Айво́ве (до 1948 року — Ефендіко́йз 1948 по 1962 — Комсомольське, ) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді.
Опис Населення — 491 особа (2001). Ща даними сільради на 2009 рік, площа села 850 га, населення 509 осіб у 163 дворах.
В селі 5 вулиць. Село пов'язане автобусним сполученням із Сімферополем, Севастополем і Бахчисараєм.
Географія Село розташоване на заході району, біля нижньої течії річки Кача, по обох берегах, на лівому схилі долини, у гирлі балки Зелінська. Село лежить поблизу шосе (0,5 км південніше) Бахчисарай — Орлівка, за 7 кілометрів від берега Чорного моря. До Бахчисарая від села приблизно 17 кілометрів, там же знаходиться найближча залізнична станція. Сусідні села: Суворове за 200 метрів і Тінисте за 2 км.
Назва Історична назва села Ефендіка. Ефенді () — слово грецького походження, означає «пан», «джентльмен», а також використовується як ввічливе звернення до людини, імені якого не знаєш (певний аналог українського «добродію»), у кримськотатарській мові використовується в основному як звернення до вчених, освічених людей, зокрема священнослужителів. Кой () означає «село». Є версія, що назва походить від імовірно похованого в дюрбе вченого Хусейна Ефенді .
Історія Станом на 1886 у селі Ефендікой Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 87 осіб, налічувалось 11 дворових господарства, існувала мечеть.
Перші відомості про село, тоді називалося Качі, відносяться до 1666 року і містяться в Книзі подорожей Евлії Челебі, де йому присвячена окрема глава. Як мандрівник (схильний, втім, до перебільшень) описує село:Це село на березі річки Качі, з трьома сотнями будинків, садами і виноградниками, з двома древніми мечетями, з однією лазнею, одним заїжджим двором. Вона схожа на красиве касаба.
Там же згадується про текіє дервішій Хизр-ефендіЕвлія Челебі, Книга подорожей, гл. Селище Качі, що проіснувало до початку XX століття, від якого, мабуть і сталася згодом назва села — Ефендікою.
Текіє Хізр-ефенді вважалося одним із чотирьох найбільш значних у Криму; дотепер збереглася єдина споруда: купольний мавзолей, квадратний у плані. У часи Кримського ханства Ефендікою адміністративно входив в Качі Беш Пареси кадилик Бахчисарайського каймакамства, туди ж записано три села Ефендий-киой у Камеральному описі Криму 1784 року. Річ у тому, що записуючи на слух незнайомі татарські назви, писарі часто спотворювали їх.
Після анексії Криму Російською імперією, з 8 лютого 1784 року, Ефендікою був приписаний до Сімферопольському повіту Таврійської області, за царювання Павла I (1796–1802 роками) — в Акмечетський повіт Новоросійської губерніїterr preobrazovania v krimu 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про новий поділ імперії на губернії.
Із 8 (20) жовтня 1802 року — у складі Актачинської волості Таврійської губерніїterr preobrazovania v krimu 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії.
За відомостями 1805 року, у нім було 20 дворів, у яких проживали 83 кримські татари. Землі у села, що залишилися після виїзду господарів у Османську Туреччину188.htm Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман в Туреччину у кінці XVIII — першій половині XIX віків, були передані деяким майорові Казиєву і прапорщикові Папалекси.
Населення Ефендікоя довго залишалося практично постійним — в 1817 році на карті значаться ті ж 20 дворів1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим. 1817-го року». У 1829 року, у результаті реформи адміністративного поділу губернії, Ефендікою приписали до Дуванкойської волості, у складі якої село перебувало до радянських реформ 1920-х роківПрохоров В. В. Діяльність сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу.
У 1842 році топографи записали (мабуть, за результатами VIII ревізії) 21 двір8/Крим_1842_р_Південь. JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковника Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р». в Ефендікої записані 7 дворів, але 100 жителів і діюча мечеть, на карті 1865 року відмічені 5 дворів , а на карті 1890 року показані 18 дворів з кримськотатарським населеннямДолина Качі. 1890 р., хоча в підсумках Х ревізії 1887 року записаний 33 двори з 147 жителями .
Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Ефендікої, що входило в Калимтайську сільську громаду, був 101 житель в 13 домогосподарствах на власній землі, причому 6 десятини і 1642 кв. сажені належало 9 домогосподарствам, 4 були безземельні1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 рік, стор..
У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р. в Дуванкойській волості Сімферопольського повіту значаться село Ефендікій і 13 приписаних до неї приватних хуторів.
На 1926 рік, згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 р., за новим адміністративним поділом, Ефендикій відносився до Бахчисарайського району, а саме село було приписане до Колимтайської сільради.
Під час Німецько-радянської війни через Ефендикій проходила перша лінія оборони Севастополя в грудні 1941 року, на початку першого штурму міста, село неодноразово переходило з рук в руки. Звільнений від нацистів Ефендикій 14 квітня 1944 рокуsmirnov/05.html Литвин Г. А., Смірнов Є. І. Звільнення Криму, а вже 18 травня 1944 року, згідно з Постановою ГКО № 5859 від 11 травня 1944 року3. майже усі жителі села були насильно вислані до Центральної Азії, у порожні будинки завезли колгоспників з Орловської і Брянської областей .
18 травня 1948 року, згідно з указом Президії Верховної ради РРФСР, село Ефендикій було перейменоване в Комсомольське1948_1.html Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, а пізніше, між 1954 і 1968 роками Указом Президії Верховної Ради України, назву змінили на Айвове.
З лютого 2014 року окуповане Росією.
Динаміка чисельності населення
1805 рік — 83 чол. (усі кримські татари) 1817 рік — 20 будинків 1842 рік — 21 будинків 1864 рік — 100 чол. 1887 рік — 147 чол. 1892 рік — 101 чол. 1915 рік — 85/157 осіб 1926 рік — 325 осіб 1939 рік — 436 осіб 1989 рік — 408 осіб 2001 рік — 491 осіб 2009 рік — 509 осіб
Примітки
Посилання Айвове на сайті Верховної Ради України Теністовська сільрада Айвове на картах Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви