Мала́ Бі́лка — село в Україні , у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Піскарка на півдні району. До 2020 — центр сільської ради, якій були підпорядковані села Велика Білка та Мартишківці. Раніше село мало назву Білка Мала.
Населення За даними перепису 2001 року, населення Малої Білки становило 169 осіб.
Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 168 99,41 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Молдовська — 1 (0,59 %). 1 0,59 % Разом 169 100,00 %
Історія Перша писемна згадка про Білку (нині села Велика Білка і Мала Білка) — 1430 року (згідно зі «Статистическими описаниями» М. Теодоровича та зб. «Стара Волинь і Волинське Полісся» О. Цинкаловського) як володіння І. Мокосієвича. У хроніці М. Стрийковського йдеться, що 28 квітня 1512 князь Костянтин Острозький розгромив 25-тисячну орду перекопських татар і звільнив під Білкою 16000 чоловіків, жінок і дітей із ясиру.
1648 року під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького загони Максима Кривоноса на синівецько-білецько-бережанських полях розгромили війська пана Яблонського.
На 1936 рік село входило до ґміни Вишгородок Кременецького повіту.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.
Релігія Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1778, дерев'яна).
Соціальна сфера Діють клуб, бібліотека.
Галерея
Примітки
Література
Ковальков Ю. Мала Білка //