Університет Ворик(а) або Ворицький університет (; ; у вчених ступенях скорочується Warw.) — громадський дослідницький університет на околицях міста Ковентрі (Англія) . Заснований 1965 року в рамках урядової ініціативи з поширення вищої освіти. 1967 року у Ворицькому університеті  засновано , Ворицьку юридичну школу 1968 року, (тепер WMG) 1980 року, та у 2000 році відкрито . 1979 року Ворик об'єднався з і 2004 року. Роботодавцями Ворик постійно згадується як один з найбільш вузькоспеціалізованих університетів світу.

Ворик розташований на площі 290 га, здебільшого, як кампус на околиці міста Ковентрі, з додатковим кампусом у та центрально-лондонською базою у хмарочосі «Скалка». Він складається з трьох факультетів — Мистецтв, Науково-інженерних технологій і медицини (STEM) та Соціальних наук — що мають 32 кафедри. Станом на 2018 рік, у Ворику навчалось близько 26,531 студентів денної форми навчання та 2,492 академічного і науково-педагогічного складу. , багатоцільовий мистецький комплекс в головному кампусі університету, найбільша локація такого типу у Великій Британії, за межами Лондона.

Ворик незмінно входить у першу десятку всіх основних внутрішніх . У Великій Британії Ворик посів 7-ме місце за свої дослідження, згідно з Програмою оцінки дослідницького потенціалу (REF) за оцінкою середнього балу у 2014 роціhttp://www.timeshighereducation.co.uk/news/ref-2014-results-table-of-excellence/2017590.article. Ворик, як вуз з високим вступним конкурсом, в середньому зараховує 4,950 студентів з 38,071 абітурієнтів, що становить 7,6 претендента на місце. У 2017 році Ворик названо другим університетом з найвищим загальним рівнем зайнятості випускників з-поміж усіх університетів Великої Британії (разом з Університетом Сент-Ендрюс), з показником 97.7 відсотка випускників, влаштованих на роботу, або подальше навчання, впродовж трьох з половиною років після випуску.

Ворик є членом Асоціації з розвитку університетських бізнес-шкіл AACSB, , , EQUIS, Європейської асоціації університетів, Расельської групи та Асоціації . Він є єдиним європейським членом , у співпраці з Нью-Йоркським університетом. Університет має широку мережу комерційної діяльності, зокрема, і .

Історія

Двадцяте століття Ідея створення університету у графстві Ворикшир вперше виникла одразу після Другої світової війни, хоча його не було засновано ще протягом двох наступних десятиліть. Партнерство міста та ради графства, врешті, стало поштовхом для створення університету на території у 1,6 км², наданій спільно двома державними органамиRees, H., Університет Born, Книги Avalon, Ковентрі (1989). Певна дискусія виникла між місцевими спонсорами від міста та графства про те, чи називати його на честь Ковентрі чи Ворикширу. Затвердили назву «Університет Ворика», незважаючи на те, що саме місто Ворик лежить за 13 км на південний захід, а центр міста Ковентрі лише за 5,6 км на північний схід від кампусаКомпроміс запропонував , заступник голови комітету планування університету, який згодом став першим віце-канцлером Кентського університету на кордоні між містом Кентербері і графством Кент, який зіткнувся з подібним питанням іменування, і прийняв назву Кентського університету в Кентербері. Однак назву «Університет Уорвіка в Ковентрі» не було прийнято.Graham Martin, From Vision to Reality: the Making of the University of Kent at Canterbury (1990) page 29 Його створення підтримав віце-канцлер Бірмінгемського університету , який виступав як "Хрещений батько Університету Уорвіка". Початковий план був для університетського коледжу в Ковентрі, приєднаного до Бірмінгему, але Ейткен консультував незалежну ініціативу комітету грантів університету.Ives, E. (2000). Перший цивільний університет: Бірмінгем, 1880–1980 - вступна історія. Бірмінгем: Університет Бірмінгема. Створення Університету Ворика було затверджене урядом 1961 року, і 1965 року він отримав Королівську хартію про заснування. Відтоді, у 1979 році, університет об’єднався з колишнім , і розширив володіння власними земельними ділянками, шляхом купівлі прилеглих фермерських земель. Університет також отримав вигоду від суттєвих пожертвувань сім'ї Джека Мартіна, що уможливило будівництво .

Спочатку, 1964 року, університет набрав невелику кількість аспірантів і в жовтні 1965 року прийняв перших 450 студентів. З часу заснування Ворик розширив свої земельні володіння до 2,9 км² з багатьма сучасними будівлями та науковими інституціями, озерами і лісами. У 1960-х та 1970-х роках Ворик мав репутацію політично радикального закладу .

За часів віце-канцлерства Ворик був одним з перших університетів Великої Британії, що застосував діловий підхід до вищої освіти, розвинув тісні зв'язки з бізнес-спільнотою, та користувався комерційною цінністю своїх досліджень. Ці тенденції розкритикував британський історик і, на той час, лектор Ворику, Едвард Томпсон, у книзі «ТОВ Ворицький університет», яку він редагував 1970 року.

Двадцять перше століття Останнім часом, університет розглядався як улюблений заклад лейбористського уряду (з 1997 до 2010 року) . Він був академічним партнером цілої низки флагманських урядових програм, зокрема, та (нині не існує). Тоні Блер описав Ворик, як «маяк серед британських вузів за його динамізм, якість та підприємницьку ініціативність». У дослідженні компанії «Вірджин Медіа-бізнес» 2012 року, Ворик описано як найбільш «підкований у питаннях інформаційних технологій» університет Великої Британії .

У вересні 2000 року відкрито Лестерську медичну школу Ворика, як нову медичну школу, об'єднану на основі Ворицького та Лестерського університетів.

За рекомендацією Тоні Блера, у грудні 2000 року Білл Клінтон обрав Ворик місцем своєї останньої найбільшої промови щодо зовнішньої політики в ролі президента США. Сенді Бергер, радник з питань національної безпеки адміністрації Клінтона, пояснив це рішення на прес-брифінгу 7 грудня 2000 року, коли сказав що: «Ворик є одним з найновіших та найкращих дослідницьких університетів Великої Британії, виділений прем'єр-міністром Блером, водночас, і як модель високих стандартів навчання, і як модель незалежності від уряду» .

У лютому 2001 року компанія IBM подарувала Ворику нову модель комп'ютера S / 390 і програмне забезпечення вартістю 2 млн. фунтів стерлінгів, для того щоб сформувати частину проєкту «Сітка», що дозволяє користувачам віддалено обмінюватися обчислювальною потужністю. У квітні 2004 року Ворик об'єднався з локаціями та . У липні 2004 року Ворик став місцем укладення важливої угоди між Лейбористською партією і профспілками, щодо лейбористської політики та законодавства профспілок, яка згодом стала відома, як «».

У червні 2006 року відкрилась нова , включно з територією 9 500 м², на якій розташовані університетські клінічно-дослідницькі будівлі. 2007 року Ворицькій медичній школі надано статус незалежного закладу, що присуджує вчені звання, і партнерство медичних шкіл з Лестерським університетом анульовано того ж року . У лютому 2010 року , директор і засновник підрозділу у Ворику, пожертвував 1 мільйон фунтів стерлінгів університету на підтримку наукових ґрантів та нагород.

У лютому 2012 року Ворик та Мельбурнський університет Монаша оголосили про формування стратегічного партнерства, зокрема, створення 10 спільних старших академічних посад, нових подвійних магістерських та об'єднаних докторських ступенів, і спів-координування дослідницьких програм. У березні 2012 року Ворик і Лондонський університет королеви Марії оголосили про створення стратегічного партнерства, включаючи науково-дослідницьке співробітництво, деяке спільне викладання англійської мови, історії та комп'ютерних наук для студентів, і створення восьми спільних докторантських науково-дослідницьких стипендій.

У квітні 2012 року оголошено, що Ворик стане єдиним європейським університетом, який візьме участь у Центрі урбаністики і прогресу, НДІ прикладної науки у Нью-Йорку, що складається з міжнародного консорціуму університетів та технологічних компаній, на чолі з Нью-Йоркським університетом і Нью-Йоркською політехнікою . У серпні 2012 року Ворик разом з п'ятьма іншими університетами, що активно займаються науковими дослідженнями та знаходяться у Мідлендсі, — , Бірмінгемський університет, Лестерський університет, Університет Лафборо та Ноттінгемський університет — утворили групу M5, регіональне об’єднання, з метою максимізувати дохід з досліджень установ-членів та налагодити тіснішу співпрацю.

У вересні 2013 року оголошено, що (WMG) збудує новий у головному кампусі Ворика, його вартість становитиме 100 мільйонів фунтів стерлінгів, з яких 50 мільйонів фунтів стерлінгів вкладе компанія Jaguar Land Rover та 30 мільйонів фунтів компанія Tata Motors. Центр відкриється влітку 2018 року.

У липні 2014 року уряд оголосив, що у Ворику створять Вищий центр двигунних установок вартістю 1 мільярд фунтів стерлінгів, спільне підприємство Ради автомобілебудування та автобудівної промисловості. Ця десятирічна програма має намір позиціювати університет та Велику Британію, як лідерів у галузі дослідження наступного покоління технологій  автомобілебудування[Джерело?]. У вересні 2015 року Ворицький університет відсвяткував своє 50-річчя (1965-2015 рр.) і був визнаний «Університетом року» газетами The Times і The Sunday Times.

Кампус Ворик розташований на околиці міста Ковентрі, на відстані 5,5 км від центру міста у південно-західному напрямку (а не у місті Ворик, як здається з його назви). Основна локація університету включає три прилеглі кампуси, всі на зручній відстані один від одного. Університет також володіє локацією у , придбаною 2004 року, під час об’єднання з .

Головний кампус

Головний кампус Ворицького університету займає територію площею 2,88 км² між містом Ковентрі та графством Ворикшир. Основні будівлі кампусу збудовані в сучасному архітектурному стилі 1960-х років. У кампусі розташовані всі основні зручності для студентів, за винятком чотирьох студентських гуртожитків та студентської спілки.

Ворицький Центр мистецтв Ворицький Центр мистецтв є мистецьким комплексом з низкою локацій, що розташований у центрі головного кампусу. Він приваблює близько 300 тисяч відвідувачів на рік, на понад 3,000 окремих подій, що охоплюють сучасну та класичну музику, драму, танці, комедії, покази фільмів та візуальне мистецтво. Центр включає шість основних просторів: Баттерворт Голл, концертний зал на 1500 глядачів; театр на 550 глядацьких місць; театр-студію на 180 глядачів; кінотеатр на 220 глядацьких місць; галерею «Мід», мистецьку галерею; та музичний центр, з кімнатами для практичних занять і кімнатою для репетицій ансамблів, де можуть проводити репетиції музичні товариства і гурти. До того ж, ця локація включає університетську книгарню, невеликі зали для бізнес-зустрічей, ресторан, кав'ярню, крамниці і два бари.

Будинок університету 2003 року Ворик придбав колишню штаб-квартиру , яку перетворив на будівлю адміністрації, перейменувавши її на «Будинок університету». У цій будівлі розташований центр, яким управляють студенти, під назвою «Навчальна мережа», що включає два поверхи кластерів з ПК, сканерами, копіювальною технікою, бібліотекою довідкової літератури, інтерактивними дошками та плазмовими екранами для приватного користування або групової роботи.

Білий Коан

«Білий Коан» — скульптура сучасного мистецтва, створена , встановлена перед головним входом до Ворицького центру мистецтв . «Коан» заввишки 6 метрів (20 футів), білого кольору, прикрашений еліптичними люмінесцентними вогниками, і підсвічений, він обертається за допомогою електродвигуна. Його призначення — репрезентувати буддистський пошук питань без відповіді, Коан. «Коан» створений 1971 року, як частина проекту міських скульптур Фонду Пітера Стаувесанта і спочатку розміщувався у Плімуті; у у Лондоні його перевезли до того, як 1972 року її придбав Ворицький університет.

Спортивні споруди