Сті́нка — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване над річкою Дністер та Баришка на півдні району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані село Млинки і хутір Медведівці.

Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури (3 тис. до Р. Х.) і Стінківського давньоруського городища (12 —13 ст.); на околиці села є унікальний ранньохристиянський печерний храмСайт експедиції «Дністер» — «Дністровські ремінісценції», а також знаходиться пам'ятка природи — Дуб «Вадівський».

Історія Перша писемна згадка — 1453 рAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.230, № 2648 .

У жовтні 1629 року після погрому, якого вони зазнали від реєстрових козаків та коронного війська поблизу містечка Доброводи, поблизу села на правий берег Дністра втікали нападники-татари під командуванням старшого сина Кантемира Мурзи.Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 258. ISBN 5-319-01072-9

У 1928 році відкрито Народний дім.

До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, читальні «Просвіти» й москвофільського общества імені Качковського, Братство тверезості, аматорський гурток, дитячий хор, гурток «Сільського господаря», землеробський вишкіл молоді, секція господинь.

1949 року Олексій Ратич з помічниками проводили розкопки Стінківського городища. Було знайдено, зокрема, бронзові енколпіони.Володимир Петегирич. ОЛЕКСІЙ РАТИЧ — дослідник пам'яток княжої доби Прикарпаття і Волині

У травні 2017 року у ЗМІ з'явилася інформація про плани ремонту 10,5 км ділянки місцевої автодороги Порохова — КосмиринНа Тернопільщині оновлять дорожнє покриття на чотирьох трасах // Вільне життя плюс. — 2017. — № 42 (15882) (31 трав.). — С. 3. — (Події, факти, коментарі)..

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, село увійшло до складу Чортківського району.

Населення Станом на 2007 рік населення Стінки становило 2249 осіб.

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 2 086 99,81 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 4 (0,19 %). 4 0,19 % Разом 2 090 100,00 %

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610193, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 1600 виборців, явка 35,50%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,29%, за «Європейську Солідарність» — 29,03%, за «Голос» — 9,14%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 48,57%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 18,46%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 6,99% .

Соціальна сфера

У селі діє Стінківська загальноосвітня школа I—III ступенів, директор школи — Валентина Штепула.

Працює дошкільний навчальний заклад заклад "Калинка", завідувач - Федорів Людмила Іванівна.

Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, млин, пилорама, відділення зв'язку, мережа торгових закладів.

Релігія дві церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1921, кам'яна, ПЦУ; 2000, кам'яна, УГКЦ), молитовний дім ХВЄ (2005), «фігура» Богородиці (2002).

Громада бучацьких «амішів»

У селі є громада консервативних християн-протестантів, яких місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи. Жінки носять різнобарвні хустки, носки, колготи та спідниці, тому їх ображають назвою «фломастери».Як на Тернопільщині живуть українські мормони // Вікна, СТБ. — 2011. — 30 грудня.Янович, А. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» / Андрій Янович // Країна. — 2011. — № 102 (20 груд.). У області їх прозивають «амішами», ототожнюючи з заокеанськими амішами. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками». Космирин є центром бучацьких «амішів», бо саме з цього села походив Іван Деркач (1928—2008) — вчитель та пророк громади до своєї смерті. Також подібна громада є у селах Сновидів й Космирин.

Пам'ятки Борцям за волю України (1992), погруддя Т. Шевченка (1996), , полеглим у німецько-радянській війні (1978). Рівноапостольному князю Володимиру Великому Стінківське давньоруське городище Печерний храм Поселення

Населення, відомі люди Під час Другої світової війни багато жителів села еміґрувало за кордон.

Народилися І. Бобин — громадський діяч. Марія Варениця — заслужений майстер народної творчості УкраїниГриб А., Дуда І. // Ковбас Василь Іванович — голова Чернівецької облради (1992—1994). д-р Петро Мельник ( 1912) — д-р агрономії, бібліотекознавець, культурно-громадський діяч, автор спогадів, наукової праці. Надія Степула — поетка, публіцистСеник А., Яворський Г. Степула Надія Іванівна // Степан Червінський — фотомайстерДем'янова І., Яворський Г. Червінський Степан Михайлович // Геннадій Яворський — громадсько-політичний діяч Микола Сеник (1899–1945?) — український радянський діяч, селянин, заступник голови Золото-Потікського райвиконкому Тарнопольської області. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (з 1940).

Проживали, перебували о. Я. Гавацький, який зініціював реконструкцію церкви, побудову Народного дому, читальні, кооперативи і кредитівки М. Боєчко, І. Федорів, І. Франів, М. Шмігельський — нині діячі українських громадських організацій Канади. Ратич Олексій Онисимович — український історик, археолог. М. Шастків — провідник «Лугу», самодіяльний режисер і актор, диригент місцевого хору, скрипаль

Примітки

Джерела Гринчишин Н. Стінка // Гринчишин Н. Стінка // Стінка [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 659-668 : фот. Дошкільний заклад відкрито у Стінці [Текст] // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 44 (4 листоп.). — С. 5 : фот. Іжук М. Голодування на церковному подвір'ї // Нова доба. — 2005. — № 36 (8137) (9 вер.). — С. 6.

Посилання «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» Сайт експедиції «Дністер» Острівець язичництва на Тернопільщині Городище в стеле Стенка печерний храм в Стінці