База́р — село в Україні, у Білобожницькій сільській територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Назва Село вперше згадується у XVI століття під назвою Митниця, згодом — Базар (від 1632 року). Точна дата заснування села невідома. Фахівці припускають, що поселення могло виникнути ще в додержавний період слов'ян.

За переказами, на горішньому фільварку існувала фортеця, у якій жителі села ховалися від ворогів. З одного боку її захищали непрохідні болота та зарості трав, звідки, ймовірно, й походить назва «Травна»; з іншого — між Буряківкою і Базаром уздовж берегів річки Джурин простягалися «Ставища». Колись там були стави, які після знищення навколишніх лісів зникли, так само як і став біля Червоної криниці.

Розташування Розташоване на берегах річки Джурин (ліва притока Дністра), за 27 км від районного центру та 11 км від найближчої залізничної станції Джурин.

Територія — 3,22 кв. км. Дворів — 303.

Історія

Давні часи Розкопки, якій у 1912 р. провів чеський спеціаліст доктор Гадачек, через свою незавершеність остаточної відповіді про час виникнення села не дали.

У княжі часи (X—XI століття) тут уже існувало поселення. Про це свідчать могильники, розкопані у 1926 р.

В одному з них знайдено римські монети, а в другому — поховання у кам'яних домовинах воїнів, одягнених у кольчуги з мечами, що є свідченням високого статусу загиблих. Тоді ж знайдені артефакти було вивезено до музею у Кракові (Польща), подальша їх доля невідома.

Середньовіччя В 1785 р. у селі проживали 634 українців і 75 поляків.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Язлівецького повіту Чортківського округу.

XX століття Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Марії Богуцькій.

За статистикою, у селі 1900 р. — 2009 жителів, 1910—2059, 1921—1714, 1931—2166 жителів; у 1921 р. — 352, 1931—482 двори.

Перед Першою світовою війною у Базарі римо-католиків — 8 відсотків мешканців села, за Польщі тут заснували колонію з 40 дворів.

У 1918 р. комісар села — Олекса Гулей, 1919 р. — Ілько Кащук.

Функціонувала філія Львівського товариства охорони військових могил (керівник Данило Мотуз), на обліку в якій було 60 могил.

Під час пацифікації (1930) польські улани знищили кооперативу та побили деяких жителів.

Після приходу у 1939 р. радянської влади всіх колоністів із села виселили у Сибір.

Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС розстріляли мешканців села Івана та Степана Мазурів.

В Уманській тюрмі на Черкащині — Василя Барана, Івана Боднара, Івана Дудку, Григорія Кріля.

Під час німецької окупації жителя села Петра Матвіїва замордували у нацистському концтаборі Освенцим.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 129 осіб села Базар:

Іван Андріящук (нар. 1918), Іван Андрусик (нар. 1912), Іван Баран (нар. 1923), Максим Баран (нар. 1896), Михайло Баран(нар. 1910), Онуфрій Баран (нар. 1904), Петро Баран (нар. 1913), Степан Баран (нар. 1908), Федір Баран (нар. 1908), Василь Бариський (нар. 1912), Микола Бариський (нар. 1914), Іван Бобовський (нар. 1918), Василь Боднар (нар. 1907), Євстахій Божаківський (нар. 1912), Василь Боровський (нар. 1908), Данило Босяк (нар. 1908) </div>

За роки комуністичного режиму репресовано та вбито 114 місцевих мешканців, з них члени ОУН і УПА:

Василь Андрусик, Михайло Баб'юх, Іван Васильович Баран, Іван Якович Баран, Іван Боднар, Олекса Букалюк, Василь Голик, Микола Деременда, Микола Дивоняк, Микола Дріль, Василь Ільницький, Михайло Ільницький, Василь Кріль, Данило Мазур, Іван Мазур, Микола Мазур, Петро Матвіїв, Василь Паламарчук, Василь Смітюк, Михайло Смітюх, Іван Сенюк, Микола Стефанишин, Василь Тивоняк, Іван Тивоняк, Марія Тивоняк, Дмитро Трубчак, Данило Чекалюк, Микола Червоняк, Олекса Шевчук. </div>

З 26 листопада 2020 року Базар належить до Білобожницької сільської громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Освіта За Австро-Угорщини діяли: 2-класна школа з українською мовою навчання і польською як предметом, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна) школа.

Нині діє Базарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.Базарська школа

Релігія церква Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ; кам'яна; 1990) У селі є капличка (1995).

Пам'ятки «Червона криниця» (0,42 га) — п'ять джерел, що витікають із-під пластів червоного пісковику, (одна із версій походження назви джерел) У 1995 році споруджено каплицю, два фонтани, один з яких — з «фігурою» Івана Хрестителя, джерела мають лікувальні властивості і отримали статус гідрологічної пам'ятки природи.

У 1992 р. насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Споруджено: відновлена скульптура Архістратига Михаїла (2012), знищену за більшовицької влади. пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1976); встановлено хрест на честь битви австрійської армії (в якій воювали місцеві жителі) з французами (1815); хрест на честь скасування панщини (1848); пам'ятник Борцям за волю України (встановлений 1936, зруйнований 1944, відновлений 2012); «фігура» Івана Хрестителя.

Населення Чисельність населення, чол. 1900 1910 1921 1931 2014 2018 2009 2059 1714 2166 779 718

Соціальна сфера, господарство У 1885 р. засновано читальню «Просвіти» з бібліотекою, спортивно-рухове молодіжне товариство «Січ», згодом «Сокіл», у якого був малиновий прапор, що зберігали в церкві.

В 1924 р. зведено читальню «Просвіти», функціонували бібліотека, аматорський драматичний гурток, мішаний хор, духовий оркестр.

Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Союз Українок», «Рідна школа», «Сільський господар» Також діяли кредитна спілка «Поміч», кооператив «Громада», молочарня.

У 1935 році в читальні «Просвіти» театр Романа Войтовича поставив п'єсу «У кігтях ГПУ».

В селі працювали: цегельня, що належала до «Кулко рольніче»(), «Дом Людови» (), два млини, приватна олійня.

У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив свою діяльність у 1948 р.

Після війни у селі відновив роботу колгосп, також розвивалися рільництво і тваринництво, закладені фруктові сади, працювали млин та цегельний завод. При клубі діяв хор, який з успіхом виступав у Чорткові, Тернополі, Львові, Чернівцях.

Нині працюють: будинок культури, бібліотека, дитячий садок, відділення пошти, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, три заклади торгівлі, цегельний завод, млин, футбольна команда «Галичина», стадіон.

Населення Чисельність населення, чол. 2018 718Чортківської РДА на інформаційний запит № 01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит № 01-1026 від 9 липня 2018 року

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 987 99,30 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 6 (0,60 %),Інша мова — 1 (0,10 %). 7 0,70 % Разом 994 100,00 %

Особливості місцевої говірки У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського регіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Базарі:

бачавно (держак батога), бурачанка (гичка буряків), варовитий (ледачий), в'єз (поперечка в санях, що з'єднує копила), вобманник (ошуканець), вучкур (очкур), єглиця (поперечна планка в бороні), жабрин (жабуриння), зизовокий (косоокий), змолоцик (молотник), ковбан (колода, на якій рубають дрова), лейбик (короткий жакет), лиґати (ковтати), пасклинь (клин коси), пила-трачка (пилка, якою ріжуть колоди на дошки), пінка (польова мурашка), посмич (передня перекладина в бороні), рикати (ревіти, про корову), рожен (держак мітли), санка (полоз у санях), сорокатий (рябий), трачовинє (тирса), фасолєнка (бадилля квасолі; також місце, де росла квасоля), форштекіль (деталь воза), хабуз (хмиз), цукрівка (сорт квасолі), шпроц (рогатка). </div>

Відомі люди Тома Баревич — посол РайхсратуBarewicz (Thomas) // Biografische Skizzen / Reichsraths-Almanach für die Session 1867. — Prag, 1867. — S. 87. русинського (українського) походження, директор гімназій у Дрогобичі та Самборі, не терпів усього українськогоZmarli // Kurjer Lwowski. — 1894. — № 187 (8 lipca). — S. 3. ; Боднар Надія — українська художниця; Володимир Маланчук (1904—1990) — єпископ УГКЦ, перший апостольський екзарх для українців греко-католиків у Франції (1960—1982), редемпторист; Іван Тивоняк (1905—1990) — громадський діяч; Ганна Тиховліс (нар. 1955) — правник, літератор, громадська діячка. Василь Махно (нар. 1964 у Чорткові, мешканець Нью-Йорка з 2000 р.), — плодовитий український письменник, громадський діяч, кандидат наук. Любомир Царик (народжений у 1955 році, навчався та проживав у с. Базар., мешканець м. Тернополя) — науковець, громадський діяч, доктор наук; Шевчук Михайло (1992—2025) — український військовик, учасник російсько-української війни.

У літературі Про село видано книги: «Погляд крізь сльози і ґрати» видав (1997) І. Гулей. І. І. Гулей та М. Мотуз випустили книгу «Базар: історія села — травинка, що пробилася крізь бетон» (2005).

Примітки

Джерела

Митниця у Базар переросла [Текст]: [соц.-екон. розвиток с. Базар] / М. Шот // Вільне життя плюс. — 2011. — № 36 (11 трав.). — С. 6. Художниця Надія Боднар: гілка з України на французькій землі [Текст]: [уродженка с. Базар Н. Боднар експонує свої картини у французьському місті Перпіньяні] / А. Блаженко // Голос народу. — 2024. — № 26 (26 черв.). — С. 5 : фот. — (Нашого цвіту по всьому світу). Про театр Романа Войтовича і п'єсу «У кігтях ГПУ» [Текст]: [краєзнав. дослідження про театр, який у 1935 р. виступав в читальні «Просвіти» с. Базар] // Вільне життя плюс. — 2018. — № 74 (26 верес.). — С. 7 : іл. — (До 150-річчя «Просвіти»). Так було: [історія с. Базар Тернопіл. обл.] / Дмитро Терлецький. — Дрогобич (Львів. обл.): Посвіт, 2012. — 75 с. : іл., портр. ; 21 см. — 100 пр. — ISBN 978-966-2763-17-1

Посилання

За місяць планують завершити ремонт дороги «Джурин-Базар» «Ідентифікація Барни», або як лже-турки зі Львова, без тендеру та на нерозмитненій техніці, «нак….лали» асфальту на 15 мільйонів // Народне слово Турки ремонтують дорогу «Джурин-Базар».