Ромаші́вка — село в Україні, у Білобожницькій сільській територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Ромашівської сільської ради.
Розташування
Розташоване за 20 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної станції Джурин.
Назва Щодо походження назви села відомо кілька леґенд. Одна з них говорить, що поселення було розташоване в іншому місці, на так званому «куті», й у давнину називалося Палатівка. Під час нападу татар поселення було повністю пограбоване й спалене, загинуло багато козаків і ворогів. На місці захоронення полеглих насипано могили. Могилу козаків місцеві жителі відновили в 1990-х роках. Після тієї битви люди почали селитися на новому місці — де нині розташована Ромашівка. За іншою версією, від імені Рома, Романія, пестливе — Ромашка. Першим забудовником на нових землях був Грамуш. Від цього прізвища і пішла назва Грамушівка. За Польщі село перейменували на Ромашівку, про це свідчать таблички, написані польською мовою, що ще збереглися на старих будинках.
Історія
Перша писемна згадка — 1763 року.
Відоме від XVII століття.
17 грудня 1774 року в селі перебував Микола Василь Потоцький.
1785 року — в селі мешкало 481 особа.
У XVIII сторіччі з Бучача пролягав «Ромашівський гостинець»S. Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s.— S. 144. .
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Буданівського повііту Чортківського округу.
В другій половині XIX століття дідичами були барони Гейделі з Ромашівки.
У середині XIX століття велика земельна власність належала Миколі Подлевському; 1902 р. — Людвику Цінському.
У селі у 1900 році мешкало 1252 особи, 1910 — 1334 особи, 1921 — 1180 осіб, 1931 — 1270 осіб; 1921 року — 222 домоволодінь, 1931 — 287 домоволодінь. За Австро-Угорщини працювали 2-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 3-класна.
Під час першої світової війни був призваний у 1914 році до австрійської армії Іван Матвійчук, який згодом належав до ОУН.
У одній із сільських хат квартирував онук Варфоломія — троюрідного брата і свояка (був одружений з сестрою) Тараса Шевченка. Ця гілка родоводу мала прізвище також Шевченко і мешкала в Корсуні, звідки й пішов на війну онук Варфоломія. Є перекази про те, що в хаті навколо цього внука збиралися люди і слухали розповіді про прапрадіда Тараса. У селі донині переконані в тому, що саме за просвітництво москалі замордували Шевченкового однокровця, якого нібито ненароком убив під час чищення зброї, солдат-однополчанин; похований на місцевому цвинтарі. Після Другої світової війни останки чернігівських солдатів, за переказами старожилів перезахоронені на батьківщині. Тому невідомо, чи збереглася ця могила.
1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Косів Чортківського повіту.
1938 року — польська поліція заарештувала за приналежність до ОУН жителів Ромашівки Михайла Музичку та Степана Онищука.
Після встановлення радянської влади, у жовтні 1939 року енкаведисти заарештували колишнього голову філії товариства «Просвіта» Івана Грицика; подальша його доля невідома.
Від жовтня 1939 року. до березня 1941 року енкаведисти заарештували і стратили в Чортківській тюрмі 20 мешканців села: Марію Адамик, Степана Бартківа, Івана та Михайла Ваврових, Івана Грищука, Ксенію Концограду, Андрія Маланчука, Михайла Музичку, Павла Обнявку, Степана Онищука, Павла Семирозума, Павла Шуйка та інших.
20—21 липня 1941 року — розстріляли 8 людей з 22 в місті Умані на Черкащині Стефана Бартківа, Івана Вавріва, Михайла Гайового, Захарія Когута, Михайла Кільчицького, Павла Маланчука, Романа Матвійчука, Павла Обнявку.
В УПА воювали Семен Довбенко, Михайло Маланчук, Михайло Музичка, Марія Штепа та інші місцеві жителі; у дивізії «Галичина» — Микола Кіндяк (нар. 1922).
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 43 мешканці Ромашівки:
Микола Біланик (нар. 1922), Павло Дмитрів (нар. 1909), Григорій Жарук (нар. 1900), Степан Ільчишин (нар. 1910), Микола Камаш (нар. 1910), Степан Кільчицький (нар. 1909), Микола Кіндяк (нар. 1906), Степан Концеграда (нар. 1909), Михайло Коробій (нар. 1910), Іван Маланчук (нар. 1909), Павло Маланчук (нар. 1921), Степан Маланчук (нар. 1913), Павло Марків (нар. 1908), Ілько Матвійчук (нар. 1910). </div>
З 4 вересня 2015 року Ромашівка належить до Білобожницької сільської громади.
У 2006 році вийшла книга Марії Штепи «Терновий вінок Ромашівки»Марія Штепа Терновий вінок Ромашівки. — Тернопіль: Збруч. — 2006. — 178 с..
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» про Марію Штепу (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого відбувся у жовтні 2021 рокуЛякуш Т. У Чорткові знову знімають кіно — стрічка про легендарну «Тополю» // Чортків.City. — 2021. — 20 травня..
Релігія церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (ПЦУ, 1902, реставрована 2002).
Пам'ятники У 2003 році насипано символічну могилу односельцям, яких закатували радянські каральні органи.
Споруджено: пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971);
Встановлено: пам'ятний хрест Борцям за волю України (1991);А у 2023 покладено і посвячено новий хрест
Населення Чисельність населення, чол. 1900 1910 1921 1931 2014 2018 1252 1334 1180 1270 613 550
Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 700 99,86 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 1 (0,14 %). 1 0,14 % Разом 701 100,00 %
Соціальна сфера, господарство Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Братство тверезості» та інших.
Нині працюють дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Ромашівське», ПСП «Захід-Агро», ТзОВ «Старр ЛТД», ПАП «Ясени», ПАП «Промінь», торгові заклади. школа Ромашівського НВК I-II ступенів, стадіон.
Відомі люди Народилися Габруський Любомир Миколайович (нар. 1972) — український журналіст, редактор, громадський діяч; Наталя Лазука (нар. 1978) — українська журналістка; Павло Лосик (нар. 1956) — український правник, ґенерал-майор внутрішньої служби; Микола Михалевич (1843—1922) — український священник, популяризатор бджільництва, громадський діяч; Петро Онищук (1993—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війниІноземцева, Ю. Без тата залишились двоє діток. На Чортківщині прощаються із захисником Петром Онищуком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 21 липня.; Марія Штепа (1929—2020) — учасниця національно-визвольних змагань. Михайло Давибіда(1893-1956) - поручник УГА,гауптштурмфюрер (сотник) дивізії СС Галичина
Примітки
Джерела
У Білобожницькій громаді відзнято й презентовано в YouTube три сюжети про волонтерську місію
Бо ми на рідній землі [Текст] : [спогади про село Ромашівку, його мешканців, громадське життя] / М. Штепа // Вільне життя плюс. — 2016. — № 88 (11 лист.). — С. 2. Все менше залишається справжніх Героїв [Текст] : [пам'яті М. Штепи] / ред. газ. "Свобода" // Свобода плюс Тернопільщина. — 2020. — № 35 (3 черв.). — С. 5 : фот. ЇЇ благання - не забувати минуле [Текст] / Г. Курчак // Вільне життя плюс. — 2018. — № 22 (21 берез.). — С. 5. Коли день із зернини зорі починається. [Текст] : [про ПП "Агро-Спектр" та його керівника М. Горбаль] / А. Блаженко // Голос народу. — 2015. — № 44 (13 листоп.). — С. 1, 7. Марія. Жива УПА [Текст] : [презентація у с. Мазурівка Білобожницької тг. фільму про учасницю нац.-визвольних змагань М. Штепу] / М. Головацька // Вільне життя плюс. — 2021. — № 93 (24 листоп.). — С. 12. — (Презентація фільму). Музей у ... туалеті [Текст] : [про події літа 1941 р. у Ромашівці] / М. Штепа // Вільне життя плюс. — 2019. — № 101 (18 груд.). — С. 5 : фот. — (Минувшина). На Донеччині загинув уродженець Чортківського району старший солдат Онищук Петро [Текст] // Голос народу. — 2022. — № 29 (20 лип.). — С. 2 : фот. Основоположник розумного пасічництва. Микола Михалевич (1843-1922) [Текст] / О. Мандзюк // На бджолиному крилі / О. Мандзюк. — Тернопіль, 2020. — С. 76-80 : фот. Престольний празник в Ромашівці [Текст] : [історичні відомості про православний храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього] // Свобода плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 74 (6 жовт.). — С. 3 : фот. "Родом" з 1930-го [Текст] : [на фото - склад "Просвіти" з с. Ромашівка Чорків. р-ну 1930 р.] / А. Блаженко // Голос народу. — 2016. — № 40 (30 верес.). — С. 5. У Ромашівці є могила племінника Т. Шевченка [Текст] / Я. Свистун // Чортківський вісник. — 2009. — С. 4. Тендерівка й Угельче: втіха та прикрощі [Текст] : [про села Ромашівка і Бичківці Чортків. р-ну] / А. Блаженко // Голос народу. — 2016. — № 26 (1 лип.). — С. 6-7. "Хай знають, як ми вмирали..." [Текст] : [розмова із зв'язковою Служби безпеки УПА, репресованою] / М. Штепа ; вела В. Перун // Реабілітовані історією.Тернопільська область / обл. редкол.: О. Г. Бажан, А. П. Грицишин, П. Я. Гудима [та ін.]. — Тернопіль, 2018. — Кн. 5. — С. 47-51. 100-літній ювілей Ганни Музички [Текст] / А. Баран // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 11 (13 берез.). — С. 8 : фот. . — S. 733.
Посилання
Ставки Ромашівки / сайт Чортківської РДА Освячення престолу в храмі с. Ромашівка Ромашівка → Історична довідка" Марія" трейлер до фільму Слід Кобзаря у Ромашівці