Адальберт Генріх Вільгельм Прусський (; 29 жовтня 1811, — , ) — прусський принц, військово-морський теоретик і адмірал, один з творців військово-морського флоту Німеччини. Син принца Вільгельма, двоюрідний брат короля та імператора Вільгельма I.
Артилерійська служба Син принца Вільгельма, молодшого брата Фрідріха Вільгельма III та принцеси Марії Анни Гессен-Гомбурзької; двоюрідний брат короля та імператора Вільгельма I.
Служив в артилерії в 1832—1854 роках, у 1840 році отримав чин генерал-майора. У 1826 році принц відвідав Голландію, у 1832 році — Англію і Шотландію, в 1834 році — Петербург і Москву, в 1837 році — південну Росію, Туреччину, Грецію і Іонічні острови, в 1842 році — Бразилію. Спогади про останню подорож () були видані у вигляді манускрипту в Берліні в 1847 році, а пізніше переведені на англійську мову.
24 червня 1834 року був нагороджений орденом Орден Андрія ПервозванногоКарабанов П. Ф. Списки замечательных лиц русских / [Доп.: П. В. Долгоруков]. — М.: Унив. тип., 1860. — 112 с. — (Из 1-й кн. «Чтений в О-ве истории и древностей рос. при Моск. ун-те. 1860»). В червні 1843 року отримав чин генерал-інспектора прусської артилерії, в 1846 році — генерал-лейтенанта.
Морська служба Після видання своєї брошури Denkschrift über die Bildung einer deutschen Flotte (Потсдам, 1848 рік) призначений головою комісії морського міністерства і взяв діяльну участь в створенні німецького флоту. В 1849 році він став командиром берегової ескадри і 30 березня 1854 року отримав чин адмірала, де зайнявся особисто складом служби персоналу в новоствореному прусському адміралтействі і будівництві військової гавані в Ядебузі.
В серпні 1856 року вирушив у пробне плавання на корветі «Данциг» в Середземне море і оглядав береги Рифу, де в 1852 році було захоплено прусське торгове судно. Тут він висадився з 65 людьми біля мису Трефоркаса, але, був обстріляний піратами на неприступній місцевості, втративши багато людей і отримавши важке поранення, повернувся на корабель.
У 1861—1871 роках Адальберт був головнокомандувачем всього прусського флоту і зробив кілька плавань. Під час Данської війни 1864 року він командував Остзейской ескадрою. Під час Австро-прусської війни 1866 року був при головній квартирі 2-ї прусської армії — в битвах під Находом, Скаліцем, Швейншедлем, Кеніггрецем. З утворенням Північнонімецького союзу Адальберта призначили головнокомандувачем союзного флоту.
У Франко-прусській війні (1870 рік) північнонімецький флот не міг встояти проти ворога і був вчасно введений до Вільгельмсгафену, принц вирушив до Франції, де взяв участь у війні. Після укладення мирного договору Адальберт залишив посаду головнокомандувача флотом, але як генерал-інспектор продовжував піклуватися про його подальший розвиток.
Навесні 1873 року він оселився для лікування в Карлсбаді, де помер 6 червня 1873 року.
Родина Адальберт був у морганатичному шлюбі з балериною Терезою Ельслер, яка отримала від Фрідріха-Вільгельма IV звання баронеси фон Барні. Єдиний син Адальберта, барон Адальберт фон Барні, народився 25 квітня 1841 року. Через слабке здоров'я не міг служити на військовій службі і в 1859 році вирушив в супроводі доктора Гартмана подорожувати Єгиптом і Нубією, де помер від місцевої хвороби, яка перебігала з гарячкою 12 липня 1860Гартман. Reise des Freiherrn A. v. Barnim durch Nordost-africa. Берлін, 1863.. У 1882 році в Вільгельмсгафені йому було встановлено пам'ятник.
Нагороди
Прусське королівство Орден Чорного орла з ланцюгом орден (29 жовтня 1921) ланцюг (1829) Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами на кільці Орден Корони (Пруссія) 1-го класу з мечами Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами Pour le Mérite (31 липня 1866) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Ганноверське королівство Королівський гвельфський орден, великий хрест (1832) Орден Святого Георгія (Ганновер) (1847)
Велике герцогство Гессенське Орден Людвіга, великий хрест (8 квітня 1941) Хрест «За військові заслуги» (Гессен)
Баварське королівство Орден Святого Губерта (1849) Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест
Велике Герцогство Баденське Орден Вірності (Баден) (1852) Орден Церінгенського лева, великий хрест (1852)
Мекленбург Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Австрійська імперія Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 1-го класу з військовою відзнакою Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест
Російська імперія Орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла (Російська імперія) Орден Святої Анни 1-го ступеня Орден Святого Станіслава 1-го ступеня Орден Святого Георгія 4-го ступеня
Інші країни Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (21 серпня 1854) Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (29 листопада 1854) Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864) Орден Золотого Лева (Гессенське курфюрство) Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія) Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразильська імперія) Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство) Медаль «За військові заслуги» (Ліппе) Орден Нідерландського Лева, великий хрест Орден Вежі й Меча, великий хрест (Португальське королівство) Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенахське)
Кораблі, названі на честь принца SMS Prinz Adalbert (1864) — перший прусський броненосець SMS Prinz Adalbert (1876) — броненосний корвет SMS Prinz Adalbert (1901) — броненосний крейсер
Примітки
Література