Слобі́дка — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району (до 2020р. у Заліщицькому районі) Тернопільської області. Розташоване на річці Джурин, на заході району. До 2020 адміністративний центр Слобідківської сільської ради. Раніше називалося Слобідка Кошилівська.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор, черняхівської і давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1595. Колись це село мало назву Бинди поки не було спалене. А назву Слобідка взяла за часів Козачини, бо коли нападали татари люди ховалися в болота які були навколо річки Джурин і звідти відбивалися. 1636 Слобідка зазначена на карті військового інженера, картографа Г. Боплана.
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Язлівецького повіту Чортківського округу.
У 1867—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина).
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та ін. т-ва, кооператива.
У травні 1944 частково спалене. 1945 у Слобідці — повстанський госпіталь УПА.
Постановою Тернопільського облвиконкому від 16 січня 1946 р. виселялися зі своїх садиб усі мешканці села.Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945)
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
Населення Населення — 561 особа (2007).
Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 653 100,00 % Разом 653 100,00 %
Пам'ятки
дві церкви Святого Архістратига Михаїла (1882, кам'яна, реставрована 1992, ПЦУ; 1998, УГКЦ); капличка Матері Божої (поч. 19 ст.).
Пам'ятники Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, торговельний заклад.
Відомі люди Народилися народний оповідач-гуморист Т. Гринишин, громадський діяч у Бразилії М. Чайковський.
Працювали український диригент, композитор, педагог Василь Цалинюк (тут і помер), український археолог та історик Юрій Малєєв
Проживають літераторка Оксана Кишканюк. Галерея
Примітки
Література