Во́льфґанґ Борхе́рт (; 20 травня 1921, Гамбург — 20 листопада 1947, Базель) — німецький письменник, один з найвідоміших авторів у німецькій літературі "епохи руїн" (Trümmerliteratur), (період з 1945 до 1950).
Найвизначніший твір — п'єса «На вулиці, перед зачиненими дверима» (1947) — про долю німецької молоді, скаліченої нацизмом і війною. Борхерт писав також вірші, новели й антимілітаристські оповідання-відозви.
Життєпис
Народився у Гамбурзі у родині вчителя та письменниці Ґерти Борхерт. Борхерт почав писати вірші та прозу ще підлітком, але спочатку не хотів становитися письменником, як його мати, яка писала книжки нижньонімецькою, бо мріяв про кар'єру актора після того, як у 1937 році побачив «Гамлета» у театрі "Thalia". У березні 1941 року він закінчив навчання на актора і встиг попрацювати за фахом упродовж трьох місяців у театрі Люнебурга, після чого був насильно відправлений на фронт.
Перший раз проблеми з владою в Борхерта виникли в 1940 році, коли його заарештувало гестапо. Тоді його звинуватили в тому, що його вірші нібито вихваляють гомосексуальність, і протримали у в'язниці протягом ночі, але потім звільнили. Сучасники розповідали, що родина Борхертів перебувала під наглядом ще починаючи з 1934 року, бо ані Вольфганґ, ані його мати не приховували свого негативного ставлення до націонал-соціалістів.
Твори
На вулиці, перед зачиненими дверима (Draußen vor der Tür), п'єса, 1947
Див. також 39540 Борхерт — астероїд, названий на честь письменника.
Примітки
Джерела Internationale Wolfgang-Borchert-Gesellschaft
Посилання