Заму́линці — село в Україні, у Матеївецькій сільській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
Назва Назва походить від річки Прут, яка тут часто розливалась, змінюючи русло і замулювала берег.
Географія Через село тече річка Рудка, ліва притока Пруту.
Історія
З початку існування
Замулинці — старе село, відоме з 1561 р. (за іншими даними, з 1604 р.).
Польська/Австрійська влада
У XVII—XVIII ст. село належало князям Яблоновським гербу Прус ІІІ. Зокрема, князь Юзеф Александер Яблоновський отримав від короля право доживоття на село для своєї другої дружини княжни Воронецької.
Наприкінці XVIII ст., після першого поділу Польщі, маєтності тут придбав львівський політик і адвокат Юзеф Дзешковський (Jozef Dzeirzkowski). Його племінник, публіцист і літератор та повний тезка Юзеф Дзешковський (1807—1865) жив у Замулинцях після листопадового повстання 1831 р.
У 1848 році по всій підавстрійській Україні в селах клали хрести в честь скасування кріпацтва (рабства) для українців, у Замулинцях також були встановлені хрести, але за радянської доби більшу частину з них знищили.
У селі діяли товариства «Січ» та «Сокіл».
Перша світова війна
15 вересня 1914 року в село прийшла російська імперська армія, але так само швидко Австрія відбила росіян, й ще так 2-3 рази село переходило під владу то росіян, то австрійців. Бойові дії у селі не відбувалися, але по-інший берег Пруту постійно було чутно постріли та вибухи. Селяни брали участь в війні, доєднювались до лав Українських Січових Стрільців. При відступі російської армії солдати спалили млин.
Нацистська окупація
Орієнтовно 27 червня-1 липня 1941 року Замулинці зайняли війська вермахту, які заїхали в село на мотоциклах.
30 червня 1941 року в Замулинцях особисто побував офіцер батальйону «Нахтіґаль» та командир УПА-Захід Олександр Луцький.
На місці теперішнього ФАПу був німецький поліцейський відділок.
Відновлення радянської окупації
Влітку 1944 року на територію села ввійшла червона армія, розпочалася мобілізація, був створений винищувальний батальйон-«стрибки».
Командиром станиці «стрибків» був Бойчук Михайло, уродженець села Дебеславці.
У 1945 році в рамках обміну населенням між Польщею та СРСР до Замулинець прибули українці з Перемишльщини.
У 1947 році в селі заснувався колгосп «Перемога», до котрого увійшло 30 одноосібних господарств, орної землі було 140га. Головою був Семенчук Матвій. Відносини між керівництвом та колгоспниками були дуже напруженимиАрхів ЦДВР (Львів), ф. 9, арк. 1-32. Копія. Машинопис..
Радянський терор 7 липня 1941 року по звинуваченню за зв'язки з ОУН та збором інформації про радянські військові об'єкти у місті Городенка (хоча жодних доказів нема) був розстріляний у Києві уродженець Замулинець Луканюк Дмитро ІллічНАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК РЕПРЕСОВАНИХАрхівна справа 15539-П. .
28 серпня 1945 року «стрибки» з командиром Бойчуком Михайлом пограбували господарство Дмитерка СтепанаАрхів ЦДВР (Львів), ф. 9, арк. 1-6. Оригінал. Машинопис. .
У грудні 1946 року гарнізон ЧА з села Хімчин перейшов на Замулинці, проводив перешуки, при цьому солдати знущались з селян та нищили майно (побиті господарі — Костюк Дмитро, Юзюк Петро, Селезінка Марія)ГДА СБУ, Ф 13, спр. 376, т. 82, арк. 108-119. Оригінал. Машинопис..
Діяльність ОУН та УПА У селі діяла станиця ОУН, яка входила до кущового проводу ОУН, Коломийського району, надрайону, округу ОУН.
З 1943 —1944 років в селі почали активізуватися бойові групи ОУН.
В серпні 1944 року через Замулинці проходив курінь УПА «Гайдамаки», курінний Гах Дмитро Миколайович-«Скуба».
У 1945—1947 роках на свята члени ОУН вивішували синьо-жовті стяги та розклеювали пропагандивні листівки.
Існувала криївкаВолощук М. Історія покутського села Замулинці. — Київ, Аграрна наука, 2024. — С. 83..
8 березня в середині 1940-х років невідомі вбили у лузі на території Замулинець 8 жінок. Існує 2 версії щодо цього випадку: діяльність Служби безпеки ОУН, або спецгруп НКВД-МГБ-МВДВолощук М. Історія покутського села Замулинці. — Київ: Аграрна наука, 2024. — С. 60—61..
21 вересня 1947 року боївка ОУН спалила колгоспЦей день в історії УПА — 21 вересня.
Згідно з польських джерел, українські націоналісти у квітні 1944 вбили у Замулинцях 15 поляків.
Спецгрупи НКВД-МГБ-МВД На 1946 рік відомо, що у Замулинцях та у сусідніх селах оперувала група Коломийського районного відділу УМВД під командою відділкового міліції Мироняка Павла. Складалася група з 10 осіб (не рахуючи командира); 2 співробітники МВД, решту завербовані «стрибки». За озброєння мала 2 кулемети Дехтярьова, 2 СВТ, кріси та автоматиГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 58. — Арк. 230-245. КОЛОМИЙСЬКА ОКРУГА ОУН: Літопис УПА. Нова серія. Том 26. С. 85.. Але найбільше всеж таки селом оперували солдати ЧА з гарнізонів та члени винищувального батальйонуГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 82. — Арк. 108-119.Там само. Арк 146-168.КОЛОМИЙСЬКА ОКРУГА ОУН: Літопис УПА. Нова серія. Том 25. С. 55—96—108..
Повстанці з Замулинець
Гуменюк Ганна Іванівна («Доля») 1926-†????, членкиня ОУН, зв'язкова ОУН;
Гуменюк Михайло Петрович (псевдо не відоме) 01.01.1924-†17.07.2012, референт пропаганди кущового проводу ОУН(?), боєць УНС, боєць СКВ;
Гуменюк Ілля Степанович (псевдо не відоме) 1921-†09.06.1943, член ОУН;
Докаль Катерина Дмитрівна («Зірка») 1926-†????, зв'язкова ОУН;
Дем'янчук Степан Петрович (псевдо не відоме) 1923-†????, член ОУН;
Жолобайло Микола Якович (псевдо не відоме) 1921-†????, член ОУН;
Лизанчук Михайло Йосипович (псевдо не відоме) 1918-†????, член ОУН;
Лизанчук Степан Олексійович (псевдо не відоме) 1919-†????, член ОУН.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
МоваКількістьВідсотокукраїнська97599.7 %російська10.10 %польська10.1 %румунська10.1 %Усього978100 %
Школа У 1875 році почала діяти школа, де навчалося 90 учнів.
У 1906 році школа стала двокласною, навчання велося українською мовою. Директором був Кукурудз.
Викладалися такі придмети: Обичаї; Пильність в читанню; В писанню; В язиці польськім; В язиці рускім (українським); Загальний поступ; В рахунках; В відомостях з історії і природи; В рисунках; В співі; В гімнастиці Зверхній порядок.
У 1920-х роках навчання велося польською.
За нацистскої окупації школа також діяла, з 1944 року школа стала семикласною, згодом восьмикласною. Церква Храм Перенесення мощей Св. Миколая 1839 р. — пам'ятка архітектури місцевого значення № 808. Настоятель — митр. прот. Василь Пятничук. У липні 2016 р. перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.
Уродженці села Лесюк Степан — селянин, політичний та громадський діяч Галичини середини XIX століття, посол до Австрійського парламенту 1848 року. Гуменюк Михайло Петрович — член ОУН, зв'язковий ОУН, вояк УНС та СКВ, репресований.
Джерела
ІСТОРІЯ ОСВІТИ СЕЛА ЗАМУЛИНЦІ.
Примітки