Премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці» — () — премія, метою якої є покращення позицій жінок у науці шляхом визнання досягнень видатних дослідників, що вносять вклад у науку.
Премія є результатом партнерства між французькою косметичною компанією L'Oréal та Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), і складає грошову винагороду у розмірі 100 000 доларів США на кожного лауреата.Kevin Friedl, "For Women in Science ", Seed Magazine, March 8, 2006
Щорічно міжнародне журі змінюється між біологічними і матеріалознавчими науками і обирає переможця з кожного з наступних регіонів: Африка і Близький Схід . Азіатсько-Тихоокеанський регіон Європа Латинська Америка і Карибський басейн Північна Америка (з 2000 р.)
У рамках цього ж партнерства надаються дворічні стипендії — Міжнародні стипендії ЮНЕСКО-L’Oréal 15 молодим дослідникам, що займаються перспективними дослідницькими проектами, сума яких складає 15 000 євро.
Історія конкурсу Ініціатива L'Oréal-UNESCO для жінок в науці розпочалася 1998 року. З цього року Фонд L'Oréal та ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) прагнули підтримати та визнати успішних дослідниць, заохочувати більш молодих жінок до наукової діяльності та допомагати їм після того, як їхня кар'єра отримала початковий розвиток.
Володарки премії Лауреати-1998 року:
Грейс Оладунні Тейлор Нігерія: за внесок в епідеміологію серцево-судинних захворювань в Африці Ю Мьон-хі (Південна Корея): за дослідження фолдинга білків і його зв'язку з захворюваннями людини Паскаль Коссар (Франція): за прояснення механізмів, завдяки яким патогенні бактерії руйнують імунний захист. Глорія Монтенегро (Чилі): за використання сучасної науки для захисту рослинних екосистем.
Лауреати-2000: Валері Мізрахі (Південна Африка): за внесок у боротьбу з туберкульозом та іншими інфекційними захворюваннями Цунеко Окадзакі (Японія): за відкриття молекулярного механізму напівбезперервної реплікації ДНК Маргарита Салас (Іспанія): за фундаментальний внесок у розуміння механізму реплікації ДНК Євгенія Марія дель Піно Вейнтімілла (Еквадор): за оригінальні дослідження деревних сумчастих жаб (англ. Amphignathodontidae) і зусилля по охороні природи Галапагоських островів Джоан Хорі (США): за прояснення механізмів реакції рослин на світло
Лауреати-2001: Адейніка Гледіс Фалузі (Нігерія): за молекулярно-генетичну ідентифікацію та класифікацію спадкових захворювань крові в Африці С'юзен Корі (Австралія): за внесок у розуміння генетичних основ лімфоми та інших онкологічних захворювань людини Енн Макларен (Велика Британія): за відкриття у галузі репродуктивної біології Майя Затц (Бразилія): за внесок у патологію, діагностику і лікування спадкових нервово-м'язових захворювань Джоан Штейтц (США): за відкриття структури малих РНК, їх біологічних функцій і ролі в розвитку захворювань
Лауреати-2002: Нагва Мегуід (Єгипет): за планомірні генетичні дослідження синдрому Дауна та інших неврологічних захворювань в середземноморському регіоні Індіра Нат (Індія): за фундаментальний внесок у патогенез, профілактику і лікування лепри Мері Озборн (Німеччина): за розвиток імунофлуоресцентної мікроскопії як методу дослідження структури цитоскелета Ана Марія Лопез-Коломе (Мексика): за відкриття молекулярних механізмів зору і можливих патологічних порушень в них Ширлі Тільгмен (Канада, США): за відкриття геномного імпринтингу і його ролі в ембріональному розвитку
Лауреати-2003: Карімат Аль-Сайед (Єгипет): за роботу в галузі дослідження росту кристалів, в тому числі ниркових каменів Фанхуа Лі (Китай): за відкриття нової техніки електронної мікроскопії Айш Ерзан (Туреччина): за теоретичну роботу в галузі побудови деревоподібних структур Маріана Вайсман (Аргентина): за теоретичні дослідження нових форм вуглецю Джоанна Левель Сенгерс (США): за експерименти з критичної опалесценції в рідинах
Лауреати-2004: Дженніфер Томсон (Південна Африка): за створення трансгенних рослин, стійких до вірусних інфекцій, посухи та інших факторів ризику Люсія Мендоза Превіато (Бразилія): за досягнення в розумінні, лікуванні та профілактиці хвороби Шагаса Филиппа Маррак (США): за опис ролі Т-лімфоцитів в імунній системі і відкриття суперантигенів Ненсі Іп (Китай): за відкриття у галузі молекулярного контролю росту, диференціювання і формування синапсів у нервовій системі Христина Петі (Франція): за дослідження генетичних дефектів, які ведуть до спадкової глухоти та інших порушень у функціонуванні сенсорних систем
Лауреати-2005: Зохра Бен Лахдар (Туніс): за експерименти і моделювання в галузі інфрачервоної спектроскопії та її застосування в медицині і дослідженні забруднення навколишнього середовища Йонедзава Фуміко (Японія): за піонерську теорію і комп'ютерне моделювання в області дослідження аморфних напівпровідників і рідких металів Домініка Ланжевін (Франція): за фундаментальні дослідження детергентів, емульсій і пін Беліта Койл (Бразилія): за інноваційні дослідження електронів в речовинах з неврегульованою структурою, таких як скло Міріам П. Шарачік (США): за важливі експерименти з електропровідності і переходів між металами та діелектриками
Лауреати-2006: Хабіба Бухамед Шаабуні (Туніс): за внесок у аналіз і профілактику спадкових захворювань Дженніфер Грейвс (Австралія): за вивчення еволюції геномів ссавців Христина ван Брукховен (Бельгія): за генетичні дослідження хвороби Альцгеймера та інших нейродегенеративних захворювань Естер Озорко (Мексика): за відкриття механізму інфікування амебами і способів контролю його в тропічних областях Памела Бйоркман (США): за відкриття того, як імунна система розпізнає мішені
Лауреати-2007: Аміна Гуріб-Факім (Маврикій): за дослідження і аналіз рослин Маврикія і їх біомедичне застосування Лігія Гаргалло (Чилі): за внесок в розуміння властивостей полімерів в розчинах Мілдред Дресселгауз (США): «За її дослідження матеріалів у твердому агрегатному стані, включаючи концептуалізацію створення вуглецевих нанотрубок.» Маргарет Брімбл (Нова Зеландія): за внесок у штучний синтез складних природних сполук, зокрема токсину молюсків Бірштейн Тетяна Максимівна (Росія): за внесок у розуміння форм, розмірів і руху великих молекул
Лауреати-2008: Ліхад Аль-Газалі (ОАЕ): за внесок в характеристику спадкових захворювань В. Наррі Кім (Південна Корея): за прояснення механізмів утворення молекул РНК нового класу, залучених в регуляцію експресії генів Ада Йонат (Ізраїль): за дослідження структури апарату біосинтезу білка і придушення його роботи під дією антибіотиків Ана Белен Ельгойен (Аргентина): за внесок у розуміння молекулярних основ слуху Елізабет Блекберн (США): за відкриття природи і способів підтримки структур на кінцях хромосом і їх ролі в розвитку раку і старінні
Лауреати-2009: Тебелло Нёконг (Африка та арабські держави): за роботу з використання світла для лікування раку та очищення навколишнього середовища Акіко Кобаясі (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за внесок у розвиток молекулярних провідників, розробку та синтез однокомпонентного молекулярного металу. Афіна М. Дональд (Європа): за роботу у галузі фізики сипучих матеріалів, від цементу до крохмалю. Беатріс Барбуа (Латинська Америка): за вивчення хімічного складу старих зірок і його значення для формування і еволюції галактик. Євгенія Кумачова (Канада): за дослідження фундаментальних і прикладних властивостей полімерів, включаючи створення концепції і розробку нових матеріалів.
Лауреати-2010: Рашіка Ель Ріді (Африка та арабські держави): за дослідження в напрямку створення вакцини проти шистосомозів Лурдес Д. Круз (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за відкриття токсинів морських равликів, які можуть використовуватися як знеболюючі засоби і як фармакологічні проби для дослідження функціонування мозку Анн Дежан-Ассема (Європа): за прояснення молекулярних і клітинних механізмів, що лежать в основі розвитку певних типів злоякісних новоутворень людини Алехандра Браво (Латинська Америка): за дослідження механізму дії бактеріального токсину, який може використовуватися як відносно безпечний для навколишнього середовища інсектицид. Елейн Фукс (Північна Америка): за відкриття стовбурових клітин шкіри і ключових процесів розвитку, підтримки і відновлення шкіри
Лауреати-2011: Файза Мохаммед Аль-Харафі (Африка та арабські держави): за значний внесок в електрохімію і особливо в дослідження корозії і каталізу Вівіан Вінг-Вах Ям (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за дослідження в області фотоелектронних матеріалів і розробку інноваційних методів у використанні сонячної енергії. Анн Л'Юїльє (Європа): за роботи зі створення надшвидкої камери для реєстрації подій тривалістю в аттосекунди (витримка в одну мільярдну частку секунди). Сільвія Торрес-Пеімберт, (Латинська Америка): за фундаментальний внесок у дослідження туманностей, які привели до кращого розуміння хімічної еволюції галактик і Всесвіту Джилліан Бенфілд (Північна Америка): за дослідження у галузі поведінки бактерій і матеріалів в екстремальних умовах, що можуть існувати на Землі і в навколишньому середовищі.
Лауреати-2012: Джілл Феррант (Африка та арабські держави): за прояснення механізмів, завдяки яким рослини долають умови посухи Інгрід Шеффер (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за ідентифікацію генів, залучених до деяких форм епілепсії Френсіс Ешкрофт (Європа): за відкриття АТФ-чутливого калієвого каналу, який зв'язує метаболізм глюкози і секрецію інсуліну, і його ролі в неонатальному цукровому діабеті Сусана Лопес (Латинська Америка): за прояснення механізму ротавірусної інфекції Бонні Басслер (Північна Америка): за відкриття хімічних сигналів і механізмів, які бактерії використовують для комунікації і координації групової поведінки
Лауреати-2013
Франциска Ннека Океке (Африка та арабські держави): «за значний внесок у розуміння щоденних коливань іонних струмів у верхніх шарах атмосфери, які можуть сприяти нашому розумінню зміни клімату». Рейко Курода («Азіатсько-Тихоокеанський регіон»): «за відкриття функціонально важливої різниці між енантіомерами, що знайшла широке застосування, включаючи дослідження нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера». Пратібха Гай (Європа): «за модифікацію електронного мікроскопа, що дозволяє спостерігати хімічні реакції, які відбуваються на поверхневих атомах каталізаторів, і допоможуть вченим у розробці нових лікарських засобів або нових джерел енергії». Марсія Барбоза (Латинська Америка): «за відкриття властивостей води, які можуть призвести до кращого розуміння природи землетрусів та згортання білків, що важливо для лікування захворювань». Дебора С. Джин (Північна Америка): «за відкриття охолоджених молекул, які дали можливість спостерігати хімічні реакції у повільному темпі, що може сприяти подальшому розумінню молекулярних процесів, які важливі для медицини або нових джерел енергії».
Лауреати-2014
Сегенет Келему (Африка і арабські держави) Кайо-Інаба (Азіатсько-Тихоокеанський регіон) Бріджит Кіффер (Європа) «за дослідження механізмів мозку, що беруть участь у больових процесах, психічних захворюваннях та наркозалежності» Сесілія Бузат (Аргентина) «за внесок у наше розуміння того, як клітини мозку спілкуються між собою і з м'язами» Лорі Глімчер (Північна Америка)
Лауреати-2015
Раджа Черкауі Ель Мурлі (Африка та арабські держави): «За ключовий внесок у одне з найбільших відкриттів у фізиці: доказ існування бозона Хіггса, частинки, відповідальної за створення маси у Всесвіті». Се Ї (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): «За значний внесок у неорганічну сольвотермічну нанохімію твердого тіла, особливо нетрадиційні напівпровідникові матеріали і графеноподібні структури». Керол Робінсон (Європа): «За новаторські роботи у макромолекулярній мас-спектрометрії та структурній біології шляхом дослідження структури і реакційної здатності окремих білків і білкових комплексів, включаючи мембранні білки».