Шафі́к Чо́кинович Чо́кін (;  — ) — казахський радянський вчений-енергетик, організатор науки і громадський діяч. Засновник енергетичної науки в Казахстані . Засновник і перший директор . Доктор технічних наук (1954), професор (1956). Академік (1954) і другий Президент (1964) Академії наук Казахської РСР. Народний Герой Казахстану (1996). Відомий як автор та ініціатор великомасштабних проектів у галузі енергетики Казахстану, один із сподвижників академіка К. І. Сатпаєва.

Біографія

Дитинство і юність Шафік Чокін був найменшою, дев'ятою дитиною в бідній багатодітній сім'ї, де вже було восьмеро дітей — п'ятеро братів і три сестри . Його батько, Шоки Баймагамбетов, розуміючи важливість освіти, незважаючи на важке матеріальне становище у сім'ї, відправив старшого сина Ризу на навчання. Згодом, після смерті батька у 1918 році, Риза «встав на ноги» і допомагав усій родині. В середині 1920-х років Шафік Чокін навчався в аульній школі та школі селянської молоді в Баян-Аулі. У 1926 році Риза зарізав єдину в сім'ї корову і відправив Шафіка на навчання в місто Каркаралінськ в педагогічний технікум, який той закінчив у 1930 році. З 1931 по 1933 роки Шафік Чокін навчався в в Ташкенті. У 1934 році вступив і в 1937 році закінчив гідромеліораційний факультет Омського сільськогосподарського інституту імені С. М. Кірова. Навчаючись, брав активну участь у студентському житті. Так, під час навчання в Ташкенті Чокін був заступником голови Середньоазіатського бюро пролетарського студентства. В період навчання в Омську — головою земляцтва студентів Казахстану, які навчалися у цьому місті .

Початок кар'єри Після закінчення інституту в 1937 році Шафік Чокін був направлений на роботу в Казахський республіканський трест з електрифікації сільського господарства Наркомзему КазРСР (Казсільгоспелектро), де до 1939 року обіймав посади інженера, старшого інженера, завідувача відділом. У 1939 році він був призначений головним інженером та заступником директора тресту з технічної частини . В тому ж році Шафік Чокін вступив до лав КПРС .

Під час Німецько-радянської війни в цілях безпеки Президія Академії наук СРСР була евакуйована в Алма-Ату разом з багатьма вченими з різних галузей. У 1943 році Шафік Чокін, як учасник комісії «з мобілізації ресурсів Сибіру, Уралу та Казахстану на потреби фронту», перебував у селищі Борове (Бурабай) в Акмолинській області, де відбулася зустріч молодого інженера з академіком Глібом Кржижановським. Крижановський мав великий вплив на формування Чокіна як ученого-енергетика .

У тому ж 1943 році голова Президії казахської філії Академії наук СРСР Каниш Імантайович Сатпаєв запросив Чокіна до КазФАН СРСР і запропонував очолити сектор енергетики, що для Чокіна означало припинення його інженерної діяльності та перехід в науку. Зрештою він прийняв пропозицію Сатпаєва. 

У 1945 році Шафік Чокін був нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», а також почесною грамотою Академії наук СРСР у зв'язку з її 220-річчям.

Інститут енергетики У 1944 році на базі сектора енергетики КазФАН Чокін організував , який став першим науковим закладом з енергетики в Казахстані, який беззмінно очолював до 1988 року. КазНДІ енергетики Міненерго СРСР в період керівництва академіка Чокіна став однією з найпрогресивніших наукових установ енергетичного профілю в Радянському Союзі, з унікальними експериментальними базами, багато з яких не мали аналогів у світі. З цим інститутом пов'язані всі найбільші наукові досягнення академіка Чокіна і основні наукові відкриття в області енергетики Казахстану. У його стінах були розроблені комплексна система науково-технічного прогнозу розвитку енергетики Казахстану, проекти каналу Іртиш — Караганда, Капчагайської ГЕС, повороту сибірських річок. Більшість монографій Чокіна, в тому числі «Енергетика Казахстану», були написані під час роботи в інституті.

Академія наук Казахської РСР

Під керівництвом Сатпаєва Прийшовши в 1943 році в Казахську філію АН СРСР завідувачем сектору енергетики, Чокін брав активну участь у створенні Академії наук Казахської РСР, а з її заснування у 1946 році займав в її системі ключові посади — у тому ж 1946 році, до цієї посади та керівництва інститутом енергетики додалися обов'язки заступника голови відділення мінеральних ресурсів — з 1954 по 1955 роки Чокін був головою цього відділення; з 1954 до 1968 року Шафік Чокинович був членом Президії Академії наук Казахської РСР і брав активну участь в управлінні нею; з 1955 до 1962 був головним вченим секретарем Президії АН КазРСР . Виховання і всебічна підтримка наукових кадрів, створення в академії творчої і дружньої атмосфери, близька взаємодія з Академією наук СРСР та республіканськими академіями з метою взаємного обміну досвідом — все це були особливості роботи АН Казахської РСР в період президентства Сатпаєва. Шафік Чокін, вважаючи обраний курс розвитку Академії правильним, всіляко підтримував її президента у багатьох сферах.

Обрання Президентом Академії Наук Казахської РСР та звільнення з посади У 1964 році , після смерті академіка Сатпаєва, Шафік Чокін був обраний Президентом Академії Наук Казахської РСР. Обранню передували бесіди і суперечки в ЦК КПРС і ЦК КП Казахстану. Союзне керівництво дійшло висновку, що на той момент це був найбільш відповідний кандидат. Займаючи посаду голови Академії, Чокін дотримувався стилю керівництва і продовжував традиції її засновника і першого президента Каниша Імантайовича Сатпаєва.

Однак незабаром навколо казахської Академії наук та її президента Чокіна почали «згущатися хмари». В Академію зачастили комісії, з'явилися невдоволення і причіпки з боку керівництва республіки. Про це стало відомо в ЦК КПРС — у травні 1966 року до Алма-Ати прибула комісія Академії наук СРСР на чолі з її президентом Мстиславом Келдишем. Була детально вивчена діяльність АН КазССР і її президента Чокіна. Келдиш та інші члени комісії залишилися задоволені роботою республіканської Академії та її керівника. Позитивна оцінка відображена в постанові Президії Академії наук СРСР № 579 від 26.06.1966 рПостановление Президиума Академии наук СССР № 579 от 26.06.1966 г.. Не дивлячись на це у 1967 році Шафік Чокін був знятий з посади президента Академії наук Казахської РСР «за власним бажанням» .

Партійна діяльність та інші пости Разом з науковою діяльныітю Шафік Чокін брав активну участь у громадсько-партійному житті країни. У 1948-1952 роках він обирався депутатом Фрунзенської районної ради народних депутатів Алма-Ати. У 1956-1962 роках — був членом Алма-Атинського міськкому партії, депутатом Алма-Атинської міської ради.

Будучи президентом Академії наук, академік Чокін обирався депутатом Верховної Ради СРСР (6-го скликання, 1962—1966), заступником Голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР 6-го скликання. З 1966 до 1971 року був членом ЦК Компартії Казахської РСР.

У 1960 році Чокін був членом делегації СРСР для участі в роботі енергетичної конференції Організації Об'єднаних Націй для країн Азії і Далекого Сходу, що проходила в Бангкоку, де виступав з доповідями з питань розвитку загальної енергетики, гідроенергетики і водного господарства СРСР.

У 1962—1964 роках академік Чокін був головою об'єднаних рад Академії наук Казахської РСР з прийому докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями гідроенергетика, загальна енергетика, хімія та промислова теплотехніка, металургія чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів і розробка родовищ твердих корисних копалин.

З 1963 по 1979 роки Шафік Чокинович був членом технічної ради Міненерго КазРСР. У 1964—1968 роках — членом наукової ради «Енергетика та електрифікація» державного комітету з координації науково-дослідних робіт СРСР. З 1965 до 1975 року Чокін був членом Вищої атестаційної комісії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.

У 1965 році був членом парламентської делегації СРСР, у складі якої виступав з доповіддю на Всесвітній конференції науковців. У 1968 році був членом делегації СРСР на Всесвітній енергетичній конференції, яка проходила в Москві. У 1971 році Шафік Чокін був членом делегації СРСР у Парижі на Всесвітній конференції з гідравлічних досліджень, де виступав з доповіддю. У 1973 році був заступником голови оргкомітету Симпозіуму Європейської Економічної Комісії ООН по математичним моделям економіки секторів енергетики.

Останні роки життя 14 червня 1988 року спільним рішенням колегії і президії Академії наук Казахської РСР Шафік Чокін був призначений почесним директором Казахського науково-дослідний інститут енергетики. За життя академіка, 30 вересня 1992 року, постановою Ради міністрів Республіки Казахстанінституту енергетики було присвоєне ім'я Шафіка Чокіна.

У 1993 році Чокін був обраний почесним членом Національної інженерної академії Республіки Казахстан.

7 червня 1996 року, «за видатні заслуги в розвитку науки і енергетики, великий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих наукових кадрів», Шафік Чокинович Чокін указом президента Казахстану удостоєний звання «Народний Герой» і нагороджений орденом «Отан»Указ Президента Республики Казахстан № 3019 от 7 июня 1996 г...

У 2002 році, під час урочистого святкування 90-річчя академіка, Шафіку Чокіну присвоєне почесне звання «Почесний громадянин міста Алмати».

Помер Шафік Чокін на 91-му році життя. Церемонія прощання пройшла в головній будівлі Національної Академії наук Республіки Казахстан. Похований академік в Алмати на Центральному цвинтарі навпроти свого вчителя Каниша Імантайовича Сатпаєва.

Родина Брат — (1900—1981), казахський радянський партійний і громадський діяч. Син — Чокін Канат Шафікович (нар. 1948) — вчений-фізик, доктор фізико-математичних наук, академік Нью-Йоркської академії наук (США), лауреат Державної премії Республіки Казахстан. Дочки — Бахит Шафіковна — хімік, Марал Шафіковна — медик.

Внесок у науку

Загальні дослідження Наукові інтереси Чокіна охоплювали загальну енергетику, гідроенергетику, водогосподарсько-енергетичні проблеми. Шафік Чокін поклав основу комплексної системи науково-технічного прогнозування розвитку енергетики Казахстану, обґрунтував шляхи формування паливно-енергетичних комплексів країни. Шафік Чокинович розробив методику оцінки масштабів, структури та дислокації генеруючих потужностей, а також енергоспоживання та оптимізації шляхів енергопостачання галузей народного господарства. Монографія Чокіна «Енергетика Казахстану», в якій була опублікована велика частина досліджень у вищезгаданих галузях, отримала високу оцінку видатного радянського енергетика Р. М. Кржижановського. Чокін — засновник та впродовж майже півстоліття беззмінний керівник Казахстанського науково-дослідного інституту енергетики, одної з найбільших наукових установ енергетичного профілю в СРСР. Автор проектів каналу Іртиш — Караганда, Капчагайської ГЕС.

Академік Чокін створив і розробив принципово нову високоефективну технологію виробництва міді, свинцю і цинку — киснево-зважену циклонно-електротермічну плавку, яка забезпечує комплексне вилучення основних цінних складових та захист навколишнього середовища від викидів. Циклонний спосіб переробки різного металургійної та технологічної сировини був успішно впроваджений в промисловість. Це досягнення Чокіна відзначено Державною премією Казахської РСР 1978 року .

Організація Академії наук Казахської РСР

Будучи одним з найближчих сподвижників академіка Каниша Сатпаєва, Шафік Чокін вніс величезний внесок у створення та розвиток Академії наук Казахстану. В цілях отримання згоди на організацію Академії він разом з Сатпаєвим здійснив низку поїздок до Москви, де доводив необхідність її заснування в Раді баз і філій АН СРСР, відділ науки ЦК КПРС, Академії наук СРСР. Також Чокін брав участь у підготовці кваліфікованих наукових кадрів-майбутніх працівників АН КазРСР — підготував кілька десятків аспірантів. Одним з найважливіших етапів створення Академії була організація в КазФАН СРСР 11 нових науково-дослідних інститутів. Чокін брав активну участь у вирішенні питання про розміщення нових наукових організацій.