Тшинецьке культурне коло (також відоме як Тшинецька культура, Тшинецько-Комарівсько-Сосницька культурно-історична спільність) — група споріднених археологічних культур пізньої бронзової доби, поширених у лісовій та лісостеповій зонах Східної Європи. Ареал охоплює території сучасних Польщі (від річки Варти на заході), України (від Бугу на заході, до Десни на сході і від Прип'яті на півночі до півдня Волині), Білорусі, Росії (Брянщина), Румунії (Румунська Молдова), Молдови, Литви, а також окремі пам’ятки в Латвії та Естонії. Назва походить від села Тшцинця () біля м. Ополе-Любельське, Люблінського воєводства в Польщі.

Походження та зв’язки Тшинецька культура сформувалася на основі традицій культури лійчастого посуду та культури шнурової кераміки в Польщі, а в Україні — різних груп шнурової кераміки та місцевих неолітичних традицій. Комарівська культура зазнала впливу культур Карпато-Дунайського регіону (зокрема, Отомань), а сосницька культура зберегла пережитки неоліту. На класичному етапі Тшинецьке культурне коло мало тісні зв’язки з курганними культурами Центральної Європи, зрубним культурним колом та колом Сабатинівка—Ноа—Кослоджень.

Час існування Час існування Т.к.к. охоплює все 2-ге тис. до н. е.; класичний період датується 16—13 ст. до н. е. та відповідає кліматичному оптимуму суббореалу. Погляди на Т.к.к., окремі к-ри та групи залишаються дискусійними.

Характеристика

Тшинецьке культурне коло поділяється на два основні масиви: Західний масив (басейн Балтійського моря): включає тшинецьку культуру з групами лубенською, опатовською, любельською, мазовецько-подляською та німанською. Східний масив (басейн Чорного моря): включає комарівську культуру (комарівська, волинська, києво-черкаська, подільська, Костіша) та сосницьку культуру (прип’ятська, києво-житомирська, сосницька, північнополіська, русаковицька).

Східнотшинецька культура, виділена С. Березанською, поширена в північній лісовій смузі Правобережної України та на Лівобережжі в межиріччі Дніпра і Десни. Вона представлена чотирма локальними групами: рівненською, прип’ятською, київською та сосницькою.

Господарство Основними заняттями носіїв тшинецької культури були: скотарство, хліборобство, полювання, рибальство, ремесла та обмін із сусідніми племенами.

Поселення Пам’ятки представлені поселеннями (Тшинець, Дратов, Опатов, Клешев, Злота, Костянець, Пустинка, Завадівка, Гришівка, Мошни, Кощіївка, Ходосівка), курганами, ґрунтовими могильниками, скарбами та випадковими знахідками. Поселення зазвичай розташовувалися на перших надзаплавних терасах або дюнних підвищеннях у заплавах річок. Житла включали: Заглиблені в землю землянки з двосхилими покрівлями, іноді з глиняними вимощеними долівками; Наземні одно- та двокамерні споруди з відкритими вогнищами або купольними печами. На деяких поселеннях зафіксовано вуличне планування. Виділяються довготривалі поселення та короткотривалі стоянки.

Поховальний обряд Ґрунтові та підкурганні могили; Обряди трупопокладення (з різним ступенем скорченості) та трупоспалення (урнові та безурнові); Колективні поховання, іноді з розчленуванням.

Матеріальна культура Знахідки включають: Кераміка: ліпний посуд (тюльпаноподібні горщики, черпаки, миски, друшляки, чаші, банки, кубки, кришки, пряслиця, ложки-ллячки) з рожевуватою підлискованою поверхнею, орнаментований бороздками, валиками, заглибленими лініями, заштрихованими трикутниками, відбитками штампів. Бронзові вироби: ножі, кинджали, шила, тесла, сокири, вістря списів, прикраси (браслети, перстені, шпильки, двоспіральні фібули, шийні гривни, підвіски, пронизки). Крем’яні знаряддя: клиноподібні сокири, серпи, скребки, наконечники списів і стріл. Кам’яні вироби: розтиральники, зернотертки, абразиви, сокири з отворами. Кістяні вироби: знаряддя для обробки шкіри, проколки, прикраси.

Соціальна організація Соціальна структура базувалася на родопатріархальних відносинах із виділенням багатшої верхівки. В духовній культурі домінували культ предків, культ вогню та різні форми прикладного мистецтва.

Трансформація На фінальному етапі під впливом інших культур: Тшинецька культура трансформувалася в лужицьку культуру; Комарівська — в білогрудівську та ранню висоцьку культуру; Сосницька — в ранню милоградську культуру.

Галерея

Див. також Висоцька культура Дяківська культура Черняхівська культура Зрубна культурно-історична спільність Сабатинівська культура

Примітки

Джерела та література

С. Д. Лисенко. Тшинецьке культурне коло // Gardawski A. Plemiona kultury trzcinieckiej w Polsce. «Materiały Starożytne», 1959, t. 5 Swiesznikow I. Kultura komarowska. «Archeologia Polski» (Warszawa), 1967, t. 12 Florescu M. Probleme de la civilization de Costisa a la lumiere du sontago de Borlesti. «Dacia» (Bucureşti), 1970, vol. 14 Березанская С. С. Средний период бронзового века в Северной Украине. К., 1972 Dąbrowski J. Powiązania ziem polskich z terenami wschodnimi w epoce brązu. Wrocław, 1972 Miśkiewicz J. Kultura Trzciniecka. В кн.: Prahistoria ziem polskich, t. 3. Wrocław, 1978 Березанская С. С. Северная Украина в эпоху бронзы. К., 1982 Артеменко И. И. Сосницкая культура. Комаровская культура. Тшинецкая *Свешников И. К. Средний период бронзового века Прикарпатья и Волыни: Тшинецко-комаровская культура. В кн.: Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). К., 1990 Крывальцэвіч М. М. Помнікі тшцінецкага часу на поўдні Беларусі. «Гістарычна-археалагічны зборнік» (Мінск), 1995, № 6 Taras H. Kultura Trzciniecka w międzyrzeczu Wisły, Bugu i Sanu. Lublin, 1995 Cultura Costişa in contextul epocii bronzului din România. Piatra Neamţ, 2001 Лисенко С. Д. Середнє Подніпров'я за доби пізньої бронзи. «ЗНТШ», 2002, т. 244 Лакіза В. Л. Старажытнасці позняга неаліту і ранняга перыяду бронзавага веку Беларускага Панямоння. Мінск, 2008 Makarowicz P. Trzciniecki krągu kulturowy — wspólnota pogranicza Wschodu i Zachodu Europy. Poznań, 2010