі окреслити шлях польоту Mercedes-Benz'а Джонні крізь скайлайн Сан-Франциско, що засвідчило б вампірську природу Джонні.

Знімання Знімальний період тривав чотири місяці. Знімання відбувалося переважно на студії Birns & Sawyer в Лос-Анджелесі; деякі другорядні сцени зняли у Сан-Франциско, Каліфорнія. Були залучені дві знімальні групи. Більшість сцен на даху були зняті на студії, а фони Сан-Франциско були додані за допомоги хромакею. Закадрове знімання показує, що деякі сцени на даху знімали в серпні 2002. Над фільмом працювало понад 400 людей, а Вайзо зазначений як актор, сценарист, продюсер, режисер і виконавчий продюсер. Інші виконавчі продюсери, вказані в титрах — Хлої Ліцке та Дрю Кеффрі. Ліцке, колишня вчителька англійської мови для Вайзо, взагалі ніяк не працювала над фільмом, а Кеффрі, що був бізнес-інструктором Вайзо, помер 1999 року, за словами Сестеро . Вайзо мав проблеми зі своєю знімальною групою та стверджує, що замінював увесь склад чотири рази . Деякі члени мали подвійні чи навіть потрійні завдання: Сестеро грав Марка, працював лінійним продюсером, допомагав з кастингом і допомагав Вайзо . Вайзо часто забував і пропускав свої репліки, потребуючи численні повторні зйомки; більша частина його реплік потребувала дублювання під час пост-продакшну. Асистент зі сценарію Сенді Шклер був фактично другим режисером фільму, тоді як представник Birns & Sawyer з продажів теж був ще одним асистентом Вайзо.

Звукова доріжка

Музика для фільму була написана Младеном Мілічевичем, професором музики в університеті Лойола Мерімаунт. Згодом Мілічевич написав саундтрек документальної стрічки Вайзо 2004 року «Безхатній в Америці» та стрічки «Кімната, повна ложок», документальний фільм 2016 року про «Кімнату» .

Саундтрек містить чотири сучасні ритм-енд-блюзові балади, що грають протягом чотирьох сцен сексу; сцена орального сексу Майка та Мішель супроводжується лише інструментальною музикою. Пісні: «I Will» Джари Гібсон, «Crazy» Клінта Гамбоа, «Baby You and Me» Гамбоа й Белла Джонсона, а також «You're My Rose» від Кітри Вілліамс і Reflection. «You're My Rose» також супроводжує кінцеві титри. Саундтрек вийшов 2003 року на лейблі Вайзо TPW Records .

Суперечки щодо постановки