Neverwinter Nights 2: Mask of the Betrayer — відеогра жанру RPG, розроблена Obsidian Entertainment та видана Atari 27 вересня 2007 в Європі та 9 жовтня 2007 в США на ПК. Гра є першим доповненням до відеогри Neverwinter Nights 2 та як і попередник розвивається у вигаданому ігровому світі Forgotten Realms, котрий є частиною настільної рольової гри в стилі фентезі Dungeons & Dragons.
Neverwinter Nights 2: Mask of the Betrayer продовжує історію вигаданого головного героя Neverwinter Nights 2 — носія Черепка, страждаючого від прокляття, через яке вимушений пожирати духи (та інколи душі) для виживання, та завдання персонажів визначити природу цього прокляття. Гра розвивається на території двох націй Forgotten Realms — Рашемену та Тейї, які є частиною «Недоступного Сходу» Фаеруну.
На час релізу гра в основному отримала позитивні огляди та оцінки критиків. Нові риси персонажів, такі як здібності заклинання та бою, а також сюжет та сетинг були схвалені гравцями. Технічні аспекти гри отримали змішані оцінки: деякі рецензенти вітали зміни, інші скаржилися, що технічні баги із оригінальної гри все ще не були виправлені. Гравці також не схвалили нову механіку гри під назвою «пожирання духа», яка змушує гравців постійно поглинати життєву силу духів, нежиті та богів задля поповнення життя головного персонажа.
Ігровий процес Mask of the Betrayer є доповненням до гри Neverwinter Nights 2, тому основний ігровий процес ідентичний. Гра використовує 3.5 версію правил настільної рольової гри Dungeons & Dragons. Гравці можуть створювати свого ігрового персонажа із нуля та використати нові раси, класи та фахи, які були додані в Mask of the Betrayer, або ж проімпортувати персонажа із Neverwinter Nights 2. Аби почати гру, персонаж має мати 18 рівень.
Доповнення включає всі риси рас із основної гри Neverwinter Nights 2, а також додає два нові типи ельфів (дикий ельф та напівутоплений) та чотири нові типи генасів. Гра також додає два нові базові класи — улюблена душа та духовний шаман, і п'ять престижних класів. Гра додає більше 100 нових фахів і магічних заклинань до основної гри.
Як і інші ігри Dungeons & Dragons, ігровий персонаж Mask of the Betrayer зазвичай покладається на систему бою, аби просуватися далі по грі. Герой має різні варіації у бою, які різняться в залежності від вибору класу або навичок, включаючи ближній бій або використання заклинань. Інколи персонаж гравця має змогу вирішувати головоломки; наприклад, пошуки лазівок для розірвання контракту із дияволом. Певні дії, такі як перемога над ворогами, надають персонажу бали досвіду, які використовуються, щоби підвищити рівень та стати більш могутнім. Протягом гри, ігровий персонаж може наймати послідовників, аби створити команду. Кожний із послідовників має свою власну історію та наміри; ігровий персонаж може відчужувати їх своїми діями, негативно вплинувши на цих персонажів своїми виборами.
Сюжет
Сетинг Як і інші ігри із серії Neverwinter Nights, події Mask of the Betrayer проходять в установках кампанії Forgotten Realms. Сюжет є прямим продовженням подій із Neverwinter Nights 2, майже через години після завершення подій в кінці основної гри. Головні події доповнення розгортаються у Рашемені поблизу королівства Тейя, а Червоний чаклун Тейї — основна сила, яка рухає сценарій цієї кампанії.
Сценарій У Дії І продовжується історія носія Черепка після перемоги над Королем тіней. Гравець прокидається наодинці у підземному кургані в Рашемені (), де зустрічається із Сафією (), Червоною чаклункою Тейї. Гравець іде слідом за Сафією до Театру вуалі () у місті неподалік від Мулсантіру () у надії знайти Ліенну () — знайому матері Сафійї, яка має надати гравцю потрібні відповіді на запитання. На жаль, гравець дізнається, що на театр напали Червоні чаклуни, а Ліенна була вбита. Позаду театру гравець знаходить портал до Площини тіней — темного віддзеркалення Площини основної матерії, де він перемагає Червоного чаклуна, який вбив Ліенну. Після повернення до Площини основної матерії гравець дізнається, що бог-дух Окку () взяв Мулсантір в облогу, вимагаючи крові головного героя. Гравець протистоїть Окку та перемагає його армію духів. В кінці битви гравець розуміє, що перетворився на пожирача духів — прокляте створіння, яке вимушене живитися фейями й елементалами, та інколи душами смертних, аби підтримувати в собі життя.
У Дії ІІ гравець зустрічається із групою істот схожих на горгульй, які розкривають йому/їй, що Ліенна та її «червоний близнюк» наказав їм викрасти гравця із Побережжя мечів. Цей наказ надійшов із Збіговиська дрімоти () — сестринства відьом-оракулів, які мешкають у затопленому стародавньому місті. Користуючись цим ключем до розгадки, гравець йде до Озера Мулсантір (), де знаходить інший портал до Площини тіней. В цій альтернативній реальності гравець входить до затопленого міста і вступає у боротьбу із відьмами. Збіговисько дрімоти розкриває герою те, що Ліенна разом із матір'ю Сафійї — Нефріс (), несуть провину за його/її прокляття. Вони посилають гравця до Академії Нефріс, аби розкрити її мотив.
В Академії гравець входить у портал до Астрального плану, де зустрічається із Мюркулем (), колишнім Богом Смерті. Мюркуль розкриває йому/їй, що прокляття пожирателя духів походить від покарання для його колишнього слуги — «Зрадника» Акачі (), котрий одного разу очолив похід проти царства мертвих. Порожня і голодна душа Акачі тепер мешкає в тілі гравця, а душа самого героя потрапила до Віроломної стіни (), котра знаходиться в царстві мертвих.
У Дії ІІІ гравець зустрічається із Засновницею Академії, а Сафійя розуміє, що вона, Ліенна та Нефріс є скалками душі Засновниці, котра колись була коханням Акачі. Засновниця розповідає, що тоді як Ліенна та Нефріс розуміли свої ідентичності, від Сафійї правда були прихована заради її власної ж безпеки. Засновниця також визнає свою відповідальність за теперішнє становище гравця — вона хотіла використати героя для знищення прокляття пожирателя духів, що одночасно припинило би і страждання Акачі. Вона повертає гравцю срібний меч Гітів (), який дозволяє йому/їй відкрити Ворота зрадника () та відправитися до царства мертвих. Там гравець знаходить Місто судження (), котрим заправляє теперішній Бог Смерті — Келемвор Левовагибель (). На час прибуття гравця під стінами міста збирається армія, якою заправляють капітани першого походу Акачі: полеглий солар Зоаб (), деміліх Раммак () та блакитний дракон Сейюру (). Капітани впізнають у гравцеві наступника Акачі, що примушує гравця зробити вибір: очолити похід проти Міста судження або ж стати в опозицію до всієї армії.
Залежно від вибору між двома варіантами гравець має напасти або захистити три ключові позиції навколо Міста судження. Опісля битви гравець дізнається, де знаходиться його душа та вириває її із Віроломної стіни. Після цього гравець потрапляє у сон, в якому має перемогти аватара Акачі — Безликого чоловіка, аби залишити за собою контроль над власною душею. Після перемоги над Безликим, Келемвор оповідає кінцівку, яка залежить від виборів, зроблені гравцем протягом всієї гри.
Розробка доповнення Obsidian Entertainment планував розробку Mask of the Betrayer ще до релізу Neverwinter Nights 2. Кодова назва в розробці для проекту була «NX1». Анонсування гри відбулося у квітні 2007. ГВД компанії Obsidian Entertainment Фергус Уркхарт сказав, що Mask of the Betrayer продовжить історію Neverwinter Nights 2, а покращення будуть проваджені у розробці персонажа та системі кампанії на прикладі попередньої гри студії — Star Wars: Knights of the Old Republic II. Головний дизайнер Кевін Сондерс описав доповнення «вищім рівнем» та додав, що персонаж має бути принаймні 18 рівня, аби почати цю гру. Персонаж може бути проімпортованим із основної гри, або ж гравець зможе створити нового персонажа із нуля та скористатися перевагами нових рас, класів та інших нововведень Mask of the Betrayer. До цих рас будуть входити два нові типи ельфів та чотири базові типи елементалів генасів; всі ці шість нововведень були широко запрошені спільнотою шанувальників серії гри. Нові базові класи включатимусь улюблену душу та духовного шамана, обидва мають божественну природу. Престижні класи включатимуть Червоних чаклунів Тейї (), що буде першим прецедентом, коли клас з'явиться у самому сюжеті грі, і Таємного вченого із Кендлкіпера () — новий клас, що був створений групою розробників гри. Obsidian Entertainment також вказала, що у грі з'явиться понад 100 нових фахів і магічних заклинань, включаючи багато епічних фахів.
Головним пріоритетом для розробників було покращення продуктивності основної гри. Сондерс сказав, що «протягом створення доповнення, ми виправили багато багів, оптимізували продуктивність, покращили використання графічної технології та в цілому зв'язали нетугі кінці. Наприклад, ми перекроїли камеру та контроль за кампанією, додали режим RTS-стратегії, що зробило режим бою більш приємним.» Програмісти Neverwinter Nights 2 зробили певні покращення у ігровому рушії, такі як додання фільтрів кольорових насичень, які перетворюють майже всі кольорові тіні у чорне або біле. Команда художників розробила нове середовище для регіону Рашемену та Тейї, які були би приємними для ігрової спільнотою моддингу; наприклад, ліси із засніженими верхівками та магічну академію. Mask of the Betrayer стала першою грою у серії відеоігор по темі Dungeons & Dragons із цими регіонами. Команда Obsidian вказала, що єдиною задачею для них було «занурення гравця у землі Рашемену. Візуальне бачення, музика та персонажі були обрані та розроблені таким чином, аби передати цю дуже цікаву область Forgotten Realms».
Модифікації також були зроблені у наборі інструментів для Neverwinter Nights 2, аби дати можливість створювачам модулів із ігрової спільноти легше зануритися у роль Майстра Данжену (). Уркхарт сказав, що доповнення включають «редактор зовнішнього вигляду для гуманоїдів та монстрів, аби дати можливість легше створювати для них одяг та кольорові теми, зберігаючи та завантажуючи сети освітлення, скасування функціональності для малюнку рельєфу, полегшене створювання креслення, додання більшої кількості дерев, [та] очищення скульптурних інструментів текстур.» Для Mask of the Betrayer було створено дві дюжини монстрів, такі як големи, дракони та нерести відьом. Також були додані нові ефекти від заклять, моделі персонажів та ефекти навколишнього середовища. Сондерс наголосив, що моделі генасів були справжнім викликом для художників і первинно він був проти включення цих нових рас через цей факт.
Команда художників була сфокусована на тому, аби зробити глибшу систему послідовників та зберегти за гравцем відчуття відповідальності. Послідовники, про які гравець піклується та до яких дослухається надають певні переваги, такі як бонуси у бою. Послідовники, про які гравець піклується погано чи з якими не кооперується з часом можуть піти із кампанії. Розробники наголосили, що сюжет, який обертається навколо персонажа і його/її потреби живитися духами задля власного виживання зробив сценарій гри більш персональним, а не всеохоплюючим як в попередніх іграх серії. Сондерс прокоментував, що «це є епічною історією, але дуже особистою. Ви прокидаєтесь у калюжі власної крові. Ваша первинна задача — це власне виживання. Черепок із Меча Гітів був вирваний із ваших грудей та замінений на темний голод, на жагу, яка загрожує поглинути вас всього. Ранні частини гри полягають у тому, аби визначити джерело та наслідки цієї жаги.» Сондерс також вказав, що історія, яка була написана головою художньої команди Джорджем Зайєцем була «дуже темною» і що кінцівка принесе певне завершення у історії із носієм Черепка.
Рецензії