Коню́хи — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річках Корса і Конюхи, на північному заході району. До 2020 - адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Заберізки й Залісся.
Назва
Назва села, ймовірно, походить від виду селянських робіт «в хосен» (хо́сен = хі́сна — користь, вигода) на засновника селаПроф. О. М. Леонтович. Сельскіе промишленники в Литовско-русском государстве. Варшавскій університет., Ізвестія 1897 г., том 4-8, стор. 130., який займався конярством. До сільських робіт належала служба нагляду над кінськими табунами на королівських чи панських землях. Було чотири роди тієї служби: конюхи — доглядали робочих коней, стадні — наглядали над кіньми, якими селяни обробляли власні поля, але коні належали панові; конокормці — селяни мали прогодовувати панські коні; кобильники — наглядали над табунами.
Географія
Село розташоване на межі Поділля і Опілля.
Історія
Конюхи найстаріше село відоме ще передкняжих часів з VI cт (П. Олійник «Зошити»). Перша писемна згадка — 1440 як містечко, котре виникло на місці княжого Хорсина (Хорсіва). В честь українського бога Хорса.
1530 Конюхи — власність С. Вендлінського, який збудував тут замок. 1586 Конюхи згадані в «Поморянській хроніці» у зв'язку з так званою «конюхівською авантюрою», коли С. Вендлінський вчинив збройний напад на села Ходовчик та Хоробрів; у бою брали участь озброєні конюхівські жінки.
Після цієї події Конюхи — власність А. Сенявського.
1626 року внаслідок нападу татар містечко було зруйноване на 56 %Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183. 1770 село — власність А. Любомирської, згодом Потоцьких.
За часів Австро-Угорської імперії — центр округи. У середині ХІХ ст. громада Конюхи мала власну символіку: печатку з зображенням двох селян, один з яких несе на плечі граблі, а другий — косу (примірник такої печатки, датований 1861 р., зберігся в геральдичній колекції відомого львівського краєзнавця А.Шнайдера).
1 липня 1917 року під Конюхами російська армія прорвала австро-угорський фронті і захопила село. Раптова поява противника у районі розташування Українського Леґіону, який стояв позаду позиції у резерві, стало цілковитою несподіванкою для його командування. Місце постою Леґіону у яру було оточене ворогом і УСС зазнали суттєвих втрат (понад 50% особового складу), загинуло 17 старшин із 26-и, в тому числі комендант полку Франц Кікаль. Від полону врятувалися лише підрозділи, що перебували на інших ділянках фронту - лише 9 старшин і 444 стрільці. Вцілілі підрозділи австрійське командування перевело назад до села Куропатники. Завдяки німецьким дивізіям конюхинський фронт було за один день стабілізовано і ворог далі села пробитися вже не зміг.
Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» й інші українські товариства й організації.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення Населення села в минуломуВолодимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56:
+РікЧисло осібУкраїнцівгреко-католиківПоляків таримо-католиківПольськихколоністівЄвреїв 1900 3103 2658 287 0 137 1939 4470 3770 320 30 30+
У 2001 році в селі проживало 2600 осіб.
Мова За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким: +МоваЧисло ос.Відсоток українська 2598 99,92 російська 1 0,04 молдовська 1 0,04+
Релігія церква Зіслання Святого Духа (1607, дерев'яна; 2010, кам'яна, УГКЦ), церква Успіння Пресвятої Богородиці (1770, мурована, УГКЦ), чотири каплиці.
Пам'ятки Насипано братську могилу 143 воїнів РА, які загинули при звільненні села (1967)Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, могили УСС, членів ОУН, вояків УПА, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення незалежності України (1993).
Скульптура Ісуса Христа Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована біля церкви Зіслання святого Духа.
Скульптор — І. Березін (Львів), виготовлена із металу та граніту (встановлена 2000-х рр.).
Скульптура — 1,8 м, постамент — 1х2х1,5 м, площа — 0,0003 га.Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 1 вересня 2015 року № 100-од.
Соціальна сфера Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ та І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, відділення зв'язку, торговельні заклади, є народний аматорський хор «Корса».
Відомі люди
Народилися громадсько-політичний та релігійний діяч Р. Крупка, письменник, військовик О. Морозінський Бойко Іван Миколайович (1919—2016) — представник української громади Бразилії, відзначений медаллю «25 років незалежності України». Когут Богдан Йосипович — письменник о.Павло Когут — митрофорний протоієрей УГКЦ Новоринський Василь Михайлович — громадсько-політичний діяч Рак Петро —командир сотнень «Буйні» та «Холодноярці» ВО-3 «Лисоня».
Проживали чи проживають письменник, етнограф о. Ксенофонт Сосенко, письменник, доктор права і суспільних наук Петро Сосенко навчалася літераторка О. Лихолат поет-пісняр, художник і громадський діяч Йосип Мартинюк
Загинули Михайло Заяць (28.09.1921—3.12.1952) — вояк УПА, охоронець Головного Командира Української Повстанської Армії Романа Шухевича. Роман Камінський ( ?—1.07.1917) — командир відділу кінноти Легіону Українських Січових Стрільців (УСС), поручник австро-угорської армії. Франц Кікаль ( ?—1.07.1917) — командант Легіону Українських Січових Стрільців. Був єдиним командантом-іноземцем у Леґіоні. Осип Яримович (18.05.1897—2.07.1917) — командант сотні УСС. Відомий як наймолодший бойовий офіцер Першої світової війни.
Галерея
Примітки
Література
О. Клименко, П. Таран, М. Цідило. Конюхи // Тривожний Святвечір 1953-го [Текст] : [у Конюхах відбулася наук.-практична конф. на тему "Зродились ми великої години", присвячена 90-річчю утворення ОУН, 67-й річниці від дня загибелі М. Заяця, В. Кузіва, вшанування памяті замордованого І. Маланчука] / О. Котульська // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 2 (15 січ.). — С. 7. Через століття "ожила" козацька могила [Текст] : [у с. Конюхи Козів. р-ну відбулося урочисте освячення козацької могили] / О. Котульська // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 43 (28 жовт.). — С. 7 : фот. Конюхи (Козівський район) на сайті «Замки та храми України»