Кали́нівщина — село в Україні, у Білобожницькій сільській територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області. Було підпорядковане Білобожницькій сільській раді. До села приєднано хутір Скалка. Хутір Довга Долина виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

Розташування Розташоване за 6 км від районного центру і 1 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Дворів — 189.

Місцевості Скалка — хутір, приєднаний до с. Калинівщина; розташований за 1 км від села. У 1952 р. на хуторі — 19 будинків, 60 жителів. Глибока. Долина — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.Мельничук Б. Калинівщина //

Історія Відоме від 17 ст. У 1785 р. тут проживали 606 осіб.

Письмові джерела свідчать, що свого часу тут було село Стара Білобожниця, але коли його захопила епідемія чуми, вціліли тільки три родини. Згодом, після пошесті, люди почали будувати житла на горбі, у Новій Білобожниці. Відтак пан Калиновський придбав запустілі землі, які почав заселяти. Звідси, можливо, й пішла назва села. За іншою версією, на цьому місці ріс розлогий калиновий гай.

У 1884 р. відкрита залізниця Станиславів — Гусятин зі станцією в селі.

1902 р. велика земельна власність у Калинівщині, належала Владиславові Охоцькому.

У селі в 1900 р. — 938 жителів, 1910—1012, 1921—968, 1931—1056 жителів; у 1921 р. — 181, 1931—214 дворів.

Під час польської пацифікації 1930 р. багато жителів з навколишніх сіл переховувались у Калинівському лісі. У селі діяла клітина ОУН, до якої належали Олексій Джага, Петро Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків і Петро Скрипник; зв'язковими були Ганна Дзюба, Марія Єднороз, Стася Павліковська, Варвара Скрипник та Євдокія Сміхун.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Білобожниця.

Протягом 1939—1941 рр. органи НКВС замучили і розстріляли у Чортківській тюрмі жителів Калинівщини Ганну Самійлу, Григорія, Івана та Михайла Стариків, Лева Томківа і Степана Юрчишина.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 17 чоловіків:

Михайло Баюк (нар. 1921), Василь Гураль (нар. 1907), Яків Данилів (нар. 1905 р.н.), Степан Деркач (нар. 1919), Дмитро Джаг (нар. 1922), Савелій Джага (1910), Василь Духніцький (нар. 1894), Олексій Кравецький (нар. 1916), Іван Маліцький (нар. 1922), Степан Музика (нар. 1926), Антон Мушинський (нар. 1912), Йосип Погорецький (нар. 1922), Федір Проник (нар. 1913), Франко Савчин (нар. 1909), Іван Сміхун (нар. 1918), Антон Томків (нар. 1910), Петро Шимків (нар. 1912). </div>

В УПА воювали Пантелеймон Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків та інші місцеві жителі.

З 4 вересня 2015 року Калинівщина належить до Білобожницької сільської громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Релігія церква святого Архістратига Михаїла (1992; ПЦУ; мурована).

У селі є капличка Матері Божої (2001).

Пам'ятники пам'ятник Лесі Українці (1958), пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Населення Чисельність населення, чол. 1900 1910 1921 1931 2014 2018 938 1012 968 1056 390 359

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 464 98,73 % Польська 5 1,06 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 1 (0,21 %). 1 0,21 % Разом 470 100,00 %

Соціальна сфера За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання.

У 1920–1930-х рр. діяли філії «Просвіти», «Рідної школи» та інших українських товариств; кооператива.

У 1947 р. примусово створено колгосп (голова правління Петро Гураль); 1960 р. об'єднаний з господарствами сіл Білобожниця та Семаківці.

Протягом 1980-х рр. село газифіковано.

Нині працюють клуб, фольклорний ансамбль «Калина», бібліотека, торговий заклад, ТзОВ Агрофірма «Калинівщина», фермерське господарство «Вільний селянин».

Відомі люди

Народилися Василь Гавриш (1894–р. см. невід.) — громадський діяч, літератор; Євгенія Домінік (нар. 1938) — агрономка, громадська діячка. Лауреатка Державної премії УРСР (1980 р.), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1986 р.), Герой соціалістичної праці (1988 р.); Сухий Володимир Іванович (1987-2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни. Михайло Тхоровський (нар. 1978) — релігійний діяч, перший секретар нунціатури в ООН (США); Богдана Штепула (до шлюбу Кушнір; нар. 1960) — фінансистка, банкірка, господарниця.

Примітки

Джерела

Вишитий рушник як стежина до рідного дому [Текст] : у с. Калинівщина Чортків. р-ну всім миром відремонтували клуб / А. Блаженко // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 46 (18 листоп.). — С. 4 : фот. Під Бахмутом загинув Герой з Калинівщини [Текст] // Голос народу. — 2023. — № 22 (31 трав.). — С. 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!). У Калинівщині - першопоказ [Текст] : [вист. "Як наші діди парубкували" самодіял.гуртка "Живе джерело" Центру розвитку Білобожницької тг] / В. Семеняк // Вільне життя плюс. — 2025. — № 59 (23 лип.). — С. 3 : фот. — (Разом до Перемоги). Щоби церкву привітати й шану Богові віддати [Текст] : [ювілеї храмів в селах Калинівщина та Семаківці Чортків. р-ну] / А. Блаженко // Голос народу. — 2019. — № 48 (29 листоп.). — С. 7 : фот. Небесне воїнство поповнилося ще одним ангелом: у Калинівщині схоронили молодого Героя Сухого Володимира [Текст] / Л. Габруський // Голос народу. — 2023. — № 22 (31 трав.). — С. 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!). 27 місяців у російській неволі: з половину повернувся воїн з Калинівщини Сергій Бойчук [Текст] // Голос народу. — 2024. — № 43 (23 жовт.). — С. 1, 2 : фот.

Посилання Як в селі Калинівщина всім миром клуб ремонтували, а діти селян – настінну картину розписали

Як у селі Калинівщина священник з парафіянами мрію «осідлали»