Хото́виця — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2015 підпорядковане Млинівецькій сільраді. До Хотовиці приєднано хутір Балашівка.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Вишнівецької селищної громади. Розташоване на півдні району.
Населення — 343 особи (2007).
Історія
Перша писемна згадка — 18 листопада 1593 року в актовій книзі Кременецького земського суду.. Від прізвища перших власників, ймовірно, походить і назва села. Проте територія села заселена значно раніше, про що свідчать знахідки археологічних пам'яток доби пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.
Парафіяльна дерев'яна хотовицька церква святих Безсрібників Косми і Даміана збудована у 1764 році (помилковою датою називали 1733 рік, також вказують ХІХ ст.) коштом парафіян.
Від 1921 року село увійшло до Новоолексинецької гміни Кременецького повіту Волинського воєводства. В селі працювала 4-річна повшехна (народна) школа в якій у 1933 році навчалося 86 учнів.
На 1936 рік село входило до ґміни Старий Олексинець Кременецького повіту.
До Червоної Армії було мобілізовано біля 70 чоловік, з яких багато загинуло на фронтах, зокрема "Книзі пам'яті України. Тернопільська область. Т.2, стор 261—264 таких згадано 30 чол.
Із активних учасників УПА — Яблонський Дем'ян, Генсіцький Іван, Гавронська Ганна.
В грудні 1947 року було створено колгосп імені маршала Тимошенка.
В 1954 році в результаті укрупнення колгоспів разом з селами Млинівці та Бакоти село увійшло до колгоспу ім. Шевченка. Була створена і об'єднана Млинівецька сільська рада. В зв'язку з проведення адміністративно-територіальних змін у 1962 році було ліквідовано Почаївський район і село увійшло до Кременецького району.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Вишнівецької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610595, розташована у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.
Результати зареєстровано 220 виборців, явка 55,45%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 33,88%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 20,66%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,70%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 38,66%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 24,37%, за Петра Репелу (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 10,92%.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким :
+МоваЧисло осібВідсоток українська 99,71 російська 0,29+
Пам'ятки В селі є дерев'яна церква Кузьми і Дем'яна, побудована в ХІХ столітті, капличка.
Соціальна сфера Діють ФАП, торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися українська архітекторка Бай Світлана Петрівна. Подворняк Михайло (04.12.1908 — помер 27.05.1994 у Вінніпезі, Канада) — український письменник, перекладач, релігійний діяч. Редагував євангелістський журнал у Польщі, в роки війни був вивезений на примусові роботи в Німеччину. У 1949 році емігрував до Канади, де редагував релігійні журнали, а також «Літопис Волині», видання Інституту Волині. Автор більше 20 книг прози та поезій, спогадів, перекладів. Галерея
Примітки
Джерела Собчук Володимир . Волинський шляхетський рід Готських. Альманах соціальної історії. Випуск 5. 2005 р. Хаварівський Б. Хотовиця //