Бе́вза Петро Олександрович ( 1 січня 1963, Шпитьки) — живописець.
Член Національної спілки художників України (1990), член Всеукраїнської творчої спілки БЖ-АРТ (1997). Закінчив Київський державний художній інститут (1985).
Хронопис Народжений у сім'ї вчителів 1 січня 1963 року на Київщині (село Шпитьки).
У 1977-79 роках відвідує художню студію при Київському державному художньому інституті (керівник Борис Піаніда). Знайомиться з Олегом Пінчуком. Продовжує навчання під орудою Анатолія Базилевича.
1979 — закінчує Вишнівську середню школу із золотою медаллю. Поступає до Київського державного художнього інституту.
1982-84 — студіює поезію у Володимира Забаштанського. Знайомиться з Федором Кислим, Василем Герасим'юком та Миколою Сомом.
1985 — закінчує Київський державний художній інститут (архітектурна майстерня професора Миколи Степанова, викладачі Олексій Загниборода та Леонід Прибєга).
1985-87 — служба у Внутрішніх військах Збройних сил СРСР.
1988 — за запрошенням Івана Драча бере участь у Республіканському семінарі молодих письменників і кінематографістів в Будинку творчості Спілки письменників України. Сценарист короткометражного художнього фільму «Конвоїр» (режисер Лев Карпов, Кіностудія імені Олександра Довженка). Викладає живопис і композицію у Київській районній художній школі (до 1993 року).
1989 — вступає до Молодіжного об'єднання Спілки художників України. Тиберій Сільваші запрошує до участі у молодіжній творчій групі у Седневі та Жденієві. Знайомиться з Віктором Рижихом, Сергієм Животковим, Олександром Животковим, Анною Сидоренко, Анатолієм Криволапом, Петром Лебединцем, Павлом Ковачем, та ін.
1990 — вступає до Національної спілки художників України. Перша персональна виставка живопису у виставковій залі Будинку кіно в Києві (спільно із виставкою скульптур Олега Пінчука).
1991 — знайомиться із Володимиром Горбатенком, співпрацює над журналами «Нова генерація» та «Синтези».
1992—2000 — спільна з Олексієм Литвиненком та Марком Гейком творча майстерня у Київі.
1993 — автор ідеї та учасник художнього проєкту «Живописна пластика» (куратор Едуард Димшиць). Бере участь у виставці «Мистецтво України» в Музеї Августинців (Тулуза, Франція).
1994 — автор ідеї, спів-куратор та учасник міжнародного симпозіуму «Українсько-французькі зустрічі». Нагороджений Почесною грамотою міста Києва за кращий твір живопису за 1994 рік. Знайомиться з Сергієм Кримським.
1995 — персональний художній проєкт «C'est moi. Реальність абстракції» (Національний художній музей України, Київ). Випускає альбом-монографію (тексти Сергія Кримського, Ольги Лагутенко, Аарона Коупленда, Софії Іваненко). Знайомиться із колекціонерами Христиною та Богданом Батрухами, Патрісією та Іваном Шморгунами, Леонідою Гаврилишин, Ігорем Диченком, Франсуа Лу.
1996-97 — виставковий проєкт «Et caetera» (з Петром Лебединцем та Олексієм Литвиненком) експонується у Києві, Ніцці, Каннах, Люксембурзі, Женеві та Мангаймі — отримує нагороди Міжнародної виставки сучасного мистецтва D'art contemporain'96 (Франція) та IV Міжнародного Арт-фестивалю (Україна). Мандрує Польщею, Люксембургом, Францією, Швейцарією та Німеччиною.
1997 — мандрує Парижем та виставляється у «Robin-Leadouze Galerie». Започатковує «дії у довкіллі». Початок співпраці над журналом «АСС» (до 2005 року).
1998 — експонує фотопроєкт «Cicerone», як частина виставки міжнародної групи «DuVagueal'Art» (виставкова зала «Тютесаль», Люксембург).
Знайомиться з Юрієм Онухом, Петром Гончаром, Миколою Малишком.
1999 — художній проєкт «Спадщина» (з О.Литвиненком) на IV Міжнародному арт-фестивалі у Києві. Формулює і видає маніфест «Наша робота» (журнал «АСС»).
2000—2001 — художній проєкт «Перехід» (з М.Малишком та О.Литвиненком) де представлені експозиційні об'єкти, живопис та його дії у довкіллі. У Софії Київській — виставка художнього проєкту «Софійні символи буття» (у співпраці з Сергієм Кримським, Володимиром Горбатенком та спільно з Миколою Малишком, Ніною Денисовою, Миколою Журавлем, Олексієм Литвиненком та ін.).
2001 — мандрує Швейцарією та Італією згідно з програмою Музею сучасного мистецтва «CentrePasquArt». Відвідує 49-ту Венеціанську Бієнале. Виставляє (з О. Литвиненком) «Вільні лани» у Музеї сучасного мистецтва «CentrePasquArt» (Біль-Б'єнн). Бере участь у Міжнародному ленд-арт симпозіумі «Відкрите коло» (Курессааре, Естонія). Учасник виставки «ХХ художників України (кінець сторіччя)» у Національному художньому музеї України. Знайомиться з Миколою Маричевським, працює над журналом «Образотворче мистецтво».
2002 — мандрівка до Південно-східного Криму. Започатковує цикл «Теодозії».
Виставки живопису Циклу «Теодозії» протягом 2002-07 років проходять у Музеї сучасного мистецтва «Совіарт», галереї «Карась», Харківській міській галереї, ЦСМ «Дзига». Бере участь у Міжнародному ленд-арт симпозіумі «Крейдяний простір» (Могриця, Україна). Пише програмну статтю «Довкілля — концепція, що надає сенсу буттю». Бере участь у виставці «Мистецтво України» у Центральному Будинку Художника (Москва, Росія).
2003 — започатковує художній проєкт «Українізми. Візуальний словник». Спів-куратор (з М. Журавлем) та учасник виставки «Інвазія» у Центральній виставковій залі Національної спілки художників України.
2004 — куратор та учасник художнього проєкту «350 років потому» (Центральна виставкова зала Національної спілки художників України, Харківська муніципальна галерея, ЦСМ «Дзига»). Учасник Міжнародного фестивалю етномузики і лендарту «Шешори 2004» (Україна). Експонує об'єкт «Спадщина» (з О.Литвиненком) на Четвертому Міжнародному ART фестивалі у Магдебурзі (Німеччина).
2004-06 — цикл живопису «Теодозії» експонуються у Швеції, Швейцарії, Росії, Литві, США.
2006 — Богдан Батрух запрошує до роботи над авторським ескізом проєкту церкви Покрови Богородиці (с. Липівка, Київщина). Мандрує до Галича, Москви, Володимира, Варшави.
2007 — виставка «IN NATURA» (живопис циклу «Теодозії», дії у довкіллі та фото художнього проєкту «Українізми») експонуються одночасно у Музеї сучасного мистецтва «Совіарт» і Карась галереї. Виходить друком альбом «Бевза» (видавництво «Софія-А»). Мандрує Італією (Флоренція, Сієна, Піза, Равенна). Працює над циклом сакрального живопису «ЦКІ». Виставляє «ЦКІ» у галереї «Триптих» (Київ, Україна). Під враженням мандрів по Хорватії (Корчула, Дубровник, Спліт) створює живописний цикл «Елегії».
2008 — участь у міжнародній виставці «Eastern Neighbours Remote Shelter» у StefanusCultural center (Утрехт, Нідерланди). Виставка «Елегії» у галереї «Боттега» (Київ, Україна). Участь у Міжнародному ленд-арт симпозіумі «Простір покордоння» (Могриця, Україна): реалізує дію у довкіллі «Сонячний птах» (з О.Литвиненко). Нагороджений дипломом І ступеня у номінації «Арт книжка» Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
2008-09 — куратор художнього проєкту «Номади. На лінії горизонту» та благодійного проєкту «Білий аркуш. Проявлення».
2009 — живописний цикл «Іриси». Участь у Міжнародній виставці ARTVILNIUS'09 (Вільнюс, Литва). Експозиція об'єкту «ОВІДІЙ» на виставці ГогольFest (Мистецький Арсенал, Київ, спільно з О.Литвиненком).
2010 — живописний цикл «Нога судьби». Виставки у галереях «АВС» (Київ, Україна) та Bezpala Brown Gallery (Торонто, Канада). Мандрує Канадою — Торонто, Квебек, Оттава. Видає книгу «Мистецтво довкілля. Україна 1989—2011» (співавт. Ганна Гідора, Олег Красносельський). Виставка «Український зріз. Сучасне мистецтво України» (Центр сучасного мистецтва «Верштати культури», Люблін, Польща). Спів-куратор (з Олегом Ясенєвим) та учасник міжнародного художнього проєкту «Простори тяжіння» експонованого у «Aircraft Gallety» (Братислава, Словаччина). Програмна стаття «Простори тяжіння». Мандрує Словаччиною і Австрією.
2011 — у монографічному дослідженні «Петро Бевза. Живопис» доктор мистецтвознавства Ольга Лагутенко розкриває морфологію живописного світу, мистецькі та світоглядні концепції майстра. Художник виписує і виставляє цикл «Острови. Глибини»
2013 — цикл творів «Гра». Експозиція циклу у залах «Мистецького Арсеналу» (Київ) та галереї «Боттега» (Київ).
2014—2015 — мистецький проєкт «Following the inner light / Ми просто йшли…» до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка (спільно із Миколою Журавлем): експозиція в залах Українського інституту Америки (Нью-Йорк) та Національного музею Тараса Шевченка (Київ). Співпраця з Волтером Гойдишем, Андрієм Зяблюком та Миколою Скибою.
2016—2017 — персональний мистецький проєкт «Йордань»: експозиції — Український інститут Америки (Нью-Йорк), Одеський художній музей, Центр сучасного мистецтва «White World» (Київ), Національний художній музей імені Андрея Шептицького (Львів), Національний музей українського народного декоративного мистецтва (Київ). Проєкт містить цикли живопису «Anno Domini», «Йордань», «Domus Aurea» та «Теодозії». Експозиції включали твори проєкту та вибрані експонати з колекцій музеїв і приватних колекцій міст, де проходила виставка. Каталог з текстами Володимира Горбатенка та Олега Сидор-Гібелинди.
2017—2018 — цикл «Інний»: втілення поетики двозначної/невизначеної абстракції (). Експозиція циклу: персональна виставка «Антологія» (галерея «Арт Кафедра», Луцьк, 2017) персональна виставка «Розчерк» (Карась Галерея, Київ, 2017), персональний проєкт «Проникнення» (Карась Галерея, Київ, 2018).
2019—2020 — підготовка мистецького проєкту «Століття української абстракції» спільно із Діаною Клочко: дослідження з'яви абстракції як візуальної ідеї, що кардинально змінила хід мистецтва. Експозиція: «Століття української абстракції» (Національний музей Тараса Шевченка, Київ, 2020) .
2020—2021 — виставковий проект «Семантичний рай. Абетка»: спроба окреслити у вигляді Ідеалу можливість досягнення омріяної гармонії у семантичному просторі людської культури. Експозиція: «Семантичний рай. Петро Бевза — Тарас Шевченко» (Національний музей Тараса Шевченка, Київ, 2020). Виставка структурована за поняттями мистецької абетки, де Петро Бевза веде діалог з вибраними акварелями та малюнками Тараса Шевченка .
Саморефлексія
Про митця
Відзнаки Диплом І ступеня у номінації «Арт книжка» Державного комітету телебачення і радіомовлення. Україна, Київ, 2008 Грант Швейцарської культурної Фундації «Про-Гельвеція» за кращий художній проєкт. Швейцарія, Біль-Б'єнн, 2001 Грант Центру Сучасного Мистецтва при НаУКМА за кращий художній проєкт. Україна, Київ, 2000 Грант Центру Сучасного Мистецтва «Совіарт» за кращий художній проєкт. Україна, Київ, 1999 Приз Золотий перетин і звання «Художник року» в сфері живопису. Україна, Київ, 1997 Почесний приз Міжнародного Салону сучасного мистецтва D'ART'96. Франція, Ніцца, 1996 Почесна грамота міста Києва за кращий твір живопису. Україна, Київ, 1994
Вибрані виставки, проєкти