Любослав Пенев (, 31 серпня 1966, Софія, Народна Республіка Болгарія) — болгарський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2017 року очолює тренерський штаб команди «Валенсія Месталья». Футболіст року в Болгарії (1988).
Виступав, зокрема, за ЦСКА (Софія) та «Валенсію», а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Європи.
Клубна кар'єра Вихованець софійського ЦСКА. Дебютував за клуб у 18 років. У той час в ЦСКА зібралася ціла плеяда молодих футболістів, з іменами яких були пов'язані успіхи збірної Болгарії в 90-х — Трифон Іванов, Еміл Костадінов і Христо Стоїчков, в майбутньому визнаний кращим болгарським футболістом. З таким складом софійці практично не мали рівних ані у національному чемпіонаті (1987, 1989), ані в Кубку Болгарії (1987, 1988, 1989). У 1988 році Пенев був визнаний футболістом року в Болгарії.
1989 року Пенев змінив болгарський чемпіонат на іспанський, перейшовши в «Валенсію». За «кажанів» він провів 226 матчів, в яких забив 101 м'яч протягом шести сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Валенсії», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,4 голу за гру першості.
Після «Валенсії» Пенев один сезон 1995/96 грав за «Атлетіко Мадрид», у складі якого виграв «золотий дубль» — чемпіонат і кубок Іспанії, потім перейшов у «Компостелу», де провів два сезони. Влітку 1998 року, після вильоту «Компостели» з Ла Ліги, Пенев перейшов у «Сельту». У сезоні 1998/99 ця команда займала перші позиції в лізі протягом частини сезону і врешті-решт закінчила турнір на п'ятому місці. У Кубку УЄФА пройшовши серед інших «Ліверпуль» і «Астон Віллу», «Сельта» досягла чвертьфіналу, де поступилась майбутньому фіналісту турніру «Марселю». В кінці сезону «Сельта», поруч із «Мальоркою», була названа найбільшим відкриттям сезону іспанської лігиZob. rozmowę Tani Wasilewej z Penewem. Załatwimy wszystkich!. „Piłka Nożna” nr 9, 2 marca 1999, s. 32.O fenomenie Celty Vigo z sezonu 1998-1999 także: L. Orłowski. Bajka o Kopciuszku. „Piłka Nożna” nr 48, 1 grudnia 1998, s. 39..
Після успішного сезону в Іспанії Пенев повернувся до болгарської ліги у 1999 році після того, як він переміг на виборах президента ЦСКА (Софії). Тому він на деякий час призупинив свою футбольну кар'єру. Спочатку клуб боровся з фінансовими проблемами, тому Пенев повинен був платити гравцям з власної кишеніM. Szczepański. Niebiescy przeciw Czerwonym. „Piłka Nożna” nr 42, 16 października 2001, s. 25.. У сезоні 2000/01 років він запросив до клубу свого друга Йордана Лечкова, а також найняв італійського тренера Енріко Катуцці<ref>M. Szczepański. ''Niemiec i Włoch w... Sofii. „Piłka Nożna” nr 2, 8 stycznia 2002, s.24.</ref>, після чого сам став знову з'являтися на полі як капітан команди. Проте після слабкого сезону Катуцці покинув клуб, а через півроку, після конфлікту з новим тренером Луїджі Сімоні, команду покинув і сам Пенев.
На початку 2002 року поїхав догравати в пловдивський «Локомотив», де і закінчив кар'єру в кінці сезону. Всього за свою кар'єру Пенев зіграв 487 матчів, в яких забив 257 голів.
Виступи за збірні 1985 року залучався до складу молодіжної збірної Болгарії.
1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії. Навесні 1994 року під час одного з тренувань він отримав м'ячем у промежину, і біль був настільки серйозним, що Пенев повинен був звернутись за медичною допомогою клубу. Обстеження виявили рак в лівому яєчку. Завдяки швидкому втручанню лікарів та тривалій хіміотерапії він, нарешті, відновився. Хоча дядько Димитар Пенев, який у той час був тренером національної збірної Болгарії, переконував Любослава поїхати на чемпіонат світу 1994 року, проте футболіст відмовився, пояснивши, що він ще не відчуває себе сильнимSzerzej o problemach zdrowotnych Penewa: Zagadkowy „ico”. w: ''Mistrzostwa Świata 1998. Encyklopedia piłkarska FUJI”, nr 21, s. 54-55.. На турнірі його співвітчизники досягли півфіналу, і це є найкращим результатом в болгарській історії.
Натомість у складі збірної Любослав був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії та чемпіонату світу 1998 року у Франції, на яких болгари не зуміли вийти з групи. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 62 матчі, забивши 13 голів.
Кар'єра тренера Тренерська кар'єра Любослава Пенева розпочалася в середині серпня 2008 року, коли він був призначений помічником Пламена Маркова в збірній, де Любо залишався до звільнення Маркова на початку 2009 року.
5 березня 2009 року змінив свого дядька Димитара Пенева на посаді головного тренера софійського ЦСКА. Під керівництвом Любослава болгарський клуб зумів вийти в груповий етап Ліги Європи. Там столичний клуб зайняв останнє місце, здобувши лише одне очко, після чого Пенев був відправлений у відставку у січні 2010 року. Ще до моменту відходу Пенев вже подавав заяву про відставку, проте вона не була прийнята.
Незабаром Пенев повернувся до роботи, очоливши 2 вересня 2010 року «Літекс». Вже в першому сезоні Любослав привів команду до перемоги в чемпіонаті країни. Завдяки показаним результатами Пенев отримав призначення в збірну Болгарії. Незважаючи на невдачу в відборі до чемпіонату світу 2014 року, контракт з тренером був продовжений ще на 2 роки.
6 червня 2014 року Пенев, не припиняючи роботу в збірній, прийняв пловдивський клуб «Ботев», заявляючи, що суміщення посад не зашкодить його роботі в національній команді. Тим не менш лише через місяць, 7 липня 2014 року, Пенев вирішив покинути клуб через фінансові проблеми «Ботева», а 20 листопада 2014 року Пенев був звільнений і з посади головного тренера збірної Болгарії після нічиї з Мальтою (1:1), оскільки у відбірковому циклі до чемпіонату Європи 2016 року болгари набрали лише чотири очки в чотирьох матчах і посідали четверте місце в групі H.
29 квітня 2015 року повернувся в софійський ЦСКА у ролі нового головного тренера. Здобувши лише одну перемогу в усіх зіграних ігріх, 31 травня 2015 року Любослав Пенев залишив армійський клуб.
22 січня 2016 року Любослав знову очолив «Літекс», який цього разу через фінансові проблеми грав у аматорському чемпіонаті. Пенев допоміг команді виграти свою групу і вийти до другого за рівним дивізіону країни, після чого 6 червня 2016 року покинув клуб.
17 липня 2017 року очолив резервну команду «Валенсії», уклавши контракт на один год.
Титули і досягнення
Командні Гравець Чемпіон Болгарії (2): ЦСКА (Софія): 1986–87, 1988–89 Володар Кубка Болгарії (4): ЦСКА (Софія): 1984–85, 1986–87, 1987–88, 1988–89 Володар Суперкубка Болгарії (1): ЦСКА (Софія): 1989 Чемпіон Іспанії (1): «Атлетіко Мадрид»: 1995–96 Володар Кубка Іспанії (1): «Атлетіко Мадрид»: 1995–96 Тренер Володар Кубка Болгарії (1)''': ЦСКА (Софія): 2020–21
Особисті Футболіст року в Болгарії: 1988
Примітки
Посилання