Бі́лий Поті́к — село в Україні, у Білобожницькій сільській територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Назва Про походження назви села розповідає така леґенда. У невеликому поселенні біля річки жив юнак, який одного разу побачив вродливу дівчину, у руках котрої був глечик із молоком. Хлопець захотів будь-що познайомитися з красунею. Ступивши на кладку та відчувши на собі погляд юнака, дівчина від несподіванки похитнулась і розлила молоко. Водне плесо відразу ж набуло молочного кольору. Відтоді ця місцина називається Білий Потік.

Географія Розташоване на берегах річки Білий Потік (Біла; права притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Територія — 1,21 кв. км. Дворів — 96.

Клімат Білий Потік знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія Археологічні пам'ятки Поблизу Білого Потоку виявлено залишки поселення трипільської та могильник комарівсько-тшинецької культур.

У 2021 році поблизу села знайшли поховання приблизно ІІІ тисячоліття до нашої ери.

Перша письмова згадка — 1564 р.

Поселення трипільської культури виявлене в урочищі «За городами» 1925 року Юзефом Костшевським під час розкопок могильника комарівської культуриKostrzewski J. Z badań nad osadnictwem wczesnej i środkowej epoki brązowej na zemiach polskich // PA. — Poznan, 1925. -T. II. — S. 9.. Ю. Костшевський дослідив залишки трьох наземних будівель. Виявив кераміку з розписом чорною фарбою по червонуватому ангобу. Матеріали з розкопок зберігаються в Познанському археологічному музеї (Польща) та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1975 археологічну розвідку провів Ігор ГеретаМ. Ю. Відейко Білий Потік // Енциклопедія Трипільської культури, том ІІ.

Перші згадки Село згадується у грамоті 16 серпня (25 серпня за новим стилем) 1442 року серед шести сіл Теребовельського повіту над річкою Серет, які король Владислав надає Міхалу «Мужилу» Бучацькому.

Згадується 19 серпня 1448 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.182, № 2079a . Шляхтич Скарбко із Возників (Skarbko de Wozniki) своє село Білопотік (Bialopothok), що розташоване в Теребовлянському повіті, продав Міхалу Мужилу з Бучача, снятинському старості (Michaeli alias Muzilo de Buczą [cz Sniathi] nensi Capteo) за сто гривень.

XIX століття З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Буданівського повііту Чортківського округу.

XX століття За статистикою, у селі: 1900 р. — 1211 жителів, 1910—1259, 1921—1152, 1931—1167 жителів; 1921 р. — 204, 1931—239 дворів.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Білобожниця.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 24 жителі Білого Потоку:

Франц Бутра (нар. 1906), Франц Віцентович (нар. 1911), Франко Гібчинський (нар. 1911). Віцентій Затильний (нар. 1909), Владислав Затильний (нар. 1909), Гнат Затильний (нар. 1906), Домінко Затильний (нар. 1908), Людвіг Затильний (нар. 1905), Микола Захаревич (нар. 1897), Іван Івашків (нар. 1922), Томаш Киливник (нар. 1909), Ян Киливник (нар. 1912), Станіслав Ковалик (нар. 1925), Михайло Кравчинський (нар. 1922), Дмитро Крамарчук (нар. 1910). </div>

З 4 вересня 2015 року належать до Білобожницької сільської громади. До цього було підпорядковане колишній Ридодубівській сільській раді.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Релігія церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ, 1805 р.; кам'яна); костел Матері Божої Ченстоховської (1933 р.; мурований із червоного каменю).

У селі є капличка св. Покрови (мурована; 1989).

Пам'ятники Споруджено: пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.

Населення Чисельність населення, чол. 1900 1910 1921 1931 2014 2018 1211 1259 1152 1167 275 262

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 306 99,67 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 1 (0,33 %). 1 0,33 % Разом 307 100,00 %

Соціальна сфера За Австро-Угорщини і за Польщі функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.

До 1939 р. діяла філія товариства «Просвіта», кооператива.

У вересні 2013 р. призупинено діяльність ЗОШ I ступеня. Нині працюють ФАП, Будинок культури.

Відомі люди Народилися Довбенько Олександр Борисович(1998—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни. Іван Зюбрак (?—1923) — громадський діяч (Канада); Василь-Яків Капустинський (1998—2023) — український військовослужбовець, актор, громадський діяч, учасник російсько-української війни. Михайло Коцулим (1886—1962) — один із українських першопоселенців у Канаді, просвітянський діяч.

Світлини

Примітки

Джерела

Для талантів Білого Потоку [Текст] : у День матері, 14 трав., в с. Білий Потік Білобожницької громади на Чортківщині відчинив свої двері після масштабної реконструкції сільський клуб / Л. Габруський // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2023. — № 20 (24 трав.). — С. 1 : фот. На Тернопільщині виявили кам'яний саркофаг, вік якого може сягати близько 5 тисяч років [Текст] / Ю. Томчишин // Наш день [Текст]. — 2021. — № 14 (14-20 квіт.). — С. 3 : фот. Назавжди 25 : У Білому Потоці провели в останню путь молодого воїна [Текст] / Л. Габруський // Голос народу. — 2023. — № 28 (12 лип.). — С. 1, 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!). Невтамовний біль впереміж з гордістю [Текст] / Г. Сенчук // Голос народу. — 2025. — № 35 (27 серп.). — С. 5 : фот. Поблизу Білого Потока виявлено поховання ІІІ тисячоліття до нашої ери [Текст] : [за матеріалами розмови із дир. обл. центру охорони та наук. досліджень пам'яток культурної спадщини М. Ягодинською] / М. Огородник // Голос народу [Текст]. — 2021. — № 15 (15 квіт.). — С. 5 : фот. У загиблого воїна з Білого Потока Довбенька Олександра народилася донечка [Текст] // Голос народу. — 2024. — № 11 (13 берез.). — С. 2 : фот. Служив сапером на Запоріжжі [Текст] // Нова Тернопільська газета. — 2023. — № 24 (12-18 лип.). — С. 3 : фот. — (Світла пам'ять Героям Тернопільщини). . — S. 199.

Посилання У Тернопільській області знайшли саркофаг віком п'ять тисяч років

А село Білий Потік на Чортківщині – вже не просто біляве: воно й посвітлішало, і стало барвистіше

Бі́лий Поті́к

Білий Потік.Костел Матері Божої Ченстоховської (1927-1933)