Юрій М'єнь Серболужицька література. // — Т. 10. — 1983. Слов'янське літературознавство і фольклористика. Т.1. — К.: Наукова думка. — 1965. — С. 88. (інший варіант написання прізвища — Мень, , , , Грубочиці, Лужиця, Саксонія — , Н'єсвачідло, Лужиця, Саксонія) — серболужицький письменник і поет, лютеранський священик. Йому належать перші спроби світської поезії в лужицькій літературі.
Біографія Ю. М'єнь народився 14 травня 1727 року в селі Грубочиці, розташованому біля міста Будишина. У 1746 році закінчив теологічний факультет Лейпцизького університету.
З 1750 року був лютеранським священиком у селі Н'єсвачідло. Був відомим проповідником, свої проповіді видав друком лужицькою мовою у кількох збірках.
Творчість Юрій М'єнь відзначався як палкий захисник рідної мови; поет захоплено оспівав її в своєму найкращому творі «Лужицької мови багатство й хвала в лицарській пісні» («Serbskeje rěče zamożenje a chwałba we rěčerskim kěrlišu»). Цей твір є парафразою оди Г. Клопштока про рідну мову «Поетична пісня». Твір у стилі бароко возвеличує лужицьку мову. Е. Сятковська. Спроба переодизації істрії верхньолужицької літературної мови. // Проблеми слов'янознавства. Вип. 60, 2011. — С. 207—216. Вірш було видано у 1806 році сином поета Р. М'єнєм.
Ю. М'єнь був перекладачем німецького поета Г. Клопштока.
Література Трофимович К., Моторний В. Нариси з історії серболужицької літератури. — Львів, 1970.
Виноски