Коне́льська Попі́вка — село в Україні, в Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі річки Конела (притока Гірського Тікичу) за 30 км на південь від міста Жашків та за 10 км від автошляху . Населення становить 755 осіб.
Історія У селі виявлено залишки поселення доби пізньої бронзи та черняхівської культури. Перша згадка про село датована 1775 роком, але засноване воно було значно раніше. Першими поселенцями були селяни-втікачі, що залюднювали постійно спустошуваний український лісостеп.
Назва села пов'язана з назвою сусіднього населеного пункту Конели (Конелкою називається й річка, яка протікає повз село). А от Конела виникла у першій половині XII ст. і називалася Куніллю, що означає «материнське послання». Його дочірні села — Конельські Хутори, Конельська Попівка, Юстиград, Безпечна, Цимерманівка. У фіскальних переписах 1775, 1778, 1784 та 1787 років серед населених пунктів Конельської округи постійно згадується село Попівка. Та офіційну назву Конельська Попівка, що означала «попова власність», воно отримало пізніше.
У «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» 1864 року Лаврентия Похилевича йдеться:
«Конельская Поповка, село на правой стороне реки Конелы, в 2-х верстах выше Загайполя. Жителей обоего пола — 824, земли — 1794 десятины. Принадлежат Людовику Андреевичу Жолынскому. Церковь Ильинская, деревянная, 7-го класса, земли имеют 48 десятин, построена 1787 года».
У кінці XIX століття село було центром Конело-Попівської Волості.
У 1886 році населення села становило 956 осіб і був винокурний завод.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
Під час голодомору 1932—1933 років померло 185 жителів села.
У 1937 році — репресовано 16 чоловік.
217 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 131 з них загинули, 150 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі в 1965 році споруджено обеліск Слави. В 1964 році встановлено пам'ятник воїнам, які загинули в боях під час відвоювання села. Є також пам'ятник жертвам голодомору.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 260 чоловік, тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Червона зірка», за яким було закріплено 1 884,3 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 794,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Колгосп спеціалізувався на виробництві яєць. Працювали млин, крупорушка, пилорама, столярно-теслярська майстерня. Також на той час працювали середня школа, будинок культури, 2 бібліотеки з фондом 11 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням, дитячі ясла, відділення зв'язку, три магазини, філія ощадкаси.
Сучасність На території села функціонують загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, три магазини, відділення зв'язку, АТС, РТВ, музей, стадіон, кількість дворів — 416.
Галерея
Див. також Конельське болото (заказник) Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
Примітки
Джерела
Посилання
Література
Ресурси інтернету Конельська Попівка — відео про село та зйомки з висоти квадрокоптером Конельська Попівка на who-is-who.com.ua