Добрі Войніков (; 22 листопада 1833 року, Шумен — 27 березня 1878 року, Тирново) — болгарський учитель, драматург, політик і журналіст, музичний і театральний діяч. Він є засновником болгарського театру, першим болгарським режисером і автором театральних п'єс.
Біографія
Народився 22 листопада 1833 в місті Шумен, в сім'ї Васила Войнікова. Спочатку він навчався у своєму рідному місті з Савою Філаретовим, Іваном Богоровим та Савою Доброплодним. Закінчив французький коледж «Сен Беноа» в Цариграді (1856–1858). Протягом всього свого життя був учителем — спочатку в Шумені (1858–1864), де розпочав суспільно-політичну діяльність. Невдовзі був вимушений емігрувати до Румунії, де викладав у Бреїлі (1864–1870) та Джурджу (1873–1874).
У 1860 Войніков випустив «Колекцію різних творів», яка викликала полеміку в пресі. Пізніше опублікував «Коротку болгарську історію» (1861) і «Інструкція з вербаліки» (1874), яка відпоситься до одного кращих прикладів болгарської літературної теорії 1870-х років.
Взимку 1865 року Войніков організував в Бреїлі аматорську театральну трупу, якою керував до 1870. У 1869 році він став одним із засновників Болгарського літературного товариства (сьогоднішньої Болгарської академії наук). З 1870 по 1876 продовжує театральну діяльність в Бухаресті, Джурджу та Шумені. Під час Російсько-турецької війни (1877—1878) був волонтером притулку в Тирново, де помер від тифу. Його могила розташована в парку «Дружба» у Велико-Тирново поруч із могилою Колю Фічето.
Історичні п'єси Райна княгиня (1866) Покръщение на Преславски двор (1868) Велислава, българска княгиня (1870) Възцаряването на Крума Страшний (1871)
Комедії Криворазбраната цивилизация (1871) Чорбаджията (1881) По неволя доктор (1862)
Побутова драма Диманка или вярна пръвнинска любов (рукопис — 1876)
Джерела От и за Добри Войников в Своден каталог НАБИС — национален каталог на академичните библиотеки в България Биографични бележки — Добри Войников , СЛОВОТО, {2009-03-17}. Вера Бонева, 15. ОЩЕ ДВЕ АНТИФАНАРИОТСКИ ИЗЯВИ , БЪЛГАРСКОТО ВЪЗРАЖДАНЕ В ШУМЕН И ШУМЕНСКО. Църковно-национални борби и постижения. {2009-03-17}.