По́тік — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Потіцької сільради, якій було підпорядковане село Сеньків.

Населення — 493 особи (2007).

Історія Село згадується 29 січня 1449 р.Грамота воєводи Подільської землі Бадейовича Грицька, призначеного комісаром у справі майнової суперечки шляхтичів Мужила Михайла та Скарбка, про закріплення права власності на володіння с. Потік за Мужилом Михайлом

Перша писемна згадка — 1626. Тоді ж внаслідок нападу татар село було повністю зруйнованеMaurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183.

У міжвоєнний період діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг» та інші. На 01.01.1939 в селі проживало 1210 мешканців, з них 1050 українців-грекокатоликів, 145 українців-латинників, 5 поляків, 10 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 4.. Село належало до ґміни Конюхи Бережанського повіту Тернопільського воєводства Польської республіки.

Перша назва села була Сеньків: перші жителі жили біля річки Потічка. Згодом поселення розширювалось: людей, які жили біля криниці, назвали надкирничними. Опісля населення села зросло до 250 чоловік; в селі почали відкриватися колгоспи, дробілка, виготовляли вапно, був відкритий побут. Зараз у селі залишилось мало пам'яток, проте в центрі села находиться клуб, у якому часто відбуваються різні вистави.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Населення За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

+МоваЧисло осібВідсоток українська 581 99,83 російська 1 0,17+

Народились Олексій Безкоровайний (1919 — 1.10.1947, Гриньків) «Булевар» — окружний провідник Закарпатського округу ОУН («Срібна»)Сергій АДАМОВИЧ. Останній бій окружного проводу ОУН Закарпаття біля Осмолоди. «Галичина, 05 жовтня 2017 року.»Встановлення хреста на місці загибелі «Булевара» на Мшані. Михайло Віятик ( 1968) — заслужений діяч мистецтв України.

Пам'ятки

Є церкви Священномученика Йосафата (1938, УГКЦ) та Святої Тройці (1998, ПЦУ), обидві — кам'яні).

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь проголошення Незалежності України (1992).

У селі також є криниця, яка напуває жителів водою; на території села працює млин, а також існував колгоспний сад, який після розпаду колгоспу став надбанням жителів села.

Соціальна сфера

Працюють дитячий садок,, ФАП мазазин на верхні переї. Галерея

Примітки

Джерела

Посилання