Рікардо Валь-і-Деверо (; 5 листопада 1694 — 26 грудня 1777) — іспанський кавалерійський офіцер ірландського походження, дипломат і міністр, голова уряду Іспанії за часів правління королів Фернандо VI й Карла III.

Життєпис Про ранні роки Рікардо відомо мало. Близько 1710 року він був пажем баварської принцеси Марії-Анни. 1716 року Рікардо залишив Францію та прибув до іспанського королівського двору з рекомендаціями кардинала Хуліо Альбероні. Вже за рік він вступив до військово-морської академії, після випуску з якої служив на іспанському судні Real San Felipe під командуванням адмірала Кастанети. Брав участь у кампанії 1718 року на Сицилії, поки іспанський флот не зазнав поразки біля Пассаро. Після цього Рікардо Валь отримав посаду в Іберійському полку, що брав участь у сухопутних битвах при Мілаццо та Франкавіллі. Під час оборони Мелільї (1720–1721) Валь був капітаном Батавського полку.

Пізніше Рікардо Валь виконував різні доручення, в тому числі супроводжував іспанських дворян у їхніх поїздках до європейських королівських дворів. Під час тих дипломатичних місій майбутній міністр заводив корисні зв'язки, зокрема в Пармі, Відні, Дрездені, Санкт-Петербурзі й Москві.

1729 року він повернувся до Іспанії. Від 1732 до 1734 року був членом експедиції до Тоскани, в результаті якої пармський престол зайняв принц Карлос. У 1734-1735 роках брав участь у неаполітанській війні. 1740 року отримав звання полковника.

1741 року Валь отримав пост енком'єнди Пеньяусенде. 1744 року отримав звання генерал-капітана, брав участь у ломбардійській кампанії війни за австрійську спадщину. За три роки отримав звання бригадира, завівши корисне знайомство з одним із найвпливовіших придворних того історичного періоду Фернандо де Сілвою.

У травні 1747 року перейшов на дипломатичну службу, отримавши пост посланця в Генуї, втім невдовзі Хосе де Карвахаль призначив Рікардо Валя постійним представником іспанського двору в Лондоні.

1754 року Валь був викликаний з Англії до Мадрида, ставши міністром закордонних справ після смерті Хосе де Карвахаля. Вже за кілька місяців Рікардо Валь сам очолив уряд та обіймав посаду прем'єр-міністра (державного секретаря).

За часів свого врядування Валь переймався британськими колоніальними перемогами над Францією, що могло завдати значної шкоди інтересам Іспанської імперії. Він створив таку комерційну мережу в усій Європі, що продовжувала функціонцвати ще впродовж кількох десятиліть після виходу прем'єр-міністра у відставку. Окрім іншого, Валь підтримував науковців і митців. Після смерті Фернандо VI новий король Карл III перезатвердив Рікардо Валя на посту державного секретаря. Вже під кінець кар'єри намагався вийти у відставку, втім король не задовольняв його заяв. Зрештою, 1763 року прем'єр-міністру довелось вдати важку хворобу, й тільки після цього король звільнив його.

Примітки

Література Coxe's Memoirs of the Kings of Spain of the House of Bourbon (London, 1815) Diario del viaje a Moscovia, 1727—1730, of the duke of Liria (vol. xciii. of the Documentos inéditos para la historia de España), (Madrid, 1842, et seq.) Téllez Alarcia, D., «La misión secreta de D. Ricardo Wall en Londres (1747—1748)» in Brocar, 24, 2000, pp. 49–71 Téllez Alarcia, D., «Guerra y regalismo a comienzos del reinado de Carlos III. El final del ministerio Wall» in Hispania, 209, 2001, pp. 1051–90 Téllez Alarcia, D., «L'exil jacobite irlandais et l'Ouest de la France (1691—1716)» in DENÉCHÈRE, Y. y MARAIS, J. L. (dirs.), Les étrangers dans l'Ouest de la France (XVIIIe–XXe siècle). Annales de Bretagne et des Pays de l'Ouest, 109, 2002, pp. 25–40 Téllez Alarcia, D., «La supuesta anglofilia de D. Ricardo Wall. Filias y fobias políticas durante el reinado de Fernando VI» in Revista de Historia Moderna. Anales de la Universidad de Alicante, 21, 2003, pp. 501–36 Téllez Alarcia, D., «Richard Wall: light and shade of an Irish minister in Spain (1694—1777)» in Irish Studies Review, 11.2, August 2003, pp. 123–36 Téllez Alarcia, D., «El grupo irlandés bajo el ministerio Wall (1754–63)» in *VILLAR GARCÍA, M. B. y PEZZI CRISTÓBAL, P. (eds.), Los Extranjeros en la España Moderna: Actas del I Coloquio Internacional. Málaga 28–30 de noviembre de 2002, 2 tomos, Málaga, 2003, Tomo II, pp. 737–50 Téllez Alarcia, D., «Anson, Wall y el cambio de rol del ‘Lago español’ en el enfrentamiento colonial Hispano-británico (1740—1762)», in Tiempos Modernos, 11, 2004, pp. 1–8 Téllez Alarcia, D., «El joven Campomanes y el ministro Wall (1754–63)» in MATEOS DORADO, D. (ed.), Campomanes doscientos años después, Oviedo, 2003, pp. 417–31 Téllez Alarcia, D., D. Ricardo Wall. Aut Caesar aut nullus, Madrid, 2008 Téllez Alarcia, D., Absolutismo e Ilustración en la España del s. XVIII. El Despotismo Ilustrado de D. Ricardo Wall, Madrid, 2010 Téllez Alarcia, D., El ministerio Wall. La «España Discreta» del «Ministro Olvidado», Madrid, 2012

Посилання Diego Téllez, D. Ricardo Wall el ministro olvidado Родовід Деверо