Олекса́ндр Миха́йлович Лі́зен (справжні ім'я й прізвище — Ісроел Лізенберґ, 1911, Гайдаки — 2000, Львів) — україномовний та їдишомовний письменник, член спілки письменників СРСР (1978), заслужений діяч культури України (1994).
Життєпис Народився в 1911 році в селі Гайдаках (нині не існує, Волочиський район) Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. Юність пройшла у містечку Купіль (нині Волочиського району), брав активну участь, а згодом й керував юнацькою сіоністською організацією «ха-Шомер ха-Цаір». При кінці 1920-х років займався сіоністською діяльністю в Москві.
1929 року заарештований, протягом 1930—1933 років перебував в ув'язненні — у Челябінському політізоляторі, та 3 роки на засланні. Після звільнення проживав у Києві.
Учасник другої світової війни, має бойові нагороди. По закінченні війни переїздить із Києва до Львова, 1951 року екстерном закінчив торгівельно-економічний інститут.
Працював головним бухгалтером підприємств облпромради. 1988 року організував у Львові Товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема.
Писав українською, російською та їдишем нариси, оповідання, літературно-критичні статті. Дебютне оповідання українською мовою вийшло друком у журналі «Жовтень». На ідиш дебютував 1970 року оповіданнями на сторінках московського журналу «דנאלמייה שיטעוואס» («Радянська батьківщина»); згодом друкував есе, нариси, новели, романи і поеми.
Переважно писав про долю мешканців єврейських містечок в Україні, життя у мирний та воєнний час, звичаї, побут, сподівання й тривоги простих людей-мешканців містечок — українців, євреїв, росіян, поляків.
Помер у Львові, похований на Янівському цвинтарі.
Серед робіт збірка оповідань «Монумент» (1966) повість «Зелені надгробники» (1969) роман «Корінь добра» (1973) збірка повістей «Доля завжди з тобою» (1978) повість «Друге сонце» (1982) роману-балад «Даймоніон, або Життя і смерть Василя Дударя» (Львів, 1983; Київ, 1990) збірка повістей та оповідань «І знов прийшла весна» (1986) трагікомічний роман «Алхімік» (журнал «Дзвін», 1990). збірка нарисів «ןגיובנגער םענופ ןרילאק עלא» («Усі барви райдуги», Москва, 1984) збірка нарисів «סעדאלאב ןוא רעדיל :ןטאש ןוא טכיל» («Світло та тінь: вірші та балади», 1995) збірка нарисів «ךלמ א ןעװעג זיא לאמא» («Колись був король», 1996) роман «תעמא ןוא עשלאפ ,םיאיבנ» («Невіім (Пророки) справжні та фальшиві: роман та балади», 1998).
Джерела Лізен Олександр Михайлович