Семакі́вці — село в Україні, у Матеївецькій сільській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
Історія Перша документальна згадка про Семаківці датується 1482 роком.
1848 року було скасовано панщину і у пам'ять про цю вікову дату мешканці села встановили Хрести – один на широкій вулиці, а другий на Надпрутській. Біля цих Хрестів за традицією молодь щороку 16 травня, аж до 1939 влаштовувала народні забави, гуляння.
У 1886 році через землі села була прокладена залізниця Львів-Чернівці, також була цісарська дорога, яка згодом, у 1950-их рр., стала асфальтованою автотрасою.
1885 року побудовано сучасну церкву св. Василія Великого належить до Івано-Франківської єпархії ПЦУ, настоятель митр. прот. Любомир Тетеря а дзвіниця ще давніша і є пам'яткою покутської дерев'яної архітектури 18 століття. В цей час у селі Семаківці була школа — 2-ох класна. Потім вона стала 4-ох класною.
У 1919—1939 рр. село знаходилось під владою Польщі. На цей період припадає поселення пані Кабатової, якою було зведено двір і канцелярію (нині клуб).
За антирадянську діяльність були розстріляні уродженці Семаковець Первусяк Юрій (21.11.1937НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК РЕПРЕСОВАНИХ) та Петро (29.01.1940НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК РЕПРЕСОВАНИХ) Івановичі.
В середині 1940-х років в Семаківцях зорганізувався колгосп «Нове життя», головою був Юзюк Костянтин. Семаківський колгосп був найбільшим у Коломийському районі та де-факто все село було сколективізованеАрхів ЦДВР (Львів), ф. 9, арк. 1-32. Копія. Машинопис..
В роки колективізації село масово страждало від голоду. На осінь 1947 року понад 50% селян зазнали сильного недоїдання, поширювалися хвороби та крадіжки. Ставлення населення до радянської влади загалом було ворожим.
У грудні 1946 року солдати червоної армії провели обшуки селом.
3 грудня 1946 року солдати з Семаковець примусово забирали домашніх тварин у жителів села Матеївці.
21 грудня 1946 року солдати з Семаковець примусово забирали будівельні матеріали у жителів села Ганнів.
17 квітня 1947 року спецгрупа МГБ під командуванням старшого лейтенанта Смолєна робила перешуки домівками людей.
20 квітня 1947 року спецгрупа МГБ з села Незвисько влаштовувала засідки, перевірки місцевості, обшуки господарств та намагалися спровокувати людей щоб вийти на зв'язок з підпільниками. Успіхів жодних.
В селі проти активних членів партії, комсомолу та колгоспу бойовики ОУН вчиняли каральні акції, в результаті чого вбито було 5 —8 осібВолощук М. Історія покутського села Замулинці. Київ, Аграрна наука, 2024. — С. 60—61..
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська99199.9%російська10.1%Усього992100%
Діяльність ОУН та УПА В Семаківцях існувало організаційне та збройне підпілля ОУН.
У жовтні 1944 року за Прутом біля Семаковець оперували сотні УПА імені Івана Богуна (сотенний Матвіїв Юліан Миколайович-«Недобитий») та «Сурма» (сотенний Гах Дмитро Миколайович-«Скуба»)ГДА СБУ, ф. 5, спр. 67443, т. 1, арк. 73-85. Оригінал. Рукопис.Літопис УПА. Нова серія том 15 «Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА».
24 травня 1947 року в Семаківцях боївка ОУН ліквідувала районну організаторку комсомолу Садовніченко ЛарисуГДА СБУ, ф. 13, спр. 376, т. 82, арк. 146-168. Оригінал. Машинопис..
12 вересня 1947 року рій УПА знищив станицю винищувального батальйону, унаслідок чого загинув 1 «стрибок», спалений колгосп та пограбована сільська рада. Повстанцями захоплений кулеметУкраїнська Повстанська Армія. Частина 2: Бойові дії УПА за 1943–1950 рр. — С. 264..
Один з останніх учасників збройного опору ОУН у Коломийському районі загинув у Семаківцях, це був Мельничук Петро Іванович-«Довбуш» (із села Перерив), охоронець кущового проводу ОУН.
Повстанці з Семаковець Бурак Роман Степанович (псевдо не відоме) 1924-†09.05.1945, член ОУН;
Волошенюк Степан Михайлович (псевдо не відоме) 1909-†17.05.1945, член ОУН;
Гарвасюк Іван Семенович («Щиглик») 1923-†10.06.1948, боєць УПА, станичний провідник ОУН села Семаківці;
Гоменко Марія Антонівна («Калинка») 1926-†????, станична провідниця ОУН;
Гоменко Софія Антонівна («Заграва») 1930-†????, членкиня молодіжної ОУН;
Гоменко Михайло Антонович («Яструб») 1928-†18.02.1946, боєць боївки ОУН, помічник станичного провідника ОУН;
Івасюк Марія Юріївна («Липа») 1915-†????, членкиня ОУН;
Квартюк Йосип Степанович (псевдо не відоме) 1919-†13.04.1942, член ОУН;
Луканюк Степан Іванович (псевдо не відоме) 1921-†????, член ОУН;
Мартинюк Параска Дмитрівна («Черемшина») 1926-†????, членкиня ОУН, постачальниця кущового проводу ОУН;
Михайло («Клим») ????-†1946, боєць боївки ОУН;
Мокрій Микола Юрійович (псевдо не відоме) 1912-†????, член ОУН;
Назарійчук Петро Григорович (псевдо не відоме) 1915-†????, член ОУН;
Наливайчук Іван Михайлович (псевдо не відоме) 1922-†????, член ОУН;
Первусяк Петро Іванович (псевдо не відоме) 1906-†29.01.1940, член ОУН?;
Савчук Микола Іванович (псевдо не відоме) 1904-†03.04.1945, постачальник кущового проводу ОУН;
Тупичка Василь Миколайович (псевдо не відоме) 1920-†????, член ОУН, фінансист кущового проводу ОУН;
Фаркушак Василь Іванович (псевдо не відоме) 1925-†08.05.1945, член ОУН;
Филип'юк Михайло Юрійович (псевдо не відоме) 1922-†05.05.1945, член ОУН;
Чобанюк Дмитро Михайлович (псевдо не відоме) 1921-†03.06.1941, член ОУН;
Чобанюк Йосип Михайлович (псевдо не відоме) 1909-†01.07.1955, член ОУН;
Юзюк Юрій Федорович («Морозенко») 1923-†1945, боєць УПА.
Уродженці Боєчко Василь Васильович — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України; Боєчко Федір Федорович — доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України; Гдичинський Богдан Петрович; Гоянюк Микола Федорович (1882-1953) — священник у селі Залуччя, контактував з ОУН та допомагав членам ОУН, у 1941 році освячував могили січових стрільців. Загинув у сибірських таборах; Наливайчук Дмитро Михайлович (1953-2016) — український радянський актор, телеведучий.
Примітки
Посилання