Передмі́стя — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району, на річці Потічок. Центр колишньої сільської радиБ. Таняк, В. Уніят Передмістя… — С. 48..

Населення 359 осіб (станом на 2007 рік).

Походження назви Назва походить від того, що тривалий час село було складовою частиною Язловця.

Історія

Середньовіччя За даними, наведеними в «Географічному словнику Королівства Польського», метричні книги села мали записи, починаючи з 1721 року.Przedmieście… — S. 138.

У складі Габсбурзької монархії

У складі Австрійської імперії, Австро-Угорщини (з 1867 р.) Власником маєтку в селі був граф Владислав КшиштофWładysław Krzysztof Wolański Волянський. — зять графа Мавриція Дідушицького,

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Язлівецького повіту Чортківського округу.

1880 року діяла греко-католицька церква Святого Михайла — філіяльна від церкви у Язловці. Храм був дерев'яним.

Перед І-ю світовою війною діяла філія товариства «Просвіта». 1908 року філія налічувала 116 членів, бібліотека — 137 книжок, мала крамницю. Голова філії — Максим Лоґуш.Колцьо В. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 257.

Близько 1913 р. було зведено будівлю Народного Дому (згорів під час І-ї світової війни; 1917 р. — відбудований). До 1919 р. в сільській школі велось українською мовою; після окупації, з 1920 р. — польською. Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа»; Каса Райффайзена, хор.

1914 р. було відсвятковано 100-у річницю з дня народження Т. Г. Шевченка.Омелян Лоґуш. Калейдоскоп минулого. Передмістя… — С. 617.

Переписи: 1841 р. в селі проживало 256 українців. 1880 р.: всього — 579 жителів. з них: 471 (81,3 %) українець, 78 (13,5 %) поляків, 30 (5,2 %) жидів. 1900 р.: всього — 738 жителів. з них: 604 (81,9 %) українці, 77 (10,4 %) поляків, 57 (7,7 %) жидів. 1914 р. мешкали 808 осіб.Bigo J. Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości… — S. 134.

На заробітки виїжджали: до Німеччини, США, Канади, Боснії. Була 1 корчма.

Перша світова війна У лавах УСС було 4 чоловіків. В рядах армії Австро-Угорщини загинуло 12 осіб, 5 — повернулись інвалідами. Через село проходила лінія фронту. Половина села була знищена, 50 господарств спалені.

Період Української Революції У роки визвольної війни 1918—1920 років у лавах УГА служили представники наступних родин: Саранчуків, Ваславських, Кривовичів, Лоґушів, Пастущаків, Дідухів. Загинули 8 осіб.

У складі ІІ Речі Посполитої Діяли: філії товариств «Просвіта», «Луг», гуртки товариств «Рідна школа», «Сільський господар», Секція Господинь. Господарську діяльність вели кооператива, кредитівка (кредитна каса), молочарня. Мешканці села організували хор, аматорський гурток. Працював дитячий садок. Вся громадська робота проводилась в приміщенні Народного Дому.

Відзначили 70-річчя Матірного Товариства «Просвіта», проведено шкільний плебісцит, протиалкогольна акція, насипана символічна могила в честь полеглих за волю України. Під час пацифікації у Галичині 1930 року постраждали 5 осіб.

На заробітки виїжджали: до США — 3, Канади — 8, Франції — 3, Латвії — 3 осіб. На еміґрацію виїхали до 150 осіб.

Середню та вищу освіту осягнули: Володимир Лоґуш — адвокат, Омелян Лоґуш — інженер-агроном, Ярослав Лоґуш — агроном, дві дочки Кривовича — учительки.

Жителі села не допустили відновлення роботи корчми.

Мешкальних домів: 1921 р. — 111, 1931 р. — 204.Омелян Лоґуш. 56. Передмістя / Калейдоскоп минулого… — С. 616. Перепис 1921 р.: всього — 741 жителів, з них: 396 (53,4 %) українців, 345 (46,6 %) поляків; греко-католиків — 492, римокатоликів 241, юдеїв — 8. Перепис 1931 р.: всього 979 мешканців.Nowak E. (автор), Czyż A. S., Gutowski B. (редактори). Cmentarze dawnego powiatu buczackiego. — Warszawa, 2012. — 796 s., 155 il. — S. 637. Перепис 1939 р.: всього — 1060 осіб, з них: 920 (87,0 %) українців, 130 (12,2 %) поляків, 10 (0,8 %) жидів.

«Совіти» Після приходу других «совітів»: частина мешканців були репресовані: Дідух Антон, Дідух Михайло (вояк УПА, заарештований НКВД 1944 р., загинув у тюрмі Чорткова 1945 р.), Коженьовська Евгенія, Лоґуш Григорій (закатований у тюрмі Чорткова 1940 року), Павлишин Теодозія, Лоґуш Дмитро Іванович, Пастушак Ієронім (розстріляний без суду 20 липня 1941 р. в тюрмі Умані), Ралько Ганна, Ралько Дмитро.О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.— Тернопіль: Збруч, 2008. — 728 с. — С. 667—669. — ISBN 978-966-528-297-6. церкву було перетворено на магазин збіжжя. Частина жителів еміґрували (зокрема, Омелян Лоґуш — член проводу ОУН(б)).

На землях села було організовано колгосп «Золотий колос».

Період Незалежності 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання».

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська370100%

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610175, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстрований 251 виборець, явка 58,96%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,61%, за «Європейську Солідарність» — 20,41%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,65%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 39,58%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 20,14%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 11,81%.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека.

Фольклор

У селі побутує закличка «Зозуленько золота», записана у 1984 році і поміщена до збірника «Дитячий фольклор» (1986)ІМФЕ, ф. 14-5, од. зб. 493/II, арк. 218Дитячий фольклор. — К. : Дніпро, 1988. — С. 150.:

Зозуленько золота, Покажи мні ворота, Куди милий надійде, Черевички наднесе.

Спорт Є футбольне поле.

Пам'ятки

Наявні Церква святого Архистратига Михаїла (1928 р., кам'яна, мурована) капличка (1995 р., мурована) «фігура» (статуя) Божої Матері з Ісусом (2000 р.).

Не збереглись На місці теперішньої церкви святого Архистратига Михаїла була дерев'яна, старовинна; рік побудови невідомий. Метричні книги парафії мали записи з 1721 року.

Опікуном греко-католицької парафії був граф Владислав Маврицій Волянський, розстріляний більшовиками у КиєвіWładysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17) (його дружина — графиня Юлія Пінінська,Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71) небога намісника Галичина Леона Пінінського).

Відомі люди

Народилися

Лоґуш Омелян — член проводу ОУН(б) Елеонора Вербицька (до шлюбу Ґодзінська) — українська громадська діячка в Арґентині.Б. Мельничук. Вербицька Елеонора // Лоґуш Володимир — адвокат, громадський діяч, доктор праваП. Гуцал. Лоґуш Володимир Іванович // .

Працювали

Вовк Василь — український та радянський господарник, громадський діяч; головний агроном, голова колгоспу «Золотий колос».

Примітки

Джерела Ружицький І. За горілкою йшла і корова, йшла і… жінка //

Таняк Б., Уніят В. Передмістя // Таняк Б., Уніят В. Передмістя // Передмістя [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 616-617 : фот. Bigo J. Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. — Lwów : nakł. i drukiem I. Jaegera, 1914. — S. 134.  — S. 137—138.

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»