Би́стриця (до 1946 року — Рафáйлова; ) — село в Україні, у Поляницькій сільській громаді Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Назва 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Рафайлова Надвірнянського району перейменовано на село Бистриця і Рафайлівську сільську раду — на Бистрицька.

Герб Щит перетятий золотим і лазуровим. У першій частині з лазуровою зубчастою главою зелене листя клена, дуба та калини в балку. У другій частині срібна риба із червоними плямами.

Історія У польській історіографії село відоме передовсім за , що відбулася в ході Першої світової війни у ніч з 23 на 24 січня 1915 року між польськими легіонами та російськими військами.

За часів Другої Речі Посполитої Рафайлова входила до Станіславського воєводства. Тут був пост польської прикордонної охорони, яка у березні 1939 року розстріляла полонених вояків Карпатської СічіМихайло Андрусяк. З боїв за Карпатську Україну  — «Галичина», 22.02.2019.

3 грудня 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації для будівництва автошляху від села Бистриця до Яблуниці через Поляницю, де розташований гірськолижний курорт «Буковель». Очікувана вартість проєкту становить 33,75 млн гривень, фінансування здійснюватиметься з державного бюджету. Планується спроєктувати дорогу третьої категорії завдожки 28,6 км, а розрахункова вартість будівництва складе 6,57 млрд гривень, уточнення очікуються у проєктній документації. Передбачається, що нова траса скоротить шлях до Буковелю з Івано-Франківська, який наразі для цього доводиться прямувати через Надвірну.

Загальна інформація Населення села становить 1068 осіб, площа — 2,1 км².

З районним центром село зв'язане автодорогою Надвірна — Бистриця. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.

У селі розташовано три лісництва: Довжинецьке, Бистрицьке та Річанське. Бистриця розташована в горах і є популярною базою для гірських походів.

У Бистриці є загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Гуцулочка», бібліотека, будинок культури, лікарська амбулаторія, філія зв'язку.

На території села зареєстровані дві церкви: УПЦ «Святого Юрія», отець Михайло Герилюк, та УГКЦ «Святого Юрія», отець Григорій Данчишин.

Географія Розташоване за 34 км від районного центру та 36 км від залізничної станції Надвірна. Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська та її притоки — Салатрук і Довжинець, потоки Рафайловець, Добромирецький та Дзюрдзинець. На захід від села розташований перевал місцевого значення — Легіонів, на північний захід — заповідне урочище Салатрук та водоспад Салатручіль.

Клімат

Транспорт Тричі на день з Надвірної курсує автобус.

Вузькоколійна залізниця Лісовозна вузькоколійка Надвірна — Бистриця (33 км), шириною колії 760 мм, була побудована австрійською владою у 1897—1901 роках. Потім були добудовані гілки на Довжинець (1902—1903 рр., 10 км), Салатрук (1913 р., 9 км), Хрепелів (1904 р., 5 км) та Добошанку (1926 р.) Всі лінії були перешиті на 750 мм у 1947 році. Тоді ж бокові гілки були подовжені.

Система сильно постраждала від повені у 1968 році і була закрита, за винятком дільниці Бистриця — Салатрук, яка проіснувала до 1978 року.

На лінії працювали паровози ПТ4, Гр та мотовози ТУ2МК і МУЗ-4.

Туризм Бистриця фактично є останнім селом, де є цивілізація (магазини), перед підйомом у гори. Тому село є базовим пунктом для відправки у гори або поповнення запасів. Якщо рушати ліворуч із Бистриці, то можна потрапити на перевал Столи, хребет Довга—Плоска та Довбушанку. Якщо піти прямо через молдавський притулок, то виходиш на хребет Братківська під Чорну Клеву та під власне Братківську. Якщо піти праворуч, то через Боярин та Окопи виходиш до Пекла або прямо до полонини Рущина та хребта Сивуля.

Природно-заповідний фонд Урочище Тавпіширка — заповідне урочище в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Урочище Салатрук — заповідне урочище в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Тавпиширківський ботанічний заказник — ботанічний заказник загальнодержавного значення. Озірна — комплексна пам'ятка природи місцевого значення

Церква Святого Юрія

Церква Святого Великомученика Юрія Переможця — хрещата в плані, однобанна, побудована з смерекових брусів, перекрита карбованою алюмінієвою бляхою (опасання, стіни і дахи над опасанням). До вівтаря прибудовано ризниці. Опасання розташоване на вінцях зрубів навколо церкви. Церкву почали будувати в 1922 році на місці попередньої та завершили в 14 жовтня 1924 року. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1183). У 1970 році покриття з гонту було замінене на бляшане. Використовується громадою Православної церкви України. У храмі з 2012 року служить о. Михайло Герилюк

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська106199.34%російська70.66%Усього1068100%

Відома особа Уродженка села: Анастасія Хіминець ( 5 листопада 1928, до шлюбу Кузюк, псевдо «Тополя» і «Леся») — повстанська зв'язкова.

Галерея

Див. також Перевал Легіонів

Примітки

Посилання