Судовий процес Нафтогазу проти Газпрому — умовна назва взаємопов'язаних арбітражних спорів між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і публічним акціонерним товариством «Газпром» (Російська Федерація). Провадження відбувалися у Міжнародному арбітражному суді при Торговельній палаті Стокгольма у 2014–2018 роках і в арбітражі при Міжнародній торговельній палаті у 2022–2025 роках.

Спори виникли з трьох контрактів між сторонами: двох від 19 січня 2009 року — договору купівлі-продажу природного газу і договору про транзит газу територією України, — а також транзитного контракту від 30 грудня 2019 року.

Унаслідок рішень Стокгольмського арбітражу 2017–2018 років вимоги української сторони були частково задоволені, а «Газпром» зобов'язали виплатити «Нафтогазу України» 2,56 мільярда USD після взаємозаліку вимог. 23 червня 2025 року арбітраж Міжнародної торговельної палати ухвалив рішення на користь «Нафтогазу» і зобов'язав «Газпром» виплатити 1,37 мільярда USD компенсації за порушення контракту 2019 року.

Передумови У 2009 році НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» уклали два довгострокові контракти: договір купівлі-продажу природного газу і договір про транзит газу територією України. Обидва договори містили арбітражне застереження про вирішення спорів у Міжнародному арбітражному суді при Торговельній палаті Стокгольма і регулювалися шведським матеріальним правом.

У 2019 році сторони підписали новий транзитний контракт, який передбачав продовження транзиту російського газу територією України на період 2020–2024 років.

Арбітражні провадження між компаніями стали одними з наймасштабніших у сфері європейського енергетичного ринку. Аналітики зазначали, що результати спорів у Стокгольмському арбітражі суттєво вплинули на модель ціноутворення та договірні відносини між постачальниками і споживачами газу в Європі.

Після початку збройної агресії Російської Федерації проти України у 2014 році та скорочення обсягів транзиту виникли численні суперечності щодо виконання контрактних зобов'язань. Це призвело до подання позовів до Стокгольмського арбітражу у 2014 році, а пізніше — до нового спору у 2022 році в арбітражі при Міжнародній торговельній палаті (МТП).

Арбітражні спори і рішення Арбітражні провадження охоплювали три контракти — два укладені 2009 року та один — 2019 року. Позови за контрактами 2009 року розглядалися у Стокгольмському арбітражі тим самим складом трибуналу, але в окремих провадженнях. Спір, що виник із контракту 2019 року, розглядався окремо в міжнародному арбітражі при Міжнародній торговельній палаті за її процесуальними правилами.

Розгляд договору купівлі-продажу газу (Стокгольм) Ініціатором провадження виступила НАК «Нафтогаз України». Позов подано 17 червня 2014 року проти ВАТ «Газпром». Спір стосувався контракту купівлі-продажу природного газу від 19 січня 2009 року. Вимоги Нафтогазу визнати завищеною ціну газу та переглянути її за європейською формулою; скасувати умову «бери або плати», яка зобов'язувала купувати мінімальні обсяги навіть за відсутності потреби; визнати відсутність зобов'язання сплачувати за газ, який не був поставлений; встановити ринкову ціну на основі індексів європейських хабів. Уточнення арбітражу Стокгольмський арбітраж встановив, що «Газпром» неправильно застосовував і тлумачив умову «бери або плати», зокрема включав до розрахунків обсяги газу, які фактично не були поставлені в Україну. Рішення арбітражу (грудень 2017 року) переглянута умова «бери або плати» для обсягів із 2012 року; знижено контрактну ціну з урахуванням ринкових принципів; визнано недійсними обмеження на реекспорт газу; відхилено вимогу «Газпрому» про сплату 56 млрд USD; прямі виплати «Нафтогазу» не присуджувалися, проте комерційні умови договору суттєво змінено.

Розгляд договору транзиту газу (Стокгольм) Ініціатором провадження було ВАТ «Газпром» (РФ), яке подало позов 16 червня 2014 року проти НАК «Нафтогаз України». Предметом спору став контракт на транзит природного газу від 19 січня 2009 року. Вимоги Газпрому стягнути з «Нафтогазу» заборгованість за транзитні послуги; визнати порушення зобов'язань щодо обсягів транзиту. Зустрічні вимоги Нафтогазу стягнути компенсацію за недопоставку обсягів газу, транзит яких мав забезпечувати «Газпром». Рішення арбітражу (лютий 2018 року) відхилено вимоги «Газпрому»; задоволено позов «Нафтогазу» частково — присуджено 4,63 млрд USD компенсації; з урахуванням попередніх рішень чистий результат — «Газпром» мав виплатити 2,56 млрд USD.

Арбітраж у Міжнародній торговій палаті (2022—2025) Ініціатором провадження виступила НАК «Нафтогаз України», яка у вересні 2022 року подала позов проти ПАТ «Газпром». Спір виник із контракту щодо транзиту російського газу через територію України від 30 грудня 2019 року. Вимоги Нафтогазу визнати порушення «Газпромом» контрактних зобов'язань; стягнути компенсацію за недопоставку обсягів транзиту; визначити суму компенсації — 1,37 млрд USD. Рішення арбітражу (червень 2025 року)Арбітражний трибунал МТП ухвалив остаточне рішення на користь «Нафтогазу» та зобов'язав «Газпром» виплатити 1,37 млрд USD як компенсацію за порушення контрактних зобов'язань.

Міжнародний контекст Антимонопольне розслідування Європейської комісії 22 квітня 2015 Європейська комісія висунула російській компанії «Газпром» офіційні зауваження щодо порушення антимонопольного законодавства Європейського Союзу. Єврокомісія підозрювала, що компанія: встановлювала територіальні обмеження, які перешкоджали транскордонній торгівлі газом у країнах Центральної та Східної Європи; застосовувала дискримінаційні ціни, пов'язуючи їх з ринковим становищем кожної держави-покупця; поєднувала постачання газу з вимогами щодо контролю над трубопровідною інфраструктурою або участі партнерів у суміжних проєктах.

Підсумки розслідування У травні 2018 року Єврокомісія прийняла запропоновані «Газпромом» зобов'язання як достатні для припинення антимонопольного розслідування без накладення штрафу. Згідно з угодою, компанія зобов'язалася: усунути контрактні бар'єри, що обмежували вільний рух газу в Центральній та Східній Європі; забезпечити можливість перегляду ціни відповідно до індексів європейських газових хабів; утримуватися від використання домінуючого становища для здобуття контролю над газотранспортною інфраструктурою.

Заходи щодо виконання судового рішення На початку березня 2018 Кабінет міністрів України активізував дії щодо стягнення штрафу з російського газового монополістаРозпочався опис та арешт активів, які належать «Газпрому» в Україні — Гройсман.

Наслідки

Див. також Україна краде російський газ Газові конфлікти між Росією й Україною Російсько-український газовий конфлікт 2005—2006 Російсько-український газовий конфлікт 2008—2009 Російсько-українська газова війна 2013—2014

Примітки

Посилання