Киданів

Ки́данів — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Центр колишньої сільради. Раніше — Кійданів (, перейменований у радянські часи). Розташоване на берегах р. Стрипа, за 18 км від центру громади і 20 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 305 осіб (2004).

Є пам'ятки природи: дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета) та багатовікові липи.

Історія Поблизу села виявлено поселення перших століть н. е.

Перша відома писемна згадка — 1392 рокуНикола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — С. 26.. 24 січня 1392 р. король Польщі Владислав II Ягайло в Луцьку видав грамоту, якою надав село Киданів Теребовельського повіту у власність Міхалові Габданцю.Akta grodskie i ziemskie … — Lwów, 1884. — Т.10. — 549 s. — S. 2. ,

Під час 1-ї світової війни більшість будівель була зруйнована.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сільський господар».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання ».

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610159, розташована у приміщенні клубу.

Результати Зареєстровано 205 виборців, явка 60,49 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,08%, за «Європейську Солідарність» — 21,14%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,07%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 42,15%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,70%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») і Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — по 9,92%. Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська31099.68 %російська10.32 %Усього311100 %

Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа І-II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Пам'ятки церква святих безсрібників Косми і Дам'яна (1938, мурована, УГКЦ), капличка на честь о. З.-М.Монастирського, пам'ятні знаки УСС (1991 р.) і на честь Незалежності України (1992 р.). полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985 р.).

Відомі люди Манастирський Іван — чиншовий шляхтич в селі (неписьменний), посол Галицького сейму 2-го скликання, Райхсрату Австро-Угорщини у 1867—1869 роках.Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму . — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 157. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.

Народилися

діячка ОУН Кизимович Марія вчений, доктор медицини Монастирський ВолодимирГайда В. Монастирський Володимир Анатолійович // релігійний діяч Монастирський ЗеновійІвахів Г., Яворський Г. Монастирський Зеновій Йосипович // громадський діяч Фреяк Йосип історик Володимир Чорній

Працювали У селі парохом був о. Білинський Петро.

о. Іван Димушевський (1845,1847—1896) з 21 серпня 1884 до 22 серпня 1896 р.(12 років)

Галерея

Див. також Kujdanowiaspis — викопний рід пластинношкірих риб раннього девону, названий на честь села.

Примітки

Джерела

Квіт З., Уніят В. Киданів // Квіт З., Уніят В. Киданів // Кійданів [Текст] // Бучач і Бучаччина: іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 547—548.

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» .